Після війни в Україні та конфлікту на Близькому Сході світ може зіткнутися з черговим ударом по продовольчому ринку. Експерти попереджають, що потужний кліматичний феномен Ель-Ніньйо здатен спровокувати масштабні посухи та повені у ключових сільськогосподарських регіонах, що призведе до ще більшого зростання цін на їжу.
Вартість продовольства вже стрімко злетіла через війну в Україні, а згодом — через конфлікт з Іраном. Нині ж насувається третій шок: погодне явище Ель-Ніньйо, яке несе із собою загрозу руйнівних посух або повеней для найважливіших аграрних житниць планети.
На початку липня американське Національне управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) підрахувало, що існує «63-відсоткова ймовірність» того, що цьогоріч аномальне погодне явище буде «дуже сильним». Водночас минулого тижня аналітики банку JP Morgan попередили: Ель-Ніньйо у поєднанні з ціною на нафту на рівні 100 доларів за барель може призвести до здорожчання продовольства на 1,5 відсотка.
Прихід Ель-Ніньйо стався на тлі двох великих збройних конфліктів — в Україні та на Близькому Сході. Після початку обох воєн ціни на продукти зросли, проте це не спровокувало масового голоду чи серйозної політичної нестабільності в бідніших країнах. Але чи зможе ця третя криза створити «ідеальний шторм», який остаточно зруйнує існуючий баланс?
Прогнозується великий голод, спричинений природним катаклізмом
Перший, другий — а тепер і третій удар
Напад Росії на Україну продовжує блокувати експорт з одного з найважливіших у світі регіонів з виробництва та постачання зерна. Атаки на порти, через які експортуються зернові культури, не припиняються, а величезні площі сільськогосподарських угідь залишаються замінованими або надто небезпечними для обробітку.
Війна з Іраном та перебої в експорті нафти з Перської затоки призвели до стрибка цін як на саму нафту, так і на добрива, що виготовляються на основі викопного палива. Це, в свою чергу, підвищило собівартість виробництва харчових продуктів у всьому світі та спричинило тимчасові перебої з постачанням добрив.
Очікується, що Ель-Ніньйо, який кардинально змінює режим опадів та температурні показники по всій планеті, буде настільки потужним, що, за нещодавнім попередженням Світового банку, врожайність рису в постраждалих регіонах може впасти на 20–50 відсотків.
Максімо Тореро, головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), попередив про «кумулятивний ефект», який до кінця року може створити «вкрай складну ситуацію».
«Ми дуже стурбовані феноменом Ель-Ніньйо та затримкою мусонів в Індії», — заявив Тореро в інтерв'ю виданню DW.
За даними місцевих ЗМІ, у червні випало приблизно на 40 відсотків менше опадів, ніж зазвичай.
Індія вирощує майже третину всього світового рису, хоча левова частка цього врожаю споживається на внутрішньому ринку.
Окрім Південної Азії, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вважає, що найбільші ризики, пов'язані з феноменом Ель-Ніньйо, загрожують африканському регіону Сахель, півдню Африки, Південно-Східній Азії та так званому «Сухому коридору» в Центральній Америці.
Цього місяця продовольче агентство ООН попередило, що в деяких із цих регіонів імовірність виникнення сильної посухи найближчими місяцями перевищує 50 відсотків.
Сільське господарство та тваринництво під загрозою
Попри всі нинішні кризи, ФАО зазначає, що ціни на продовольство досі залишаються майже на 20 відсотків нижчими за пікові показники 2022 року. Причина полягає в тому, що минулого року світ зібрав найбільший врожай зернових культур за всю історію.
Аграрії засіяли більші площі, погодні умови сприяли росту, а врожайність з гектара суттєво зросла.
Ціни виглядали привабливо, тому минулого року фермери посіяли більше, ніж зазвичай — і рік виявився напрочуд вдалим.
Хоча очікується, що цьогорічний врожай буде дещо меншим, він все одно має стати другим за величиною за всю історію спостережень.
«Продуктивність сільського господарства продовжує зростати», — розповіла в інтерв'ю DW Сімоне Бунзе зі Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
Вона особливо виділяє Індію та Латинську Америку: «Це допомогло підтримати виробництво продуктів харчування та зменшити масштаби голоду. Це також пом'якшує деякі локальні соціальні кризи».
Голод продовжує вражати мільйони людей
Однак це зовсім не означає, що голод зник. За оцінками Організації Об'єднаних Націй, 266 мільйонів людей у всьому світі досі страждають від недоїдання.
«Ми виробляємо достатньо калорій у світі, щоб нагодувати всіх людей, — зазначає головний економіст ФАО Максимо Тореро. — Проблема полягає в тому, що ці калорії розподіляються нерівномірно, і це є нашим головним викликом».
Найскладніша ситуація спостерігається у невеликій кількості країн, охоплених війнами, де навіть за наявності їжі вона просто не може дістатися до тих, хто її найбільше потребує. Мешканці охоплених конфліктами держав, таких як Демократична Республіка Конго, Судан та Ємен, становлять дві третини людей, які стикаються з гострим голодом у кризових регіонах, що перебувають під моніторингом ООН.
Війна часто знищує місцеві джерела продовольства, змушує мільйони людей залишати свої домівки, руйнує інфраструктуру та суттєво обмежує доступ до гуманітарної допомоги.
У певних гарячих точках, таких як Судан та сектор Газа, експерти попереджають, що голод дедалі частіше використовується як зброя.
«Ворогуючі сторони навмисно знищують сільськогосподарські угіддя, худобу, системи водопостачання, продовольчі склади та транспортні шляхи. Це ставить під загрозу доступ до ринків і перешкоджає доставці гуманітарної допомоги», — наголосила Бунзе у коментарі DW.
Похмурі прогнози
Додатковий ризик для глобального продовольчого забезпечення становлять добрива, близько третини яких зазвичай транспортується через Ормузьку протоку.
Судноплавство цим маршрутом залишається серйозно порушеним після провалу перемир'я між США та Іраном, а також через постійні атаки на судна в Червоному морі.
Багато фермерів нині змушені платити за добрива значно більше, що змушує їх відкладати закупівлі або переходити на вирощування культур, які потребують меншого підживлення.
Якщо ж у підсумку використовуватиметься менше добрив, врожайність наступного сезону може неминуче впасти.
Експерти з продовольчої безпеки вважають, що лише конфлікт на Близькому Сході може штовхнути мільйони людей у прірву голоду до 2030 року, і ці оцінки ще навіть не враховують руйнівних наслідків Ель-Ніньйо.
Оскільки очікується, що температура поверхні Тихого океану підвищиться приблизно на 3,6 градуса за Цельсієм — що майже вдвічі більше, ніж під час Ель-Ніньйо 2015/2016 років, — Кліматичний інститут Berkeley Earth прогнозує, що цьогорічний Ель-Ніньйо може стати найсильнішим за всю історію спостережень.
Експерти також попереджають про ймовірність раптового спалаху голоду, якщо ціна на нафту знову перевищить позначку в 120 доларів за барель, якщо експорт зерна з України буде й надалі блокуватися, або якщо Ель-Ніньйо серйозніше вдарить по врожаях наступного року через скорочення посівних площ.
Якщо всі ці фактори співпадуть у часі, наслідки для людства будуть набагато катастрофічнішими.
Джерело — Vreme
