Тобіас Грюнер, Auto Motor und Sport •
Після фінішу в падоку найбільше обговорювали штраф для Оскара Піастрі та героїчний прорив Ніко Хюлькенберга. В аналізі ми відповідаємо на найважливіші питання божевільної гонки.
Чи був штраф Піастрі справедливим?
Насправді Оскар Піастрі вже був на шляху до впевненої перемоги після того як він обійшов Макса Ферстаппена на восьмому колі. Лідер чемпіонату зумів наростити перевагу до 14,4 секунди, але потім пішов сильний дощ, і гоночна дирекція з міркувань безпеки випустила Бернда Майлендера на трасу. Так була втрачена вся перевага.
Під час першого рестарту для Піастрі все ще йшло добре. Але потім сталося зіткнення між Ісаком Аджаром і Кімі Антонеллі, і на трасу знову виїхав помаранчевий сейфті-кар. Коли з’явився сигнал про відновлення гонки, за оцінкою стюардів, Піастрі занадто сильно загальмував і затримав пелотон. Переслідувач Ферстаппен змушений був маневрувати, щоби уникнути зіткнення, і одразу ж поскаржився по радіо.
Минуло лише два кола, перш ніж спортивна дирекція винесла 10-секундний штраф лідеру гонки з McLaren, який у підсумку й коштував йому перемоги. Аналіз телеметрії показав, що Піастрі на прямій Hangar зменшив швидкість із 218 до 52 км/год із гальмівним тиском у 59,2 PSI. Стюарди визнали це небезпечним і непередбачуваним маневром.
«Схоже, тепер за сейфті-каром взагалі не можна гальмувати», — з сарказмом прокоментував інцидент сам винуватець. Інцидент одразу порівняли з фінішем гонки в Монреалі, де Джордж Расселл також різко загальмував за сейфті-каром, змусивши Ферстаппена уникати зіткнення. Тоді Расселл відбувся легким переляком. Виправданням стала менша інтенсивність гальмування — лише 30 PSI, удвічі менше, ніж у Піастрі.
Проте керівник команди McLaren Андреа Стелла назвав це рішення надто суворим. Цю думку, до речі, поділяв і Крістіан Хорнер із Red Bull. У McLaren очікували більш гнучкого підходу від стюардів.
«Вогні сейфті-кара згасли дуже пізно. Було мало часу на підготовку до рестарту. З нашої думки, гальмівний тиск теж не був надто великим. До того ж є гонщики, які можуть зробити такі ситуації гіршими, ніж вони є насправді», — зазначив Стелла.
Він додав: «У таких випадках було б добре, якби після гонки спортивні комісари вислуховували всіх сторін, перш ніж ухвалювати рішення».
Чому McLaren не застосували командну тактику?
Попри те, що у McLaren не погоджувались із накладеним штрафом, запит Піастрі щодо командного наказу для обміну позиціями на останніх колах не задовольнили.
«Я знав, що шансів на успіх майже немає. Але все одно вирішив запитати», — пояснив Піастрі свій радіообмін із командним містком.
Стелла проявив розуміння до бажання свого гонщика: «Ми завжди заохочуємо наших пілотів висловлювати свою думку по радіо. Ми обговорили ситуацію і діяли максимально чесно. У Оскара ще залишалась можливість виграти. Якби перед останнім піт-стопом з’явився ще один сейфті-кар, ми б одночасно заїхали з обома машинами. Тоді Ландо довелося б чекати, і позиції могли б помінятися».
Але бажаний для Піастрі сейфті-кар так і не з’явився. Тож лідер чемпіонату змушений був відбути 10-секундний штраф під час піт-стопу на 43-му колі. Норріс заїхав наступного кола й перехопив лідерство.
«Це було чесно для обох. Оскар це теж зрозуміє. Треба враховувати, що Ландо раніше теж втратив позицію через помилку команди під час піт-стопу. Він заслужив цю перемогу і сльози радості на колі повернення до боксів. Ми раді за нього. Але водночас розділяємо й розчарування Оскара. Він міцний хлопець і точно використає це як додаткову мотивацію на решту сезону».
Як Хюлькенбергу вдалося потрапити на подіум?
Як і в Шпільберзі, Ніко Хюлькенберг стартував із хвоста пелотону — цього разу з 19-ї позиції. Після провалу в кваліфікації, ймовірно, навіть найбільші оптимісти в таборі Sauber не вірили, що саме в Сільверстоуні німець зможе зняти своє «прокляття подіуму». Але досвідчений гонщик у складних умовах влаштував справжній прорив, який ще довго пам’ятатимуть.
Хоча на шляху з 19-го місця на третє йому неабияк допомогли суперники. Мінлива британська погода одна за одною ставила пастки для конкурентів. П’ятеро гонщиків ще до старту заїхали в бокси, щоб перейти на сліки, до того ж було кілька вилетів із траси, але Хюлькенберг уже встиг випередити більшість постраждалих до моменту їхнього сходу.
