Автор: Гідеон Рахман для Financial Times
Оригінал: 5 лютого 2024 в розділі Opinion
Переклад (з англ. на укр.): Точка Зору
“Відмова республіканців від постачання зброї підриває військові зусилля Києва”— Гідеон Рахман.
До виборів президента США залишилось ще багато місяців. Але Дональд Трамп вже має глибоко шкідливий вплив на американську зовнішню політику. За дорученням Трампа республіканці в Конгресі блокують військову допомогу Україні. Хоча цього тижня Сенат США може погодити пакет допомоги, республіканці в Палаті представників залишаються абсолютно непоступливими. У результаті стає все менш імовірним, що військова допомога Україні пройде через Конгрес найближчими місяцями або навіть цього року.
Наслідки такого рішення можуть бути катастрофічними.
Україна вже відчуває нестачу боєприпасів — зокрема артилерійських снарядів. Цього року дефіцит стане ще гострішим із дедалі небезпечнішими результатами. Джек Вотлінг з Королівського інституту об’єднаних служб, який часто відвідує передову в Україні , каже, що ситуація там зараз «надзвичайно серйозна». Дефіцит боєприпасів уже призвів до збільшення українських втрат. Не маючи певності щодо того, коли надійдуть нові поставки техніки, українські військові не можуть планувати майбутні операції. Дефіцит зброї також впливає на бажання українців йти на військову службу. Посилення тиску на київську владу є лише частковим поясненням публічних суперечок між президентом Володимиром Зеленським і його головкомом Валерієм Залужним.
Однією з позитивних новин для України стала домовленість минулого тижня про те, що ЄС надасть 50 мільярдів євро нової фінансової підтримки українському уряду. У спільному листі до FT канцлер Німеччини Олаф Шольц і чотири інших лідери ЄС також закликали до збільшення європейської військової допомоги. Але європейські виробничі лінії ще не готові заповнити прогалину боєприпасів, створену американцями.
Така ситуація триватиме принаймні до 2025 року, а друга половина цього року потенційно дуже небезпечна для України. Вотлінг вважає, що наслідки дефіциту боєприпасів «спочатку будуть відчуватися повільно, а потім швидко». Він попереджає, що «коли дійде до того, що наслідки стануть дуже очевидними, буде вже пізно».
Трампа та його прихильників з Республіканської партії, схоже, це не сильно хвилює. Очевидно, вони готові ризикнути і дозволити росії перемогти — якщо це хоч трохи збільшить шанси Трампа на перемогу в листопаді. Частково небажання республіканців надати нову допомогу Україні зумовлене справжнім скептицизмом щодо війни, але більшість зволікань пов’язані просто з небажанням Трампа дати Байдену хоч щось, що виглядатиме як «перемога» напередодні президентських виборів.
Минулого року республіканці вимагали, щоб військова допомога Україні була прив’язана до нових заходів і грошей на охорону кордонів у США. Демократи погодилися. Але Трамп і республіканці відмовляються сприймати “так” як відповідь. Очевидно, Трамп хоче спекулювати на ідеї, що правління Байдена призвело до хаосу і поразок — від південного кордону до Кабула та Києва.
Якщо свобода України та безпека Європи є побічним чинником у спробі Трампа повернутися в Білий дім, то колишній президент, здається, вважає це ціною, яку варто заплатити. Цілком можливо, що він вітав би українську поразку — якби вона сталася вчасно перед президентськими виборами і дала йому змогу розкритикувати опонента своїми улюбленими заявами про слабкість і провал адміністрації Байдена. Звичайно, Трамп не може зробити нічого з цього самостійно. Потурання республіканців у Конгресі має вирішальне значення. Перемоги Трампа на президентських праймеріз переконали більшість республіканців — завжди слабких у своїй опозиції — у тому, що їм потрібно стати ще більш покірними (перед Трампом—ред.).
Якщо він продовжуватиме вимагати, щоб допомога Україні не проходила через Конгрес, республіканці в Палаті представників майже напевно виступлять за нього. Політики у Вашингтоні, хто сприймає американське глобальне лідерство надто всерйоз, зрозуміло, зараз приголомшені (діями Трампа—ред.).
Сенатор Марк Уорнер, голова Комітету Сенату з розвідки, написав на X, що «якщо ми не виконаємо своїх зобов’язань перед Україною, не залишиться жодної нації — друга чи ворога — яка знову нам повністю довірятиме».
Директор ЦРУ Білл Бернс заявив, що для США покинути Україну зараз було б помилкою «історичного масштабу». Рішення було б ще більш незрозумілим, оскільки — на відміну від воєн у В’єтнамі чи Афганістані — американські військові (в Україні—ред.) не воюють і не гинуть.
Президент росії владімір путін, мабуть, не може повірити своєму щастю. За винятком того, що в певному сенсі це не “щастя”, а винагорода за довгострокові російські інвестиції. Трамп називає звинувачення в тому, що Кремль працював над його обранням у 2016 році «російською містифікацією». Але існує багато доказів втручання москви на користь Трампа — наприклад, злам і оприлюднення внутрішньої електронної пошти Демократичної партії в розпал кампанії 2016 року. Навіть зараз путін використовує будь-яку нагоду, щоб потішити неконтрольоване его Трампа. російські шкільні підручники схвалили улюблену теорію змови Трампа про те, що президентські вибори в США 2020 року були “вкрадені”. путін зробив довгострокову ставку на Трампа. Якщо в Конгресі не зміниться думка в останню хвилину, ця ставка може нарешті виправдатися — на полях битв в Україні.
