Нещодавно сталася чергова історична подія: пройшов третій геймджем українських візуальних новел. Цього разу на конкурсі брали участь 60 ігор. Я — одна з розробниць, які брали участь. Умовою участі є оцінка як мінімум десяти ігор інших учасників. Я захопилася й пройшла приблизно половину ігор, і хочу розповісти, які з них я полюбила. Мій досвід суб’єктивний, і тим цінний. Я вам розповім, в яких ситуаціях, або за яким настроєм в яку новелу краще йти.
Але тому передуватиме пара абзаців мистецькознавчого матеріалу, адже ми говоримо про мистецтво (кому воно не треба — просто прогортайте нижче).
Чому я назвала цей джем історичною подією? Відеоігри — це мистецтво (http://korydor.in.ua/ua/opinions/iak-videoihry-staly-mystetstvom.html), тому й ставитися до них треба як до мистецтва. П’єр Бурдьє в своїй роботі “Поле літератури” (http://bourdieu.name/content/burde-pole-literatury) розглядає літературний процес як поле, створене 1) силами, які зіштовхуються, і в боротьбі яких визначається, що буде визнане як мистецтво, а що забудеться, 2) також запам’ятовуванням-консервацією певних творінь, які “входять в історію”. Таким чином, “поле” для Бурдьє — це простір не сільськогосподарських дій, а скоріше поле бою і поле, створене з сутностей, які перемогли й закарбувалися. Це поле, створене з сил — творінь і творців — протиставлене владі закону й існує для затвердження впливу митця на суспільство (“символічна влада”, “символічний капітал”). На мою думку якщо можна казати про поле літератури та поле політики (інша робота Бурдьє), то чому б не казати про поле відеоігор? Адже в джемі також зустрічаються та в боротьбі визначають, хто з них кращий, певні сили (команди розробників та їхні творіння), і ми також говоримо певні “законсервовані” ідеали відеоігор, які стали “класикою”.
То ж. Візуальні новели. Жанр, заснований у 80-ті роки в Японії і розвиваючийся там, а також в англомовному світі й донині. Окремий жанр відеоігор має свою історію, в такому випадку, якщо ми говоримо про віхи розвитку жанру в певній країні, на певній мові — то це будуть історичні події. Адже наші розробники створюють захоплюючі світи, використовують прийоми та піднімають у своїх іграх питання, доступні лише українським розробникам. Ба навіть коли вони створюють ігри в фентезійному сетінгу, там відбивається наша реальність, і в її контексті в полі наших відеоігор висловлювання (гра) набуває геть інших сенсів.
Мета геймджему — “пошук креативних ідей та незвичайних сюжетів“, тема джема — віртуальність. Геймджем вже закінчився і певні ігри зайняли призові місця. Це відкрита інформація, але! Я пропоную вам дуже суб’єктивний, настояний на власному досвіді, пересипаний моїми переживаннями список фаворитів цього джему. Я їх не ставлю в якомусь певному порядку — це не рейтинг, а перелік можливих скарбів зі світу відеоігор, знайденних мною в полюванні на враження.
Так поринемо до яскравого світу візуальних новел!
Наука змінює світи, відкривають на правду очі коти
Коти. Люди. Війни.
Що ви знаєте про реальність? Неправильне питання. Правильне питання: що накаже вам знати про реальність ваш кіт? Життя журналіста-трудоголіка нелегке, одна радість - коти, що чекають на хазяїна вдома. Але одного ранку він відкриє очі і побачить світ з котячої точки зору…
Її варто пройти, якщо ви любите котів, хотіли би побути в ролі кота або підозрюєте, що ці істоти — не просто домашні тварини, а знають щось про реальність. В грі панує атмосфера дружніх балачок, пересипаних гумором, конфліктами, ачівками та невеличкими квестами, є 5 кінцівок. Увага! Гра не коротка: геймплей на цілий вечір, від двох до трьох годинок.
(Це моя улюблена візуальна новела джему (а ще сама ненависна), тому що саме над нею разом з командою я працювала 2 тижні поспіль. Тобто так — я хочу сказати, що вона стоїть у цьому переліку зверху, бо що закликати гравців пограти в нашу гру — одна з причин, з якої я пишу дану статю. Доречі в гру можна пройти в браузері. Приходьте, грайте, залишайте коментарі!)
