Тут ми з вами розглянемо історію Нідерландів і те як комуністичні терористи та бойовики та інші ліві намагались розхитати країну через сутички та постійні бунти. У період з 1900-1939 роки Нідерланди попри свій загальний статус відносно стабільної європейської демократії, пережили цілу серію жорстких та кровопролитних зіткнень. Ініціаторами якого були в основному комуністи, соціалісти та анархісти тобто радикальні ліваки. Зараз буде наведено самі основні сутички данного періоду. У 1903 році залізничні страйки і заколоти досягнули свого піку, його учасниками були радикальні ліваки. Початок XX століття загалом відзначився масштабним страйком залізничників, організаторами були лівацькі учасники профспілок. У відповідь прем'єр-міністр Абрахам Колейн ввів так звані " Закони про задушення", які забороняли державним службовцям і залізничникам страйкувати. Уряд вивів на залізничні вузли армію. Завдяки залякуванню зброєю та масовим арештам влада придушила рух без жертв, проте це призвело до глибокої радикалізації ліваків в майбутньому.
Другий великий виступ лівих на початку XX століяття відбувся в Амстердамі в грудні 1911 року. Хвиля страйків у портах Амстердама та Роттердама переросла у відкриті вуличні бійки з силовиками. Поліція та кінна жандармерія жорстко розганяли барикади робітників-соціалістів. Ліві активно використовували бруківку та підручні засоби. Влада діяла силами кінних загонів з холодною зброєю, що дозволило уникнути вогнепальних смертей, але призвело до госпіталізації десятків лівих активістів.
Тепер перейдемо до сутички, яка завершилась вбитими, у липні 1917 року в Амстердамі спалахнув Картопляний бунт через Першу світову війну, в нейтральних Нідерландах розпрчався голод. Робочі жінки з лівого району Амстердама розграбували баржу та залізничні вагони з картоплею, призначеною для армії. Протести швидко очолили та скооординували радикальні соціалісти та анархісти. Протягом 8 днів місто перебувало в стані хаосу, будувались барикади. Уряд вислав проти демонстрантів армію. На площі Каттенбург та в районі Йордан військові та жандарми відкрили вогонб на ураження бойовими патронами по ліваках. 9 людей померли на місці одразу серед них вбитими були робітники-активісти. Як бачимо, що на відміну від Норвегії в Нідерландах уряд та армія не боялись і доручали армії наводити лад жорстко, поліція теж була постійно озброєна на відміну від Норвегії.
Наступне протистояння не заставило себе довго чекати і відбулось вже в 1918 році. І отримало назву Червоний тиждень, яке відбулося в листопаді 1918 року. Під впливом злочинного перевороту більшовиків в Росії, та Листопадової революції в Німеччині. Лідер соціал-демократичної партії Нідерландів Пітер Йеллес Трулстра оголосив про початок соціалістичної революції в Нідерландах. Ліворадикальні солдати підняли бунт у військових казармах міста Харлем. Уряд та місцеві праві сили зреагували миттєво: мобілізували уряду католицькі та протестантські загони самооборони та армію. Під час придушення повстання у казармах Харлема силовики застосували зброю, застреливши кількох бунтівників, після чого революція згасла і комуністи та інші ліві миттєво капітулювали. Подія увійшла в історію як "Помилка Трулстри". Загалом під час спроби перевороту було армією застрелено 5 комуністичних бунтівників, як бачимо армія і допоміжні сили Нідерландів готові були набагато жорсткіші присікати спроби ліваків захопити владу.
Протягом 1920-1925 років відбувались часті сутички в Нідерландах між комуністами та іншими лівими проти влади та правих і консервативних сил. Новостворена Комуністична партія Нідерландів регулярно проводила антимонархічні та антикапіталістичні марші. Під час цих маршів відбувались найбільші зіткнення з поліцією особливо в Амстердамі та Роттердамі. Комуністи нападали на поліцейські дільниці з вимогою звільнити політв'язнів, поліція використовували гумові кийки та шаблі для розгону комуністів. Вогнепальну зброю силовики в цей період старались не застосовувати. Саме тому загиблих серед комуністів та інших груп лівих не було окрім поранених і затриманих. На відміну від Червоного тижня в 1918 році.
Наступна сутичка відбулась в Гаазі у вересні 1932 року, і отримала назву кривававий День королеви. На тлі Великої депресії комуністи влаштували масову демонстрацію під час виступу королеви на відкритті парламенту в Гаазі. Почались запеклі рукопашні бої між комуністичними загонами та кінною поліцією. Під час тисняви та стрілянини загинув регулювьльник поліції Х.Баарс у відповідь силовики дали жорстку відсіч ліворадикальним злочинцям жорстко зачистивши ліваків за допомогою прикладів та кийків, через що десятки комуністів потрапили до лікарень з важкими травмами голови.
Наступне велике повстання лівих радикалів відбулось в лютому 1933 року не військовому кораблі "Севен Провінсієн".Це був найбільш кривавий інцедент в міжвоєнний період в Нідерландах. На голландському броненосці біля берегів Суматри команда, що складалась з матросів-ліворадикалів та індонезійських моряків, підняла бунт проти скорочення зарплат урядом Колійна. Вони заарештували офіцерів та оголосили корабель "червоною зоною". Консервативний уряд Нідерландів відмовився від переговорі. За наказом Амстердама військовий літак скинув бомбу прямо на палубу бунтівного корабля. Подія викликала шок у Нідерландах і спровокувала масштабні вуличні протести комуністів в Нідерландах, які супроводжувалися жорстким сутичками. Зараз ми детально розберемо цей епізод, під час скидання бомби загинули 23 ліаоридикаоа бунтівника.
