17.10.2012 р.
***
Вже Літо минуло –
Дощі почались
І так непомітно
Все ж ми відбулись!
***
На всенькеє поле, на річку, на став
Туман начепився, а час настав!
Хвилина щаслива, година лиха –
Забувши про мрію, повір у дива...
17.10.2012 р.
***
Вже Літо минуло –
Дощі почались
І так непомітно
Все ж ми відбулись!
***
На всенькеє поле, на річку, на став
Туман начепився, а час настав!
Хвилина щаслива, година лиха –
Забувши про мрію, повір у дива...
Ти прокинувся у сні, що триває вічно, і зрозумів: ні вистави, ні глядачів ніколи не було. Лиш ти, що став уламком памʼяті, яка більше не болить. Відображення у дзеркалі киває — воно впізнало привида. Але не впізнає тебе.
Цикл віршів про любов, що потроху відходить з нашого серця в час розлуки.
Ти прокинувся у сні, що триває вічно, і зрозумів: ні вистави, ні глядачів ніколи не було. Лиш ти, що став уламком памʼяті, яка більше не болить. Відображення у дзеркалі киває — воно впізнало привида. Але не впізнає тебе.
Цикл віршів про любов, що потроху відходить з нашого серця в час розлуки.