Нещодавно ми отримали нового міністра освіти та науки, всі думали, що це ковток свіжого повітря після “душного” Шкарлета. Зараз спробуємо побачити чого очікувати та як реагувати на це призначення?
Після першої ейфорії ми чуємо про можливий плагіат його наукової роботи (таке в нас не вперше) і що він взагалі неправильно бачить українську освіту. Оксен Лісовий часто з’являється в медіа, бо до нього прикута увага всієї країни, ми чітко розуміємо, що освіта це базис держави й громадськості. Новий міністр доволі зрозуміло каже про те, чого нам треба досягти й куди має рухатись наша освіта в цілому, проте майже не каже як ми будемо до цього йти.
Наша освіта давно чекала реформ і нового погляду, а повномасштабне вторгнення дало нові виклики й зробило нагальнішими попередні. Тому пан Оксен знаходиться в дуже непростій ситуації, де треба відреставрувати зруйновану систему освіти, коли діти отримують застарілі знання, а вчителі низьку заробітну платню. До того, в суспільстві є високий і зумовлений запит на онлайн-освіту. Цифровізація освіти є одним з головних завдань нового міністра, про це можна судити з призначення Михайла Федорова на посаду віцепрем'єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій. Михайло відомий своїми досягненнями в диджиталізації державних послуг і таке призначення свідчить про такий самий напрям руху нашої освіти.
Так само гостро стоїть питання онлайн (дистанційної) освіти, ця тема викликає багато суперечок, треба виходити в офлайн або не треба. На мою думку, ми маємо реформувати онлайн освіту, щоб дотримуватись стандартів якості, але не прибирати її зовсім, проте тема спірна і новий міністр так само не може чітко сформулювати свою думку з цього приводу, він наче й впевнений у потрібності офлайн освіти, а наче й планує розвивати онлайн напрям. Здається, що в цьому напрямі міністру навіть на початку не вистачає рішучості й впевненості, на щастя для нього, є комітет з питань освіти та все міністерство, які можуть приймати такі рішення, головне, щоб не було спротиву від очільника міністерства в погоні за рейтингами. Тут ми зможемо побачити, як Оксен працює в команді.
Новий міністр відомий своєю роботою на посаді голови малої академії наук, сподіваюсь, що це саме той випадок, коли справи кажуть про людину більше за слова, бо тут Оксену є чим пишатись. Він очолив “маленьку” академію з 7 людей у 2004 році, а пішов з цієї посади розширивши склад до 300 співробітників і ми можемо побачити, що ця велика команда працює, окрім цього за часів його головування МАН(мала академія наук) провела велику кількість наукових виставок для дітей, відновила практику наукових літніх таборів і найвідоміше, відкрила інтерактивний музей науки в Києві, поки що це єдиний такий простір в Україні. З цього можна зробити висновок, що Оксен може бути вправним управлінцем, проте чи спрацює такий підхід в ширшому форматі міністерства поки невідомо, треба слідкувати.
Основна задача міністра сьогодні це тримати всю вертикаль освіти в роботі, ми достатньо вже відкладали ці кроки, але саме сьогодні, в часи широкомасштабної війни, коли ми перезавантажуємось як нація, нам потрібне сильне підґрунтя у вигляді освіти. Це буде надзвичайно складно, пан Оксен має розуміти, що треба обирати правильне, а не просте. Перед ним на цій посаді стоять тяжкі виклики: як зберегти рівень освіти під час війни? Що нам робити з дистанційною освітою? Варто нам від неї відмовитись чи все ж таки треба продовжувати рух в цьому напрямі? Як відновити систему академічної доброчесності? І найголовніше, що зазначав пан Оксен у своїх інтерв’ю, він має залишити своїм дітям країну, в якій хочеться жити.
Зараз, лише починається робота міністра, він тільки оглядається на новій посаді й набирається розуміння, що треба робити першочергово, проте чи не затягнеться цей процес, а ми не отримаємо нового міністра, який запам’ятався лише очікуваннями? Про це судити ще зарано, але обережність не буде зайвою.
Сьогодні ми маємо позицію очікування стосовно нового міністра, чекаємо від нього реформи, проте самі не впевнені, що готові до них. Радіємо від звільнення Шкарлета, але новий міністр не значить кращий, він лише новий. Тому обережно радіємо змінам і пильно стежимо за діями людини на, такій, ключовій посаді, а новому пану міністру побажаємо успіхів і не розчарувати країну.
Іван КОНСТАНТИНОВ