Передумови для бунту відбулись ще у січні 1933 року, а саме 26 січня екіпаж корабля отримує наказ про зниження заробітної плати на 7% через політику жорсткої економії в умовах Великої депресії. 30 січня на головній військово-морській базі в Субараї спалахують масові протести моряків інших підрозділів. Голландська влада діє рішуче: десятки протестувальників заарештують та кидають до в'язниць. На борту "Севен Провінсієн", який в цей час перебував у поході біля Суматри, дізнаються про арешт своїх товаришів частина екіпажу вирішує діяти. У ніч на 5 лютого еорабель стоїть на рейді Олеле ( поблизу Кутараджа, північний край Суматри). Більшість офіцерів включно з командиром, зійшли на берег для участі в урочистому бенкеті в офіцерському клубі. Група з приблизно 10 індонезійських матросів на чолі з Парадою зненацька захоплює судновий арсенал із вогнепальною зброєю та боєприпасами. Вони нейтралізують тих кількох офіцерів, які залишились на борту. До заколоту приєднуються майже всі індонезійські моряки близько 180 осіб. Думки європейських матросів яких було 50 осіб розділились: частина гаряче підтримала бунт, частина вагалася, а інших змусили підкоритись. Повстанці знімаються з якоря і спрямовують 6500 тонний броненосець на південь, уздовж суматранського узбережжя. Їхня єдина мета це дістатися Сурабаї та силою звільнити заарештованих колег. Протягом майже тижня корабель іде під керуванням матросів. Попри те, що заколотники мають у своєму розпорядженні потужні 280 мм гармати вони не відкривають вогонь і не чинять жодного насильства щодо офіцерів-заручників. Уряд Нідерландів відправляє у погоню військову ескадру ( крейсер та два есмінці). Усі радіосигнали та накази негайно капітулювати лідери повстання ігнорують, наївно вважаючи, що влада не наважиться атакувати власне судно.
Близько 09.00 10 лютого ескадра перехоплює броненосець у Зондській протоці. У повітря піднімається група урядових гідролітаків Dornier "Wal" та бомбардувальників Fokker. По радіо передають останній ультиматум: здатись протягом 10 хвилин. У 09.20 ранку заколотники відповідають відмовою тоді летючий човен Dornier ( борт D-11) скидає бомбу. Вона влучає прямо за містком у район радіорубки, де в той час скупчилися лідери заколоту. Вибух виявився ніщивним 23 особи гинуть на місці в тому числі лідер заколотників Парада. На кораблі спалахує пожежа. Частина екіпажу від паніки стрибає за борт. Моряки, які вижили, негайно вивішують білий прапор. Саме такий фінал отримав данний ліворадикальний заколот в якому брали участь і військові.
Буквально через рік відбулася, ще одна кривава сутичка між комуністами та іншими ліваками проти влади Нідерланді. А саме Йорданський бунт в Амстердамі у липні 1934 року. Це був пік протистояння між комуністами та владою. Через кризу консервативний уряд прем'єра Хендріка Колейна знизив щотижневу допомогу по безробіттю з 9.30 до 7 гульденів. Комуністична партія Нідерландів закликала робітників до повстання. Жителі бідного району Йордан у Амстердамі перекрили вулиці, розібрали бруківку, звели барикади та перерізали лінії мостів. Поліція виявилась безсилою, тому уряд Колійна ввів у місто військову жандармерію та регулярну армію з броньовиками. Ліві вели себе агресивно, кидали каміння з дахів та бруківку, у відповідь армія отримала наказ стріляти на ураження по вікнах і барикадах. Повстання придушили доволі жорстоко. П'ятеро протестувальників-ліваків загинули безпосередньо від куль силовиків. Заворушення були перекинулися і на Роттердам, де військові застрелили ще одного лівака робітника, загалом 6 убитих комуністичних заколотника, також 56 з них отримали важкі поранення.
З 1935-1939 роки на вулицях Нідерландів часто почали траплятися сутички між комуністичними злочинцями та фашистською партією Антона Мюсерта, яка почала набирати популярність в країні, через дії комуністів та ліваків. Комуністи почали утворювати бойові групи антифа і нападати на марші і штаб-квартири фашистів. Сутички відбувались щотижня, державна поліція Нідерландів діяла за консервативною логікою: вони вважали комуністів більшою загрозою, ніж фашистів тому під час розгону бійок поліцейські майже завжди атакували саме ліві колони, захищаючи мітинги прихильників Мюсерта. Ліваки масово потрапляли під арешти, зазнавали жорсткого поводження в дільницях. Під час цих сутичок загиблих не було поліція, майже завжди вчасно втручалась, щоб не було летальних випадків.
Нідерланди в часи Другої світової та комуністична загроза 1940-1945 роки.
У 1940 році, відбулось вторгнення Німеччини у Нідерланди відбулось захоплення Нідерландів, до влади в Нідерландах після втечі уряду в Лондон прийшов Антон Мюсерт та його партія, Мюсерт як і Квіслінг робив те, що мав робити, Мюсерт відстоював великі Нідерланди в союзі з Німеччиною, він бачив можливість реалізувати проект Великих Нідерланд та добитись незалежності. На відміну від, деяких членів його партії, які вважали, що Нідерланди мають бути провінцією в складі Німеччині Мюсерт ряно відстоював інтереси насамперед Нідерландів, також Мюсерт розумів, яка небезпека йде від комуністичної чуми, як від більшовицького СРСР, так і від місцевих комуністів. Які розпочали терор після 1941 року. Варто зазначити, що в фашистській партії Мюсерта були навіть євреї, і перед німцями він захищав членів своєї париії від страт, не дозволяв німцям їх вбивати. Попри те, що Мюсерт пішов на угоду з окупантами і фактично очолював підконтрольний німцями уряд, не можна розгяладати його однобоко він був патріотом Нідеоландів це безперечно і розумів, що основний ворог не тільки Нідерландів, а і всієї Європи це комунізм, саме проти терористичного комуністичного підпілля він і боровся.
