Що ж, пробою пера на цьому ресурсі я вирішив обрати огляд на нещодавню Assassin’s Creed: Mirage.
Моє знайомство з серією Assassin’s Creed відбувалося в далекі часи, коли напевно всі гравці грали не в якість графіки та лічильник FPS, а саме в ігри. То ж і я, маючи ПК зі стареньким Intel Core 2 Duo, мав можливість ознайомитися з серією про протистояння двох таємних товариств: асасинів та тамплієрів.
Проте, через обмеженість можливостей ПК та фінансових можливостей власних на той час, останньою грою серії, в яку я міг пограти, була Assassin’s Creed IV: Black Flag. Всі подальші основні ігри серії чи то взагалі пройшли повз мене (Assassin’s Creed: Unity), чи то були пройдені на Ютубі (Assassin’s Creed: Syndicate), чи то були проігноровані через новий підхід до створення гри та нецікавий особисто для мене сеттінг (РПГ-трилогія: Origins, Odyssey та Valhalla) навіть після покупки консолі та появи можливості наверстати те, що пропустив. Проте все ж таки я намагався не відставати від серії в плані сюжету та бути максимально в курсі подій.
Але після анонсу Assassin’s Creed: Mirage та обіцянок про повернення до коренів серії я вирішив для себе, що варто хоча б спробувати новий проект від Ubisoft.
То ж давайте спробуємо розібратись, чи варта Assassin’s Creed: Mirage уваги, чи змінилося щось у порівнянні з попередніми іграми серії та чи вдалося Ubisoft виконати обіцянку про back to the roots.
Далі в тексті можуть бути спойлери, тому читайте на свій страх та ризик!
Сюжет
Спочатку Assassin’s Creed: Mirage задумувалась як ще одне сюжетне DLC та приквел про Басіма до вже й без того роздутої Assassin’s Creed: Valhalla, проте врешті-решт Ubisoft вирішили зробити повноцінну гру.
Загалом, сюжет доволі типовий для ігор серії: у нас є персонаж, який поступово розвиває свої навички асасина, та з часом просувається в ієрархії ордену. Також не обійшлося без одвічного протистояння ордену Незримих та ордену Древніх. Ну і найголовніше, у кінці гри ми отримаємо відповіді на питання, які могли у нас виникнути протягом гри та дізнаємося, ким Басім є насправді і яке відношення гра має до лору всесвіту серії.
Оскільки особисто мені важкувато розібратися у всіх нюансах лору не тільки тому що я пропустив декілька ігор серії, а ще й через те, що він подається не тільки в іграх, а й в супутніх продуктах - в коміксах, книгах тощо - то можу сказати, що сюжет конкретно цієї гри мені був цікавий. Проте я вважаю, що потрібно мати хоча б якесь уявлення про те, що відбувалося у попередніх іграх (в моєму випадку це були лорні відео на Ютубі), щоб зрозуміти, що відбувається у Міражі.
Сетинг та графіка
Сетинг Mirage особисто для мене є одним з найканонічніших для асасинів на рівні з першою частиною серії та Origins. Знаючи реальну історію асасинів можна легко зробити висновок, що східний сетинг, місто Багдад з його околицями та фортеця Аламут ідеально вписуються в гру про асасинів.
Ubisoft завжди вміли створювати красиві та живі світи і Mirage не є виключенням. Чого лише коштують безкрайні пустелі з розкиданими подекуди оазисами, в яких можна побачити зграї фламінго, атмосферні базарчики в місті та фермерські угіддя на околицях Багдаду. Від краєвидів та атмосфери цієї гри я дійсно зловив кайф.
Проте, потрібно вказати і на недоліки, хоча їх я виявив не багато.
Оскільки ця гра задумувалася як DLC, то вона була створена на базі Вальгалли, отож очікувати якогось прориву або еволюції в графіці не варто. Також іноді мені зустрічалися дещо дивні лицьові анімації в кат-сценах. Але ці дрібниці не заважали мені отримувати задоволення від гри.
Геймплей
Геймплей у грі також є типовим для серії: ми ліквідовуємо наші цілі, паркуримо, стелсимо та іноді вступаємо у відкриті бої з ворогами. Також ми можемо прокачувати навички героя у трьох гілках, його костюм та зброю, поступово відкривати та прокачувати асасинські девайси. То ж поговоримо про кожен аспект окремо.
Розслідування та ліквідація цілей
В грі ми маємо дошку розслідування з цілями для ліквідації.
Перед тим, як ліквідувати ціль, ми повинні завершити декілька додаткових квестів, щоб отримати зачіпки щодо цілі та її особи. Виконавши ці квести та знайшовши всі зачіпки, ми дізнаємося, де знаходиться наша ціль. Далі йде етап проникнення в місце розташування цілі, який можна виконати, як правило, декількома способами. Далі йде ліквідація, кат-сцена з розмовою асасина та жертви, а далі нам потрібно втекти від охоронців. Все по класиці, все як ми любимо.
