Оперативно-тактичний ракетний комплекс 9К72 “Ельбрус“

Історія створення

Коли ракета Р-11 (про неї теж напишу окремий довгочит) вже почала старіти, інженери почали задумуватися про модернізацію ракет цього типу. Найгірше всього були справи з машиною для транспортування ракети, адже шасі на базі танку ІС-2 (2П19) було абсолютно ненадійним. Вона не витримувала навантаження, котре виникало під час запуску ракети.

Технічний опис

Як зазвичай, я почну з опису самої ракети Р-17 (індекс 8К14).

Ракета 8К14 - це балістична ракета з несучими паливними баками і невіддільною БЧ. Завдяки використанню насосної системи подачі палива, тиск у баках ракети Р-17 знижено більш ніж у 6 разів порівняно з Р-11М, що дало змогу зменшити товщину стінок баків. Послідовність розташування баків була наступна — першим йшов бак пального, а за ним — окисника.

Система керування

Система керування - інерціальна (ІНС), наведення ракети відбувається прицілюванням на ще стартовому столі, на активній ділянці траєкторії з використанням газодинамічних рулів перед виходом сопла ракети відбувається стабілізація на траєкторії. До складу системи керування входять:

Двигун ракети

На початковому варіанті ракети був встановлений двигун на рідинному паливі С3.42, але на другому, більш поширеному варіанті ракети, встановлювався двигун типу 9Д21, схему якого надаю нижче:

Заново розроблено камеру згорання двигуна і закритичну частину сопла. Як пожна побачити на схемі вище, двигун виконаний за відкритою схемою з турбонасосним агрегатом (ТНА) і газогенератором. Стартова розкрутка турбіни ТНА відбувалась від твердопаливної стартової шашки.

Бойове оснащення

Ракета оснащена невіддільною бойовою частиною (БЧ). Через роз'єми апаратура БЧ стикується із системою управління ракети. Схема сполучення апаратури БЧ призначена для перевірки стану БЧ, перевірки ланцюгів зведення БЧ і зняття першого ступеня запобігання в польоті (схема для всіх головних частин однакова). Ланцюги зведення БЧ приводяться в робочий стан після відриву ракети від пускового столу. Через 4 секунди після подачі приладом команди на вимкнення двигуна проходить команда на зняття першого ступеня запобігання. Потім система аварійного підриву ракети стикується з виконавчими елементами системи підриву в головній частині, а також готується ланцюг зняття другого ступеня запобігання. Другий ступінь запобігання знімається під час спуску ракети з 5000 м до 3000 м. Донний детонатор системи аварійного підриву знищує БЧ у разі надходження сигналу на аварійний підрив від системи АПР (аварійний підрив ракети). Усі головні частини в ядерному спорядженні оснащують системами внутрішнього підігріву з термочохлами, що давали змогу дистанційно контролювати температуру заряду і підігрівати заряд. Апаратура управління ядерної бойової частини дозволяє встановлювати вид вибуху: наземний, повітряний низький або повітряний висотний. Усі спеціальні БЧ (ядерні, хімічні) траспортуються окремо і встановлюються на ракету перед застосуванням.