Тарас Шевченко
Він не мечем, а словом бив кайдани,
З кріпацтва виріс — духом до небес.
Його «Кобзар» лікує давні рани,
Він у кожному слові знов воскрес.
Будителю народу, низький Тобі уклін,
Ти — нашої свободи незмовкний дзвін.
Княгиня Ольга
В очах — і мудрість, і державна влада,
Вона закон у дикий край вела.
Не знала страху перед ворога зрадою,
Русі могутність гордо підняла.
Великій княгині слава не згасає,
Вона наш рід у вічності тримає.
Петро Конашевич-Сагайдачний
Морські походи, переможні крики,
Він Чорне море в козацький дім перетворив.
Гетьман розумний, воїн той великий,
Що для освіти двері відчинив.
Тобі, лицарю честі, козацька хвала,
За те, що Вкраїна в борні ожила.
Ярослав Мудрий
Він не війною — мудрістю карав,
Софії мури в небо підійняв.
«Руську Правду» люду дарував,
Державу в міцний вузол пов’язав.
Князю-просвітнику, слава у віках,
Твій розум — світло в наших помислах.
Іван Сірко
Він характерник, що не знав поразки,
Для ворогів — мов блискавка в степу.
Про нього й досі ходять дивні казки,
Як він долав неволю ту сліпу.
Сіркові-батьку слава поміж трав,
Він волю козаку понад життя обрав.
Василь Стус
Він прямо стояв, коли світ хилився,
За правду рідну в очі смерті глянув.
В холодних тюрмах духом не змирився,
З корінням вирвав бур’яни обману.
Поете-лицарю, честі Твоєї стяг,
Світить нам ясно на тяжких шляхах.