Вирішальним стало раннє рішення команди провести піт-стоп уже на 9-му колі: «Ми перейшли з одного комплекту проміжноїї гуми на інший. У міру висихання траси перший комплект деградував. Команда повідомила, що насувається ще один дощ», — згадує пілот.
«Буквально за одне коло небо затяглося, я просто заїхав без довгих роздумів — і дощ справді пішов. Отже, це було ідеальне рішення в ідеальний момент».
Цей хід підняв Хюлькенберга з 11-го місця на п’яте. На другому рестарті Макс Ферстаппен розвернувся, тож подіум став досяжним. Лише Ленс Стролл залишався попереду. Канадець теж добре зреагував на перший дощ, але з часом його проміжні шини почали деградувати швидше, ніж у суперника.
На 34-му колі Хюлькенберг провів вирішальну атаку. Та це ще не гарантувало подіум, позаду стрімко наближався Льюїс Хемілтон, який щойно випередив Стролла. Стратегам Sauber тепер потрібно було не помилитися з переходом на сліки. Ferrari атакувала, зробивши ранній піт-стоп на 41-му колі, проте Хемілтон на софті злетів із траси, і цим скористався Хюлькенберг — він заїхав колом пізніше й раптом опинився з 10-секундним відривом попереду.
«Усі піт-стопи сьогодні пройшли ідеально. Ми завжди обирали найкращий момент. Таке трапляється рідко», — похвалив команду Хюлькенберг. Йому навіть не завадило те, що останній піт тривав на 1,5 секунди довше від норми. Бос команди Джонатан Вітлі пояснив це: «Ймовірно, то були просто нерви».
Для Хюлькенберга керівник мав лише слова захоплення: «Це був один із найкращих пілотажів, які я коли-небудь бачив у Сільверстоуні. І аж дивно, що це лише перший подіум Ніко. Він давно на нього заслуговував. Він показав свою майстерність і на що здатен. Тепер він нарешті досяг цього рубежу».
Як налаштування Red Bull завадили Ферстаппену?
Після кваліфікації більшість уболівальників, без сумніву, вважали Макса Ферстаппена головним фаворитом на перемогу. Завдяки фантастичному колу чинний чемпіон здобув поул. І це попри те, що під час першої практики Ферстаппен скаржився на поганий баланс машини:
«У деяких поворотах була недостатня поворотність», — заявив він.
Останньою надією інженерів стало дуже пласке заднє антикрило з надзвичайно малим кутом атаки. Його випробовували лише коротко задля підготовки до Гран-прі в Спа, але в гонках не використовували. Проте в Сільверстоуні ці налаштування несподівано спрацювали, і баланс машини став прийнятним.
Ферстаппен скористався перевагою сильного вітру, який ще й дув у правильному напрямку. Завдяки додатковому потоку повітря спереду він зміг майже з повним газом пройти швидкі повороти Copse, Maggots і Becketts, попри мініатюрне антикрило. І в гонці Red Bull міг би стати справжнім «горішком», який важко розкусити, завдяки перевазі у швидкості на прямих. Але все зіпсував дощ.
«Наша програма прогнозувала, що злива закінчиться ще до старту», — розчаровано коментував Крістіан Хорнер.
На вологій трасі брак притискної сили зіграв проти Ферстаппена. У боротьбі з McLaren йому не вистачало зчеплення. Під час спроби утриматися за Оскаром Піастрі на другому рестарті, нідерландець допустив розворот, який відкинув його аж на десяте місце. Поки на трасі залишалася вода, Максу було важко надолужити втрачене.
«Лише коли наприкінці траса знову почала підсихати, повернувся темп», — пояснив Хорнер. Тож п’яте місце стало результатом мінімізації втрат.
Як Расселл і Леклер тактично програли?
Джордж Расселл і Шарль Леклер самі вивели себе з боротьби за подіум. Обидва вирішили звернути в бокси ще до старту, щоб перейти з проміжних шин на сліки. На той момент ідеальна траєкторія на більшій частині траси справді виглядала досить сухою. Але в останньому секторі вода вперто не хотіла випаровуватись.
Через це гонщики на проміжних шинах були в середньому на п’ять секунд швидшими за тих, хто ризикнув перейти на сліки.
«Це Шарль захотів звернути в бокси. Але не варто звинувачувати лише його. Ми могли й відмовити. Пілоти під час прогрівочного кола не бачать повної картини», — захистив свого гонщика керівник Ferrari Фредерік Вассер.
Коли в 8-му колі сліки нарешті почали працювати, підоспіла нова злива, яка змусила всіх знову перейти на проміжні шини.
На відміну від Леклера, Расселл зміг хоча б частково відіграти позиції після невдалого старту. Пілот Mercedes вже встиг піднятися на сьому позицію, але на третьому піт-стопі знову схибив, спробувавши перейти на сліки в 38-му колі. Та цього разу траса ще була занадто вологою. Він вилетів із траси на високій швидкості, проскочивши по траві, — на щастя, без зіткнень із бар’єрами.
«Заднім числом усе легко коментувати. Ми знали, що не маємо найшвидшої машини. Тому довелося ризикувати», — пояснив тактичні помилки Джордж Расселл.