У 1941 році, комуністичний рух, ще не встиг організувати бойові та партизанські злочинні групи. Але німецькі сили на нідерландські праві вирішили діяти навипередження та завдали лівим силам серії нищівних ударів. Головний успіх німців та правих сил у 1941 році полягав у тому, що вони практично ліквідували першу хвилю збройного опору та розгромили видавничу мережу головної лівої газети De Waarheid. Лютий-березень 1941 року відбулось придушення комуністичного страйку. Наприкинці лютого підпільна Комуністина партія Нідерландів організували легендарний "Лютий страйк" проти переслідування євреїв. Місто Амстердам та сусідні регіони були повністю паралізовані. Проте консервативні нідерландські фашисти та армія німців відповіли миттєвою й жорсткою військовою операцією. На вулиці вивели регулярні німецькі частини, які відкрили вогонь із кулеметів і закидали протестувальників гранатами. Безпосередньо під час придушення на вулицях було вбито понад 13 комуністиничх страйкарів. Одразу після цього гестапо за допомогою голандської поліції провело рейди. 13 березня 1941 року німці розстріляли в дюнах Ваалсдорпервлакте 3 лідерів комуністичного страйкового комітету ( серед яких провідні комуністи Германнус Куккоок та Лендерт Прінс). Окрім них, сотні лівих активістів кинули до тюрем, де багато хто з них загинув.
У квітні-травні 1941 року відбувся весняний розгром підпільної друкарні. У північних провінцях Нідерландів ( Гронінген, Дренте) комуністи створили потужну мережу "Noorderlicht" ( Північне сяйво), яка займалась нелегальним друком, саботажем на виробництвах і постачанням вибухівки. Голандські праві вистежили кур'єрів організації. У квітні 1941 року гестапо та німецька поліція здійснили серію синхронних штурмів конспіративних квартир та підпільних друкарень. Мережа було повністю знищене. Було заарештовано понад 60 лівих підпільників та комуністів. Більшість із них одразу відправили до концентраційного табору Шорл, а звідти до таборів в Німеччині, де понад половину затриманих було страчено.
Наймасштабнішоий удар по комуністичним терористам припав на червень-липень 1941 року. 22 червня 1941 року німці вдарили по СРСР. Тієї ж ночі керівник СС і поліції в Нідерландах Ганс Альбін Раутер віддав наказ розпочати тотальну зачистку комуністичного підпілля. Була реалізована заздалегіть підготовлена операція, у якій головну роль відіграла нідерландська державна поліція, яка надала гестапо довоєнні картотеки та списки всіх членів лівих організацій. По всій країні прокотилась хвиля раптових нічних арештів та засідок біля будинків комуністів та інших лівих. Цу був найважщий удар одноразовий по лівому руху за весь 1941 рік. Протягом кількох днів німецькі війська та голландська поліція заарештували понад 420 провідних комуністів, партизан та лівих орагнізаторів. Протягом наступних тижнів було схоплено ще близько 200 осіб. Їх масово депортували до концтабору Ноєнгамме. Через погані умови та епідемії, близько 40% 240 людей із цієї групи арештованих загинули протягом року.
Також відбулись серйозні облави на шахтарський лівий опір у Лімбурзі вересень 1940- осінь 1941 року. Шахтарі на півдні Нідерландів ( регіон Мійнстрек) мали потужні комуністичні традиції здійснювали саботаж видобутку вугілля для німецької армії, ховаючи вибухівку. У 1941 році німецька таємна польова поліція разом із місцевими правами запровадили жорсткий пропускний режим та систему доносів. У ході осінніх рейдів та засідок у шахтах юудл заарештовано й ізольовано кілька десятків лівих активістів-шахтарів. Збройне підпілля в шахтарському регіоні було тимчасово повністю паралізоване, а лідери осередків загинули в таборах.
Також наприкінці 1941 року осінню відбулась ліквідація диверсійного комуністичного осередку. Під крилом комуністів в кінці року почала формуватись "Нідерландська народна міліція", яка планувала масштабні підриви німецьких складівзі зболєю та потягів. Німецьке СД випередило бойовиків. Завдяки роботі нідерландських агентів-інформаторів, які видавали себе за прихильників опор, німці дізналися адреси конспіративних баз. Німці успішно розгромили перші бойові групи міліції. Десятки молодих лівих радикалів та підривників були схоплені на гарячому зі зброєю чи вибухівкою. Майже всі вони згодом були розстрліяні за вироками німецьких військово-польових судів.
Тепер згадаємо основні події протистояння в 1942 році. У 1942 році апарат Третього Рейху в Нідерландах ( на чолі з керівником СС та поліції Гансом Альбіном Раутером) значно посилив репресії проти комуністичних бойовиків і нелегалів. Після того, як в 1941 році комуністи здебільшого організовували масові акції та страйки, у 1942 році вони повністю перейшли на нелегальне становище, створюючи перші бойові міські "п'ятірки" для диверсій, підпалів та залізничного саботажу. Проте німецька служба безпеки спільно з нідерландською поліцією та голландськими нацистами виявилися надзвичайно ефективними. Вони відмовились від фронтальних зіткнень і зробили ставку на агентів-інформаторів та радіопеленгацію. Це дозволило німцям та голландським правим провести більшість контрпартизанаських операцій у 1942 році завдавши лівим радикалам злочинцям катастрофічних втрат. Зараз розглянемо найбільш цікаві з них.
У квітні-травні 1942 року відбулась ліквідація керівного ядра Комуністичної партії Нідерландів та диверсійної групи Саллі Дормаца. Голландський комуніст та диверсант єврейського походження Саллі Дормац очолював радикальну бойову групу в Роттердамі. Вони здійснювали підпали німецьких складів з одягом для східного фронту та саботували роботу портів. Проте нідерландські праві за допомогою поліції та доносів вийшли на слід групи. Гестапо провело серію рейдів та засідок на конспіративних квартирах. Внаслідок чого відбувся повний розгром осередку. Саллі Дормацу та його найближчих соратників заарештували. Після допитів та тортур у в'язниці Дормацу та ще кількох комуністичних бойовиків розстріляли. Одночасно німці заарештували понад 100 комуністів у Роттердамі, пов'язаних із розповсюдженням агітації, більшість з яких загинули в концтаборі Маутгаузен.
