Криптовалютні проєкти чи масштабна шахрайська схема? Засновник кількох великих стартапів Богдан Прилепа та його команда – під прицілом правоохоронців: за даними слідства, біржовики не лише безпідставно заблокували мільярдні рахунки клієнтів, а й імовірно обікрали українських захисників, які збирали кошти на закупівлю дронів для фронту. А поки поліція розплутує клубок афер, сам фігурант комфортно переховується в Дубаї, де, судячи з усього, знайшов спільну мову з представниками російського кримінального світу.
Невже пів мільйона доларів, призначених для ЗСУ, поповнили "общак" московсько-чеченських мафіозі? І що саме інкримінують Прилепі та його спільникам?
Раніше медіа вже писали про оголошення в розшук власника криптобірж Coinsbit, Qmall та інших платформ через підозри у масштабному шахрайстві. Тоді йшлося про привласнення коштів клієнтів на суму понад мільярд гривень. Особливо цинічним виглядає те, що серед обманутих виявилися не лише звичайні інвестори з кількох європейських країн, але й українські військові.
Адже суттєва частина цих грошей — а це сотні мільйонів доларів у криптоактивах — була зібрана волонтерами та військовими на закупівлю дронів для ЗСУ. Натомість вони опинилися "замороженими" на рахунках контрольованих Прилепою платформ.
Новий виток у слідстві
За даними наших джерел у правоохоронних органах, зараз справа вийшла на активну фазу. Досудове розслідування веде відділ особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Києві. Кримінальне провадження від 30.04.2024 відкрите за ч. 4 ст. 190 КК України — шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою.
За попередньою інформацією, у справі фігурують не лише сам Прилепа, а й його оточення – технічні співробітники біржі, які здійснювали блокування клієнтських коштів:
· Сараненко А.М.
· Шидловський П.Ю.
· Іванов Р.Є.
· Підплетько Н.С.
· Мозолюк О.В.
· Воробйов Д.Ф.
Як працювала "схема"?
За даними матеріалів справи, які опинились у розпорядженні нашої редакції, під прикриттям технічних перевірок адміністратори бірж в "ручному режимі" блокували транзакції користувачів, переводячи кошти під контроль організаторів схеми.
Відомо, що у вересні 2024 року було проведено низку обшуків, вилучено серверне обладнання та іншу техніку. На вилучене майно накладений арешт. Окремо правоохоронні органи ініціювали комунікацію з компанією Tether, аби відпрацювати механізм компенсації для потерпілих.
Як нам стало відомо від правоохоронців, слідчі вже зібрали свідчення потерпілих на суму понад 500 000 доларів США. Особливу увагу слідства привернув кейс українського військового, у якого на біржі Qmall заблокували 390 000 USDT. За словами самого потерпілого та свідків, ці гроші призначалися для купівлі комплектуючих для FPV-дронів. Тобто йдеться не просто про шахрайство, а про суттєвий удар по обороноздатності України.
Наразі, за даними наших джерел, існують достатні підстави для повідомлення про підозру не лише самому Богдану Прилепі, але й усій групі його посіпак: Сараненко А.М., Шидловському П.Ю., Іванову Р.Є., Підплетько Н.С., Мозолюк О.В. та Воробйову Д.Ф.
Дубайський притулок та російські "друзі"?
Попри відкриту справу, Прилепа почувається цілком комфортно та території ОАЕ. Але його зв’язки там викликають ще більше запитань, ніж сама афера.
У розпорядженні редакції опинились фотографії, де український криптобізнесмен невимушено та у товариській обстановці позує у компанії чеченських "блогерів", наближених до Рамзана Кадирова, а також із бійцем клубу "Ахмат" Рустамом Керімовим.
Але найгучніше ім’я у цьому "списку друзів Прилепи" — це Сергій Лалакін ("Лучок"), ватажок "Подольської ОЗГ", одного з найбільш впливових злочинних угруповань у росії. Лалакін походить із "Солнцевської ОЗГ", яку The Insider напряму пов’язує з ФСБ рф та провладною партією "Єдина росія".
Більше того, за даними росЗМІ, саме "Лучок" торік допоміг організувати "гуманітарне" звільнення "злодія в законі №1" Шакро Молодого з колонії "за станом здоров’я". Отже, йдеться не про "авторитета на пенсії", а про цілком активного учасника російського кримінального світу.
Чим відомий Богдан Прилепа в Україні?
Богдан Прилепа позиціонується у вітчизняному медіапросторі як криптопідприємець і співзасновник Prof-IT Blockchain, публічно пов'язаний із біржами Qmall, Coinsbit і Tidex, який працює з ОАЕ.
Як встановили аналітики СтопКору, до його бізнес-орбіти входять також UAB QMALL (Литва), UAB Tidex Tech (Литва; наразі у ліквідації), Coinsbit Inc. (Сейшели) та українська ланка бренду — ТОВ "КЮМОЛ".
Цікаво, що співвласником українського ТОВ "КЮМОЛ" є Сергій Гуцу – особа, яка вже потрапляла у поле зору журналістів-розслідувачів через сумнівні криптовалютні проєкти та скандальне весілля, де серед гостей були помічені громадяни рф, а на святі звучали пісні артистів, що демонструють свою лояльність до країни-агресорки.
ТОВ "КЮМОЛ" також фігурує і в кримінальних справах. Зокрема, як зазначено на Clarity-project, провадження ведеться за частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (незаконний обіг наркотичних засобів з метою збуту, вчинений за обтяжуючих обставин).
Легальний фінтех-бізнес чи організована злочинність?
Справа Богдана Прилепи демонструє, як криптовалютний бізнес може стати інструментом для масштабних афер. Особливо цинічним привласнення коштів, призначених для потреб армії. Коли бійці, ризикуючи життям на фронті, намагаються зібрати кошти на дрони, а "підприємці" ці гроші банально виводять на інші рахунки – це вже не просто шахрайство, а загроза національній безпеці.
Зв'язки Прилепи з російськими кримінальними авторитетами, особливо в контексті повномасштабної війни, викликають додаткові питання щодо можливих каналів фінансування ворожих структур. Чи не стали українські кошти, привласнені через криптобіржі, частиною російської воєнної машини?
Українські правоохоронці мають усі можливості довести справу до логічного завершення. Докази зібрано, потерпілі допитані, підозрювані – встановлені. Тож історія Прилепи і Ко може стати лакмусовим папірцем для вітчизняної правоохоронної системи. Якщо ділок, який фактично забрав гроші у військових під час війни, уникне покарання і продовжить будувати бізнес-імперію під "дахом" російських кримінальних структур — це стане небезпечним сигналом.