Резонатор
Вміти співчувати — це круто. Тільки якщо ти резонуєш з усіма навколо — чи лишається щось в самій тобі? "Резонатор" — про почуття заплутаності, безвиході, у яку ти заганяєш себе сам, про питання, сепарацію і свої власні кордони. Куди саме заведе Вас історія — залежатиме від Вас, Вашої раціональності чи почуття справедливості — подивимось, що виявиться сильніше.
Робота, де тобі платять за співчуття — погана робота. Але навіть в самі темні часи є можливість зробити правильний вибір. Особисто мене ця гра заспокоїла, тому що все в ній кричить: ти можеш впоратися! Завжди залишаються можливості!
Буде корисно людям, які втрачають сили через надмірне співчуття іншим.
Гра, яка відчувається саме як гра: в якийсь момент гравець зрозуміє, які ставки і що він виграє, якщо дасть лад своєму життю. Що по часу: 40-50 хвилин.
Сумні, світлі притчі, які вчать надії
Її Цукропати
https://harbourr.itch.io/yii-tsukropaty
Це коротка історія про абсолютно реальні гори та абсолютно реальну дівчинку, що загубила точно існуючу річ. Тут немає нічого особливого. Адже забувати деякі речі – це абсолютно нормально.
Пам’ятаєте такі цукерки-шипучки? Або оповідання Борхеса? Ось ця гра чимось схожа на них. Соковиті літні гори, розмови з загадковою дівчиною та подорож, яка стане незабутньою… Якщо ви трошки стомилися, або заплуталися, або скучили по літу, по ненав’язливій атмосфері дружнього спілкування або просто хочете швиденько підзарядитися чимось яскравим, з неочікуваною розв’язкою — вам сюди.
Геймплей менше 20 хвилин, кінцівок (мабуть) більше однієї, а в кінці ви будете приємно здивовані. Гра зайняла одне з перших місць на джемі, і недарма!
Per Somnia
"Цей сон...Відчувався таким реальним". А що, як він і справді був реальним? Але реальним не для тебе?
Коли ви підете в цей безпечний світ сомнамбулічних медитацій, вас бавитимуть і заспокоюватимуть дрімкор образи. Ніжність і цікавість - ось основні дві емоції, які тут можна пережити.
25-хвилинна гра-медитація. Тут небагато можливостей вибирати, але вони є. Вам сподобається.
Про реальність, гостру, як ніж
Стик двох реальностей
https://orinoku.itch.io/styk-dvokh-realnostei
Перед вами два чоловіки. Які мають дещо спільне, однак, їхнє життя напрочуд відрізняється.
В цій історії вам потрібно буде з'ясувати чия реальність справжня і скільки взагалі реального в кожній з. І чи могло б їхнє життя бути подібним одне до одного?
Вам сюди, якщо вам набрид ескапізм і ви відчуваєте, що настав час зануритися в якісну історію, присвячен реаліям під час війни з Росією, історію зі зрозумілою ідеєю, таку, яка дійсно може статися з будь-ким з нас… І щоб в ній було місце для надії.
Цікава графіка та влучно підідраний саундтрек. Наскільки став різноманітним досвід українців після початку війни, настільки ж різноманітним буде досвід гравців. 5 кінцівок за 60 хвилин, але гру можна пройти й хвилин за 20.
Секс, жах, горор
Жертва
https://80lahd.itch.io/victim-the-guessing-game
Не кожне знайомство в інтернеті закінчується вдало. Іноді прокидаєшся вранці поряд із чарівною коханкою. А іноді…на закинутому м'ясокомбінаті, прив'язаний до стільця. Не так головний герой планував своє перше побачення із загадковою незнайомкою…
Вам варто це прожити, якщо останнім часом ви відмітили нестачу екстриму, романтики, БДСМ знизу, а також скрімерів у житті. Історія, в якій проводиться ювелірний аналіз особистості головного героя.
Розв’язка буде неочікуваною (але не читайте коментарі: там спойлери).