Наступна важлиа подія відбулась у липні 1942 року, а саме ліквідація першого складу політбюро підпільної Комуністичної партії Нідерландів. Після арештів 1941 року Комуністичну партію Нідерландів очолив тріумвірат ("керівна трійка"): Луї Янсен, Ян Дікстра, Корнеліс Схіффелєрс. Вони координували і збройні напади, і друк преси. У липні 1942 року в Амстердамі та Утрехті німці провели блискавичну операцію із захоплення лідерів. Це був найсильніший політичний удар по лівому опору протягом року. Були заарештовані Луї Янсен та Ян Дікстра ( Корнеліс Схіффелєрс зміг тимчасово втекти, але його схопили пізніше). Обох лідерів після тривалих допитів німці засудили до смертної кари та розстріляли у жовтні 1943 року. Разом з ними було заарештовано близько 30 кур'єрів та координаторів.
Серпень-вересень 1942 рік ліквідація диверсійної мережі комуністичниї терористів з "Нідерландської народної міліції". Організація Нідерландська міліція (сформована комуністами та іншими ліваками) під керівництвом Саллі Ноаха готувала масштабний підрив німецького військового потяга під Гаагою та збирала зброю. Голандський агент гестапо, зумів увійти в довіру до керівництва міліції, видаючи себе за постачальника вибухівки. Німці влаштували пастку на місці передачі зброї, а потім провели масові арешти в Гаазі та Амстердамі.
Понад 100 членів "Нідердандської народної міліції" були заарештовані. Протягом кількох днів бойові групи припинили існування. Близько 20 комуністичних диверсантів були розстріляні у дюнах Ваалсдорпервлакте, а решту депортували до Освенцима та Гасдонга, звідки майже ніхто не повернувся.
Важлива також подія відбулась і в липні-серпні 1942 року, саме тоді відбулась облава на підпільну радіомережу комінтерну "Червону капелу" в Амстердамі. Голандський осередок розвідувальної мережі очолював комуніст Антон Вінтерінк. Його група передавала шифровані дані про вермахт безпосередньо до Москви. Німецька контррозвідка (Абвер) та гестапо використали спеціальні машини радіопеоенгації для прочісування вулиць Амстердама. Будинок із передавачем штурмували військові СС. Антона Вінтерінка захопили прямо під час сеансу зв'язку. Було вилучено шифрувальні книги, радіостанцію та зброю. Вся ліва агентурна мережа Вінтерінка ( понад 15 осіб) була розгромлена, а самого лідера після року допитів розстріляли.
Важливо також згадати, про ліквілації комуністичних бойовиків у жовтні-грудні 1942 року, саме тоді бойове крило комуністичної організації, яка називалась "Військова комісія" спробувало провести серію терактів наприкінці 1942 року проти нідерланських фашистів. Проте фашистські штурмові загони разом з німцями посилили патрулювання та охорону своїх лідерів. Кілька комуністичних бойовиків були схоплені голандськими фашистами безпосередньо під час спроб замахів на вулицях Утрехта. Потрапивши до рук поліції, деякі затримані під тортурами видали адреси конспіративних баз. Це спровокувало лавину арештів наприкинці року. Було схоплено 80 комуністичних бойовиків в більшості це були люди, які воювали на боці іспанських ліваків в Громадянській війні в Іспанії. Багатьох із них німці стратили як саботажників.
Зараз переходимо до подій, які відбулись в 1943 році. Варто зазначити, що 1943 рік став кульмінаційним і волночас найкривавішим у протистояння між комуністичними бойовиками, та державним апаратом Третього Рейху в Нідерландаїх. У цей період комуністи та ліві радикали радикалізували свої методи, створивши елітні бойові групи, такі як "CS-6", і розпочали хвилю терору і вбивств особливо німецьких офіцерів та голандських високопоставлених діячів з партії Антона Мюсерта. У відповідь німецька служба безпекиза допомогою правих і членів нацистської партії Нідерландів Мюсерта розгорнули терор у відповідь. Вони провели низку блискучих контрозвідувальних операцій, які призвели до фактичного винищення першого складу бойових груп комуністів та інших ліваків. Зараз з вами розберемо це більш детально.
У лютому 1943 році відбувся арешт Герріта Кастейна. На початку лютого 1943 року бойовики комуністи з групи "СS"-6 вбили генерала Хендріка Сейффардта ( керівника Голандського СС). Гестапо та поліція кинули всі сили на розшук виконавців. 19 лютого в місті Делфт урядові сили влаштували засідку в кафе на одного з лідерів групи- лівака і лікаря Герріта Кастейна. Його схопили, але під час арешту він встиг застрелити одного з агентів СД. Привезений до Гааги Кастейн, щоб не видати товаришів під тортурами, вистрибнув разом зі стільцем крізь зачиннене вікно четвертого поверху і загинув. Загибель головного стратега лівих терористів завдала відчутних втрат комуністам вилучині в нього записники та документи дали німцям перші ниточки до всієї структури групи "СS-6".
Березень-липень 1943 року у цей час відбувся розгом та страта підривників Амстердамського РАЦСу. 27 березня 1943 року група лівих митців, комуністів та інших ліваків здійснила один із найгучніших терактів війни-підірвала і спалила Бюро реєстрації населення в Амстердамі знищивши 70 000 карток для депортації євреїв та робітників. Проте німецька поліція безпеки та голандські фашисти виявили виконавців через свого агента. Протягом квітня-травня гестапо провело серію рейдів і заарештувало майже всю штурмову групу. Відбувся повний розгом елітного ядра міських бойовиків. 1 липня 1943 року 12 провідних ліваків серед яких були комуністи Віллем Арондеус, Карл Грьогер, рудий студент-підривник Йохан Брауер були розстріляні в дюнах Овервеєна.
