17.10.2012 р.
***
Вже Літо минуло –
Дощі почались
І так непомітно
Все ж ми відбулись!
***
На всенькеє поле, на річку, на став
Туман начепився, а час настав!
Хвилина щаслива, година лиха –
Забувши про мрію, повір у дива...
17.10.2012 р.
***
Вже Літо минуло –
Дощі почались
І так непомітно
Все ж ми відбулись!
***
На всенькеє поле, на річку, на став
Туман начепився, а час настав!
Хвилина щаслива, година лиха –
Забувши про мрію, повір у дива...
Відчуття утрати, яке тонко контрастує з погодою, яка пронизує частку що болить та мовчить, на прохання про серце, змовкне танцем сповідним.
«Всі втратять всіх» - цей закон завжди трактувало небо. Це так несправедливо й нестерпно. Так боляче, розриває легені. Від мене нічого не зостанеться зрештою, але це не страшно. Страшно, що я втрачу тебе, себто автоматично лишусь без неба
Відчуття утрати, яке тонко контрастує з погодою, яка пронизує частку що болить та мовчить, на прохання про серце, змовкне танцем сповідним.
«Всі втратять всіх» - цей закон завжди трактувало небо. Це так несправедливо й нестерпно. Так боляче, розриває легені. Від мене нічого не зостанеться зрештою, але це не страшно. Страшно, що я втрачу тебе, себто автоматично лишусь без неба