Передмова до збірки віршів “Смуток”

Осідлати Пегаса вельми трудомістка справа. Однак то другорядна потуга, головне, спочатку вибрати породистого коника, щоб він мав не тільки потужні крила, а й дуже міцні копита. Бо як же ми проб'ємо те джерело, з якого наші музи будуть пити водичку для поетичного натхнення! Інший спосіб, інвентар, скажімо, лопата, не підходить - зможемо вирити собі хіба що могилу. Тож оглянемося навкруги, можливо наші любі музи десь поряд, або причаїлися в далині, он за тим горбком, де заховалися неймовірної краси пейзажі. Он якісь люди копошаться на оксамитовому лузі - може вони надихнуть на творчість. А й справді - чи не міфічні створіння ці музи? Ніхто їх ніколи не бачив... А на запитання, як же так могло статися, що вийшов такий грандіозний витвір, кажуть, ніби хтось сподвиг - якась невідома сила. Видається, не суть важливо, хто сподвиг - сестри-богині, люд, природа, ціннісний сам факт творчого натхнення. Якщо воно присутнє, можна, як кажуть, гори звернути. Зазирніть у свою сутність, відкрийте в собі талант. Геть сумніви! Берімося за перо, чистим його, добряче загострюємо, і вперед, за працю. Нехай усім щастить.