Серпень-Жовтень 1943 року. Влітку 1943 року група "СS-6" продовжувала вбивати голандських фашистів та німців. СД задіяло свого найнебезпечнішого агента Ернста Фейтена, який зумів проникнути в лави організації під виглядом радикального борця. Отримавши адреси конспіративних квартир, німці силами батальйонів СС провели масові нічні штурми в Амстердамі. Відбувся тотальний та остаточний розгром групи "СS-6". Було заарештовано понад 70 осіб. 1 жовтня 1943 року німці одночасно розстріляли 19 ключових бойовиків групи. ( зокрема братів Гідеона та Яна Карел Буассевейн, Луї Буассевейна та Лео Фріда). Ця операція фактично ліквідувала найактивніше крило лівих на той час.
Також в жовтні 1943 році відбулась страта вищого керівництва підпільної Комуністичної партії Нідерландів. Після тривалого слідства і жорстких допитів у в'язниці Схевенінген ( відомій як "Оранж-готель"), німецький військово-польовий суд виніс вироки лідерам Комуністичної партії Нідерландів, яких схопили під час операцій в 1942 році. Німці принципово відмовились залишати їх живими в таборах, розглядаючи їх як ідеологічних натхненників партизанського руху. 9 жовтня 1943 року було розстріляно керівників Політбюро Комуністичної партії Нідерландів Луї Янсена та Яна Дікстра. Разом з ними стратили, ще 20 високопоставлених комуністичних організаторів та кур'єрів, які забезпечували зв'язок між містами Нідерландів.
Осінню 1943 року також відбувся розгром комуністичного підпілля в Східній частині Нідерландів. У промисловому регіоні Твенті ліві робітники створили потужні диверсійні загони, які підривали силові трансформатори та лінії електропередач для німецьких заводів. Місцеві осередки голандських фашистів оргнізували загони парамілітарної міліції, яка разом з гестапо почала прочісувати робочі квартали та влаштовувати нічні блокпости. Протягом вересня-листопада 1943 року німці ліквідували регіональне керівництво Комуністичної партії Нідерландів у Твенті. Було заарештовано понад 50 лівих партизанів та диверсантів. Більшість з них відправили до концтабору Амерсфорт, звідки їх згодом вивезли на знищення в Німеччину.
У 1944 році характер протистояння в Нідерландах змінився. Це був рік підготовки до висадки в Нормандії та проведення операції "Маркет Гарден". Комуністи та інші ліві терористи ділились на два крила: залишки глибокого підпілля Комуністичної партії Нідерландів та новостворену Раду спротиву, яка розгорнула масштабну залізничну та диверсійну війну. Влада на чолі з Гансом Раутером та нідерландські нацисти, а також їхнє нове збройне крило-парамілітарна міліція відповіли тотальним терором. Вони масово використовували тактику засідок, розстрілів заручників на місці диверсій та впровадження агентів СД.
Травень 1944 року розгром комуністичного підпілля в Гаазі та арешт Даана Гоулоозе. Дан Гоулоозе був головним зв'язковим між Комуністичною партією Нідерландів та Комінтерном, відповідальним за фінансування підпілля та радіопередачі.Спеціальний підрозділ німецької контррозвідки та гестапо місяцями вираховував його конспіративні квартири. У травні 1944 року німці провели скоординовану нічну облаву в Гаазі, захопивши самого Гоулоозе та його найближчих помічників-радистів. Відбулось повне руйнування стратегічного центру зв'язку голландських комуністів з СРСР. Було захоплено останні радіостанції та шифрувальні блокноти. Гоулоозе допитували у в'язниці, після чого відправили до концтабору Заксенгаузен де він дивом вижив, але мережа була повністю знищена.
У травні 1944 року відбулась серйозна сутичка з комуністичними бойовиками партизанами. Елітна бойова Ради Спротиву, яка складалась з лівих радикалів злочинців, планувала зухвалий збройний штурм центральної в'язниці Амстердаму, щоб визволити заарештованих комуністів. Голландський інформатор СД передав німцям точний план та час нападу. Німці влаштували всередині будівлі та на підступах до неї кулеметні вогнів точки. Саме тому комуністи та лідери групи Герріт ван дер Вейн та Йохан Лімперс потрапили під нищівний перехресний вогонь. Це призвело до повного розгрому штурмового загону. Герріт ван де Вейн був важко поранений в хребет, та схоплений через два тижні, а Йохан Лімперс та решта 6 бойовиків, були заарештовані під час сутички, всі 7 комуністичних бойовиків були розстріляні німцями 10 червня 1944 року в дюнах Овервєна.
У червні 1944 року відбулась ліквідація також комуністичного партизанського загону Ради Спротиву у містечку Зволле. У місті комуністична диверсійна група підривала німецькі військові вантажівки та склади пального. Для боротьби з ними німці залучили голландську нацистську міліцію. Було встановлено жорсткі блок пости на виїздах з міста і під час однієї з перевірок перехопили автомобіль з комуністичним партизанами, які перевозили автомати стен та вибухівку. Спроба бойовиків прорватись з боєм закінчилася їхнім оточенням у передмісті. У ході перестрілки та подальшого штурму будинку німецькими військовими було ліквідовано 4 комуністів бойовиків, решту пораненими взяли в полон. Протягом тижня СД розкрутило ланцюжок і заарештували ще 12 ліваків у регіоні, яких згодом стратили.
Наступний етап протистояння відбувся у вересні 1944 року. У вересні 1944 року уряд Нідерландів в Лондоні закликав до загального залізничного страйку, щоб завадити перекиданню німецьких військ проти висадки союзників. Ліві бойовики взяли на себе найнебезпечнішу частину завдання - підриви рейок там, де штрейкбрехери намагалися вести потяги. Німецька армія у відповідь видала наказ: розстрілювати на місці кожного, хто наблизиться до колій. Голландські праві та солдати вермахту влаштовували цілодобові лісові та кущові засідки вздовж ключових залізничних артерій. Тільки за вересень-жовтень 1944 року під час спроб замінувати залізничне полотно німецькими патрулями було вбито під час сутичок 35 диверсантів комуністів.