Дуже сподобалась реалізація дошки розслідувань, додаткові квести, в яких потрібно підслуховувати для отримання зачіпок, займатись переслідуванням, тощо. Також сподобалась ідея з пошуком шляху для проникнення в місце, де ховається ціль.
Паркур
Паркур мене дещо розчарував. Мало того, що виглядає він гірше, ніж, наприклад, це зроблено в Unity, то ще й іноді виникає відчуття, що сліпий намагається пояснити глухому, куди потрібно йти та що робити. Персонаж іноді тупить і може рухатись не туди, куди ви йому вказали. Також іноді у персонажа бувають затупи перед самими перепонами і через це втрачається плавність і без того не дуже плавного паркуру.
Стелс
Стелс, як на мене, в грі зроблений досить гарно й видно, що розробники задумували саме такий підхід до проходження гри як основний. У стелсі вам допомагатимуть різні девайси, які потрібно буде відкривати та прокачувати за зібрані матеріали в бюро Незримих.
Девайси були присутні в попередніх іграх в тому чи іншому вигляді, наприклад, димові бомби в трилогії Еціо чи трубка з дротиками у Чорному Прапорі. Але чи то я їх не правильно використовував або ж не використовував взагалі у попередніх іграх, чи то в Міражі вони дійсно зроблені напрочуд гарно і дійсно можуть стати у нагоді і бути корисними в різних ситуаціях.
На початку гри у вас не буде жодного девайсу, але поступово вам відкриються метальні ножі, димові та шумові бомби, пастки та вже згадана духова трубка. Спочатку може здатися, що девайси мало впливають на геймплей, проте по-справжньому вони розкриваються після прокачки певних їх особливостей та після того як у вас з’явиться декілька девайсів та можна буде їх комбінувати. Наприклад, ви зможете зібрати ворогів шумовою бомбою в одному місці і або отруїти всіх отруйною димовою бомбою, або ж зруйнувати конструкцію над їх головами за допомогою метального ножа.
То ж механіка девайсів зроблена дійсно прикольно і можливість їх комбінування додає декілька варіантів проходження того чи іншого завдання.
Також новою фішкою є Фокус асасина - можливість, яка дозволяє вбити кілька ворогів одночасно у режимі стелсу. Реалізація її виглядає дещо дивно, проте навичка буває корисною тоді, коли немає можливості прибрати ворогів по одному.
Відкриті бої
Про відкриті бої не можу сказати нічого - ані поганого, ані хорошого. Просто скажу, що вони є і працюють приблизно так, як і раніше. Протягом усього проходження я брав участь у бійках разів п’ять і напевно 2-3 рази це були бійки сюжетні.
Прокачка
В Міражі ми можемо прокачувати як навички головного героя, так і окремо його костюм, меч і кинджал.
Ви можете збирати нові костюми та зброю і прокачувати їх за допомогою креслень та матеріалів, але всю гру я пробігав у найпершому костюмі, оскільки всі інші, як на мене, вибивалися із загальної атмосфери. Прокачував зброю і костюм я лише для галочки, оскільки їх прокачка майже нічого не дає.
То ж, на мою думку, краще б прокачки для одягу та зброї не було взагалі, але тоді б кількість скриньок на карті помітно зменшилася б😅
Що ж до навичок героя, то тут ситуація дещо інша. Дві гілки, які відповідають за стелс та бойову систему, я прокачав повністю, а от гілку для покращення умінь спостереження проігнорував зовсім і прокачував її вже останньою і лише тому, що були вільні очки навичок, оскільки в ній не було навичок, які б здалися мені корисними.
Загалом же, дерево навичок персонажа виглядає компактним і не перевантаженим, а прокачка йде досить легко і не потрібно займатися гріндом, щоб прокачати ту чи іншу навичку.
Вердикт
То що ж ми маємо у висновку?
Як на мене, Ubisoft вдалося виконати обіцянку про повернення до коренів. Вони зробили компактний атмосферний ігровий світ, нерозтягнутий на сотню годин сюжет, стелс знову став основною геймплейною механікою.
То ж перейдемо до плюсів та мінусів гри.
Плюси:
Цікавий сюжет
Канонічний сетинг
Атмосферний та живий світ
Добре реалізований стелс та девайси
Механіка розслідування
Мінуси:
Паркур міг би бути реалізований краще
Нецікаві відкриті бої
Зайва, як на мене, прокачка одягу та зброї
Незначні недоліки лицьових анімацій в кат-сценах
Загалом же, ми маємо добротну пригоду на 20-30 годин, звісно не без недоліків, але яка дозволить вам зануритися в чудовий світ та гарно провести час.
