Анастасія - стрілець-санітар та вже випускниця Медичного факультету № 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, яка стоїть на захисті держави з перших днів повномасштабного вторгнення. В інтерв’ю вона поділилась про свої плани до 24 лютого, найтяжчі моменти в роботі та про плани після перемоги.
— Чим ви займались до повномасштабного вторгнення?
До повномасштабного вторгнення вчилась і працювала медсестрою.
— Чи планували звʼязати своє життя з військовою справою до цього?
Планувала вступати до військово-медичної академії.
— Які моменти є найбільш емоційно важкими для вас?
Емоційно важкими є моменти переживання за рідних і неможливість планувати майбутнє.
— Що допомагає триматися та переживати ці моменти легше, наскільки це можливо?
Допомагають рідні, друзі, кохана людина, побратими.
— Які навички ви здобули під час війни, які можуть стати корисними у повсякденному житті?
Навіть не знаю)) Більше військовій справі вчусь. Сподіваюсь, у повсякденному житті це не знадобиться.
— Як ви думаєте, ваш бойовий досвід змінив вас як людину? Якщо так, то як?
Звісно змінив. Зробив дорослішою, сильнішою, емоційно стабільнішою.
— Як ми можемо зараз допомогти країні та військовим?
В першу чергу мобілізація, в другу - донати та волонтерство.
— Які поради ви можете дати молоді, яка хоче захищати свою країну?
Вчитись, готуватись.
— Що ви думаєте про майбутнє України?
Думаю, що майбутнє України залежить від нашої свідомості і готовності захищати себе і державу.
— Що зробите в першу чергу після нашої перемоги і чим будете займатися після нашої перемоги?
Піду на інтернатуру. А також зроблю все для того, щоб представляти свого загиблого батька та щоб він пишався мною і країною, яку ми будемо відбудовувати.
— Як розпочався ваш ранок 24 лютого?
З дзвінка тата і дороги до побратимів.
Матеріал підготувала Гарбарчук Дар’я, Інформаційний відділ Студентської Ради М2