У листопаді в 1944 році у Роттердамі відбувся розгром штабу Ради Спротиву Восени на півдні Нідерландів панували, але англо-американські війська. А північ та захід включаючи Роттердам залишалися під німцями і страждали від голоду. Комуністичні групи диверсантів у Роттердамі намагались здійснювати експропріації (напади на німецькі продовольчі склади, щоб забрати їжу). Голландська поліція безпеки вирахувала головний координаційний штаб у місті. Будівелю оточили батальйони СС із бронетехнікою. Комуністичні партизани відмовилися здаватися і забарикадувалися. Після запеклого вуличного бою, що тривав кілька годин, будинок було взято штурмом. 6 бойовиків комуністів було ліквідовано в бою, а ще 18 осіб були захоплені та розстріляні наступного дня як червоні терористи.
Фінальні місяці війни з січня по травень 1945 року стали для Нідерландів періодом найбільш запеклого протистояння. Німецькі війська та нідерландські праві бачили, що війна наближається до завершення а англо-американські війська вже близько. Вищий керівник СС Хендрік Раутер ввів режим тотального терору проти комуністичних бойовиків. Страчуючи партизан комуністів та цивільних ліваків сотнями без суду і слідства.
Саме в цей період сильні втрати понесли комуністично-теористичні організації такі як Рада Спротиву та бойові загони Компартії Нідерландів. Німці та праві сили вели нещадне полювання на міських диверсантів, влаштовувючи засідки біля пунктів розподілу їжі та на підпільних друкарнях. Зараз розглянемо основі події, які траплялися.
У січні 1945 року відбувся січневий розгром лівого підпілля в Хенгело та Твенті. У промисловому регіоні Твенті ліві робітники-комуністи координували та переховували збитих пілотів союзників та саботували ремонт німецької бронетехніки. У січні 1945 року місцева поліція спільно з таємною польовою поліцією вермахту перехопила кур'єра з шифровками. Використовуючи тортури німці дізналися адреси явок. Було проведено блискавичних облав на робочих окраїнах Хенгло. Відбувся повний розгром регіонального керівництва Ради Спротиву було заарештовано близько 25 осіб. Частину з них розстріляли прямо у дворах будинків на очах у рідних, решту відправили до транзитного табору Амерсфорт, де більшість загинуло до приходу англо-американських військ.
Наступні важливі події відбулись у березні 1945 року, а саме масові страти лівих злочинних партизан терористів, які вчинили замах на Хендріка Раутера. У ніч з 6 на 7 березня 1945 року комуністичні бойовики випадково обстріляли автомобіль вищого керівника СС і поліції Нідерландів Хендріка Раутера і якого було поранено. У відповідь німці провели найкривавішу акцію відплати за весь період перебування в Нідерландах, наказавши розстріляти сотні в'язнів, серед яких були ліві та комуністичні диверсанти та підпільники. Німці силами розстріляних команд вермахту та СС стратили 263 лівих злочинців за один день у різних локаціях (117 осіб в Вусте Гуве, 38 в Гаазі, 49 в Амстердамі, 29 в Амерсфорті, 6 в Утрехті.
Наступна епохальна подія відбулась в березні-квітні 1945 році, а саме затримання та страта терористи комуністки, Ганни Шафт. Ганна Шафт була комуністичної злочинною терористкою, ще з часів студентства, під час Другої світової війни, вона стала комуністичним бойовиком і здійснювала вбивства, часто вбитими були невинні люди звичайні цивільні громадяни. Вона вбивала німців і голландських правих підло стрілявши в спину або розстрілювала людей з велосипеда. Але все таки цю небезпечну терористку було страчено перед закінченням війни. 21 березня 1945 року на звичайному військовому блокпосту в Харлемі німецькі солдати та голландські праві затримали молоду дівчину для перевірки документів. У її велосипедній сумці виявили заборонені комуністичні видання та приховану зброю. Це була Ганна Шафт один з найбільш розшукуваних лівих диверсантів злочинців. Її упізнали у в'язниці за характерним волоссям. Незважаючи на особистий наказ Гітлера не страчувати жінок-в'язнів наприкінці війни, місцеве керівництво СД ухвалило рішення таємно стратити її 17 квітня 1945 року голландський нацист Віллі Легас та німецькі конвоїри вивезли її в дюни Овервеєна і стратили пострілом в упор.
Також в березні 1945 року відбулась облава на підпільне видавництво комуністичної газети "De Waarheied", у Роттердамі. Комуністична підпільна газета "De Waarheied"(Правда) до 1945 року мала велику кількість примірників та закликала до збройного повстання проти відступаючих німцях. Голландські праві агенти-інформатори вистежили ротаційну друкарську базу лівих у Роттердамі. Будівлю оточили штурмові загони СД і закидали підвал гранатами, заблокувавши виходи. 4 комуніста друкаря загинули на місці внаслідок штурму на місці. Ще 9 включаючи тих хто займався поширенням газет, були заарештовані та розстріляні наступного дня на околиці міста.
І одна з останніх серйозних бойових акцій німецьких сил та нідерландських правих відбулась у квітні 1945 року перед самим завершенням війни. У середині квітня, коли канадські війська вже наближалися до західних провінцій Нідерландів, ліві партизанські загони з Ради Спротиву спробували зайняти стратегічні склади продовольства в Амстердамі, щоб викрасти їжу. Гарнізон вермахту за підтримки голландських правих задіяв бронемашини та важкі кулемети для зачистки секторів. Партизани комуністи які були озброєні лише легкою стрілецькою зброєю, були затиснуті в міських кварталах. Внаслідок цього бою комуністичні бойовики були розбиті, сутичка завершилась розгромом амстердамського осередку. 11 бойовиків комуністів були вбиті в перестрілці, ще 14 осіб були захоплені в полон і негайно розстріляні біля стін заводу Круппа , ставши одними з останніх знищених партизанах наприкінці війни.