Спокута
Україна, вересень 2021 року. Леся — дівчина, на долю якої звалилося надто багато негараздів. Дійшовши до грані, вона скоїла спробу самогубства, яке обернулося справжнім жахом. Невідомі тіні почали слідувати за нею, куди б та не пішла. Що це — гра травмованої психіки чи справжні примари?
А ось — справжній жахастик. Вам сюди, якщо в житті бракує жаху й безпорадності, і ви полюбляєте гарний горор.
Починається гра як просто жахастик, всередині ви знайдете секретний історичний підтекст, який додає грі літературної ціності. Хочу зазначити, що у грі багато кінцівок (не пам’ятаю, скільки), і ваша подорож може скінчитися або перемогою, або провалом.
Підліткові враження
Відчуття вогню
Люди вороже ставляться до того, чого не розуміють. Саме тому Карина все життя намагається триматись осторонь — хіба можна нормально сприйняти людину, яка вміє керувати вогнем, та ще й настільки недосконало? Через особливий ген, який передається в її родині, будь-який сплеск емоцій може обернутись для дівчини трагедією. Одного разу вона вже втратила сім'ю й повторювати це не збирається. Тому її ціль — провести непримітне життя, занурившись в апатію й не потрапивши в руки спецслужбам через свої надздібності…
Гра для весняного настрою, коли є пісня, і ця пісня веде тебе скрізь буденість. Всі ми проходимо через дні, коли після довгої закритості знаходимо новий сенс життя, і погляд наш змінюється з похмуро-скептичного на всміхнений і зацікавлений.
Містичний янг-едалт, гарний, настояний на галицьких реаліях, осяяний любов’ю до життя й елегантно-лаконічний. Тут симпатичні персонажі, є кльові міні-ігри, а ще — музика. О, цю музику ви полюбите. Ну а геймплей тут займає близько 30 хвилин.
Я б все одно прожив завтрашній день
Одружишся - будеш шкодувати, і не одружишся - будеш шкодувати. Тож одружуйся - не одружуйся, шкодувати будеш у будь-якому випадку. У будь-якому випадку все одно будеш шкодувати.
Це близько всім, хто будував свої перші стосунки. Хто кохав і кого покинули, хто справлявся з самотністю та якийсь час жив в інтернеті.
Історія про перше кохання, про життя київських студентів і про сувору реальність, з якою зтикається юна пара, яка вирішила будувати серйозні відносини. В мене навіть близько не було очікувань щодо глибини історії, сили конфлікту та гостросоціального забарвлення. Сцени спочатку милі й розслабляючі, але згодом стають гострі, як ножі.
Гра на вечір, тобто, займає більше години, але менше трьох.
Діти — квіти світу
Загублена Зоря
Допоможіть Зорі вийти з лісу. Але, хіба цей ліс схожий на звичайний?..
В цю гру варто іти за відчуттям безстрашності дитини, яка загубилася, і за казковими пригодами, проживаючи які, ви, скоріше за все, пригадаєте себе у дитинстві.
В грі дуже добре відтворене мислення дитини, і пожити в такій ролі - це досвід освіжаючий. Фони, зроблени маслягою пастеллю, казкова тема саундтреку - все це сприяє зануренню в історію та відчуття себе дитиною. Гру я пройшла десь за півгодини.
Листоноша Еві з ковчегу
Багато років назад людство спіткала катастрофа, яка загнала тих, хто вижив, в стіни ковчегів. Авора - один з них. Але життя на тому не зупинилося, і маленька Еві, яка своєю допитливістю та жвавим розумом щоденно дарує мешканцям Авори віру в майбутнє, не втомлюється це доводити.
Тут ви проживете один день дитини в епоху постапок, знайдете втіху й внутрішню силу, намилуєтеся на крутий піксель-арт.
Немає нічого більш справжнього за трагедію, пережиту дитиною, і в якій попри все є місце для надії. Занурення в милий, затишний і понівечений (а тому правдивий) світ багрового дерева та ковчега Авора видалося яскравим досвідом, на який я, сама того не знаючи, довго чекала. Двадцятихвилинне проходження цієї гри запам’ятається надовго.
Що ж, тепер ви бачите, що наші розробники можуть створити щось неймовірне за пару тижнів. Сподіваюся, ви знайшли свою візуальну новелу. До нових зустрічей!
