ПЕРЕТИНАЮЧИ МІЛИНУ
Смеркання, знов зоря ясна така,
Сміливий поклик на просторі!
Нехай не стогне мілина морська,
Коли я вийду знову в море.
Хай буде лиш такий приплив один,
Занадто повний в дні морському,
Коли усе, що вийшло із глибин,
Ще раз вертається додому.
Імла та ось вечірній чути дзвін,
І темінь лине після нього!
Нехай не робить мені смутку він,
Коли я вирушу в дорогу;
Бо хоч із наших часових умов
Потік знесе мене за обрій,
Я хочу Лоцмана зустріти знов,
Коли я перетну цю обміль.
Альфред Теннісон
Переклад: Мирослав Манюк
06.09.2026
#переклад