Зараз підіб'ємо підсумки, яка кількість комуністів та інших лівих злочинців була ліквідована за час війни. Загалом за оцінками нідерландських істориків та джерел з документами протягом Другої світової війни було ліквідовано 2000 комуністичних та інших лівих партизанів та терористично-диверсійних груп. Зараз втрати краще розбити по категоріях. В безпосередніх сутичках і боях було ліквідовано близько 100 комуністичних бойовиків, варто зазначити, що Нідерланди не мали умов для партизанської війни не мали густих лісів та гір, тому вести її було важко. Ще 500 осіб були розстріляні за вироками судів, або після потрапляння бойовиків комуністів з зброєю в полон. Ще 1400 комуністичних та інших лівих злочинців загинули в концентраційних таборах куди були відправлені, а саме від важкої роботи і важких умов утримання ну від розстрілів які траплялись.
Тепер варто сказати прізвища та імена відомих комуністичних та лівих бойовиків в Нідерландах, які були вбиті або в боях або страчені німцями та голландськими правими за час війни.
Тєрк Клоостра відомий комуністичний діяч ветеран лівого руху. 24 лютого 1943 року забарикадувалися у своєму будинку в Гаазі і вступив в запеклий вогневий бій із голландською поліцією був ліквідований під час бою голландським офіцером Йохемом де Граафом.
Фредерік Окс молодий бойовик Ради Спротиву 15 липня 1944 року брав участь у замаху на співробітника СД Молліса на вулиці Еутерпестрат в Амстердамі. Потрапив в німецьку кулеметну засідку, загинув на місці під час перестрілки.
Фердінанд Плугер бойовик з групи Ради Спротиву, діяв разом з Фредеріком Оксом під час операції 15 липня 1944 року в Амстердамі. Був важко поранений у перестрілці з есесівцями, згодом схоплений та добитий у в'язниці.
Хендрік Тооб комуніст підривник залізниць. У вересні 1944 року під час спроби замінувати колію під Утрехтом був викритий німецьким патрулем вермахту і застрелений під час спроби відстрілюватись.
Герріт ван дер Вейн ліворадикальний митець один із лідерів нападів на німецькі установи. 1 травня 1944 під час збройного штурму Амстердамської в'язниці дістав важке вогнепальне поранення в хребет, бо відмовився здаватись та відстрілювався. Був схоплений паралізованим на конспіративний квартирі та розстріляний через місяць.
Якоб Ван Гільсе лівий композитор та організатор лівацьких бойових груп. Був ліквідований в 1944 році під час спроби прориву з оточеної німцями квартири, де розташовувався штаб ліваків.
Луї Янсен головний політичний секретар підпільної Комуністичної партії Нідерландів страчений німцями, за вироком суду.
Ян Дікстра організатор мережі диверсійних "п'ятірок" та нелегального друку, страчений за вироком військо-польового суду.
Герріт Кастейн головний бойовий стратег комуністичних диверсантів, ветеран війни в Іспанії на боці комуністичного зла. Він особисто застрелив генерала СС Сейфардта. Був вбитий у лютому 1943 року, викинувшись у наручниках із вікна 4-го поверху штаб-квартири СД у Гаазі під час допиту
Гідеон Віллем Буассевейн 21 річний комуніст, виконавець терактів проти офіцерів вермахту. Страчений судом.
Ян Карел Буассевейн рідний брат Гідеона, підривник військових ешелонів, страчений після вироку суду.
Луї Буассевейн двоюрідний брат двох рідних братів, організатор замахів на німців та голландських правих, страчений за це.
Лео Фріда стулент-медик лівак, єврейський комуністичний бойовик, страчений німцями.
Ганс Каут комуністичний бойовик, учасник підпалів німецьких армійських складів в Роттердамі. Страчений судом за це.
Марінус ван дер Шток студент та комуністичний диверсант страчений німцями.
Віллем Арондеус керівник штурмової групи, що спалила міські картотеки захоплений і страчений в 1943 році.
Карл Грьогер австрійський комуніст, що був в групі теж страчений за вироком суду.
Йохан Брауер історик-іспаніст, радикальний лівак, страчений за участь в групі, що знищила міські картотеки. Страчений німцями.
Руді Блуменгартен єврейський комуніст організатор виготовлення фальшивих документів для підпілля, страчений за вироком суду.
Кос Беркгаут молодий лівий робітник диверсант, що забезпечував групи вибухівкою. Страчений німцями за вироком суду.
Ганна Шафт так звана "Дівчина з рудим волоссям", яка вбивала німецьких вояків та голландських правих підступно в спину, або їдучи вбиваючи з велосипеда. Схоплена на блокпосту, та розстріляна 17 квітня 1945 року.
Йохан Лімперс ліворадикальний командир в Раді Спротиву. Розстріляний 10 червня 1944 року після провалу операції зі звільнення політв'язнів.
Герман Ван Тонгерен регіональний командир груп Ради Спротиву у Ларні. Був заарештований та розстріляний на початку 1945 року.
Ян Тейссен один із творців збройної Ради Спротиву відомий під псевдонімом "Ланге Ян". Заарештований в листопаді 1944 року і розстріляний 8 березня 1945 року під час масової страти у Воесте Гуве.
Антон Вінтернік очільник голландського комуністичного крила розвідмережі "Червона капела", був схоплений гестапо в Амстердамі під час сеансу зв'язку з Москвою. Був розстріляний у липні 1943 року в концтаборі Амерсфорт.
Марікус ван де Ветерінг шахтар-комуніст із Лімбурга, організатор саботажу на вугільних копальнях та розповсюджувач нелегальної преси. Помер від виснаження в концтаборі Ноєнгамме 14 листопада 1942 року.
Пітер Мюллер активіст, Комуністичної партії, схоплений у червні 1941 року, під час каральної комуністичної акції, після нападу Німеччини на СРСР. Депортований до Німеччини, загинув в концтаборі Ноєнгамме.
Віке Бош відома довоєнна голандська анархістка, яка під час війни вигтовляла фальшиві паспорти для ліваків. Заарештована гестапо, депортована і замучена до смерті у концтаборі Равенсбрюк.
Якоб Букман лідер комуністичного підпілля Гааги. Наприкинці 1942 року потрапив у пастку, організовану голандським зрадником Ван Соолінгеном. Засуджений до таборів, загинув в концтаборі Дахау.
Корнеліс Схіффелєрс член "керівної трійки" підпільного ЦК КПН у 1942 році. Після арешту його товаришів Янсена та Дікстри намагався відновити мережу. Його схопили та депортували до концтабору Маутгаузен, де він був ліквідований охороною СС.
Протистоянна комунізму та лівацтву 1945-2026
Зразу фактично після відновлення влади Нідерландів контролю над країною почали виникати проблеми з комуністами, та іншими радикальними ліваками.
У 1946-1947 років відбулись масові зіткнення з ліваками та комуністами під час війни в Індонезії. Ліві та комуністи блокували відправку призовників Нідерландської армії, до Індонезією, що була законною частиною Нідерландів. Комуністи організовували страйки у портах намагаючись фізично блокувати військові ешелони. Тобто фактично діючу проти власної держави, через це відбулась серія запеклих рукопашних боїв у портах Роттердама. Поіліція штурмувала барикади докерів за допомогою кийків. Сотні ліваків заарештували за саботаж національної оборони.
У 1956 році, під час Угорського повстання, Комуністичні злочинці з Нідерландів, підтримали уряд комуністів в Угорщині, який масово вбивав невинних людей. Підтримка Комуністичною партією Нідерландів, злочинів, що відбувались в Угорщині, викликали лють в антикомуністичного налаштованого населення. Натовп правих активістів рушив на штурм головної будівлі комуністів "Felix Meritis" та редакції газети De Waarheid. Комуністи забарикадувалися всередині, озброївшись залізними ломами та палицями. Протягом кількох годин тривав кривавий штурм із масовим закиданням будівлі камінням. Поліція діяла з запізненням, але все таки вирішила розігнати обидві сторони конфлікту. Близько 100 людей отримали травми.
У 1966 році відбувалось весілля принцеси Беатрікс в Амстердамі. Саме тоді радикальні ліваки розпочали протест проти шлюбу, королеви з німецьким дипломатом Клаусом Фон Амсбергом, який колись служив в Гітлерюгенді. Анархісти та інші ліваки намагались зірвати шлюб. Поліція відповіла рішуче і розпочались бої між поліцією та ліваками, поліція активно застосовувала шаблі та кийки.
Також цього року відбувся лівацький так званий "Бунт будівельників". Спочатку все відбувалось як економічний протест будівельників через скороченя виплат швидко очолили ліворадикальні угрупування. Протестувальними штурмували офіс консервативної газети De Telegraaf, спалили кілька автомобілів. Уряд оголосив надзвичайний стан і вивів на вулиці військову жандармерію. Силовики застосували сльозогінний газ і масово гамселили лівацьких злочинців. Бунт вдалось придушити.
У 1970-1995 роках в Нідерландах, відбувались різні теракти і часті бунти ліворадикальних терористичних груп, правда варто сказати, люди не гинули лівацькі злочинці тільки псували майно і калічили людей. Наприклад в 1980 році відбулась битва за Вонделстрат. Ліваки захопили кілька великих будівель на вулиці Вонделстрат, ліві радикали створили укріплений район. Вони звели барикади заввишки два метри та перерізали трамвайні колії та озброїлися коктейлями Молотова. Поліція виявилася безсилою. Консервативний уряд пішов на жорсткий крок у місто ввели війська на інженерних бронемашинах та танки. Військові штурмували та таранили барикади, а спецназ поліції вибивав ліваків з дахів. Понад 100 людей з обох боків отримали поранення.
30 квітня 1980 року відбулись коронаційні бунти близько 10 тисяч анархістів та комуністів виступили проти коронації королеви Беатрікс, та вступили в сутички з поліцією. Це були найбільші вуличні бої в повоєнній історії Нідерландів. Ліваки кричали немає житла немає коронації. Ліві спробували прорватися до королівського палацу та зірвати церемонію. Місто затягнуло димом від палаючих барикад та автомобілей. Протестувальники кидали в поліцію арматуру та петарди. Поліція стріляла в повітря бойовими патронами та використовувала сльозогінний газ та водомети. Поранення отримали близько 400 учасників, як лівих радикалів злочинців та і поліцейських.
У грудні 1980 року відбулась ще одна сутичка. Поліція штурмувала велику будівлю перетворену ліваками на комуну, ліві злочинці кидали цеглу в полісменів. Силовики використовували гелікоптери щоб вибити ліваків з даху, та таран яким вони вибивали двері.
Протягом 1985-1993 років ліваки проводили терористичну компанію з бомбових підпалів. Ці дії вчиняла лівоекстреміська терористична організація "Революційні антирасистські акційні сили". Робили вони ці дії проти уряду та великого капіталу. Це були класичні ліві міські терористи терористи виступали проти капіталізму та зв'язків Нідерландів з ПАР. Протягом кількох років вони підірвали та спалили вщент кілька супермаркетів, мережі Makro та нафтові об'єкти корпорації shell. Спецслужби Нідерландів розгорнули проти них таємне полювання, що зрештою призвело до арештів більшості членів організації виключно з лідерами в 1988 році та 1990 році.
У березні 1997 році відбулась серйозна вулична сутичка між правими та ліваками. Використовувались ножі, кастети та бити хоча поліція встигла фактично розігнати учасників один з правих активістів загинув від ран.
Також вуличні бої правих з ліваками активно тривали протягом 2002-2006 роки. Під час демонстрацій і маршів правих ліваки як правило вступали в сутички проти правих та поліції. Відбулась жорстокі бої з полісменами в спробах прорвати заслони, щоб дістатися до правих, під час цих подій десятки ліваків отримали травми.
Ну і протягом 2023-2024 роки теж відбулась сутички ліворадикальні навіжені екоактивісти вступали в сутички з полісменами. Тисячі ліваків місяцями блокували головну трасу країни А12, вимагаючи припинення субсидій на викопне паливо. Поліція діяла жорстко застосовувала потужні новітні водомети за низьких температур, та спеціальні інструменти для розрізання ланцюгів, якими активісти приковували себе до асфальту. За цей період було заириаено кілька тисяч екоактивістів.
