Поки електрохарчування не було, якраз дочитав перший розділ першої частини книги The Role-Playing Society Essays on the Cultural Influence of RPGs.
Чудовий матеріал на тему як активісти™, керовані певними мотивами та маючи купу вільного часу та корисних зв'язків, керують суспільною думкою.
І це навіть не те що в доінтернет-епоху. Це ше навіть без Юзенета та Фідо!11
Для тих хто з нами недавно: в американському фендомі НРІ, а, точніше, конкретно в фендомі Підземель та драконів, колись спостерігалось таке цікаве явище як Satanic Panic. Цікаве з точки зору контролю натовпу.
Суспільство було страшенно налякане тим що ДІТАЧЬКИ (і не лише) грали в гру де було НАСИЛЬСТВО, МАГІЯ та ДЕМОНИ ну і потім, ПІДСТУПНО, викликали МАГІЄЮ тих ДЕМОНІВ (щоб творити НАСИЛЬСТВО, звісно ж). Власне, цю думку суспільству старанно згодували. З певних причин. Але треба піти знайти свою шапочку з фольги чи шо :)
Як б там не було, а цю ідею з демонами суспільство дуже радісно підтримало.
Очікувано?..
Визнавати те що те що неконтрольовані юнлінги, над якими не тяжіє загроза у вигляді швидкого, рішучого, батьківського ременя, здатні наввипередки творити неабиякі дурниці, дуже складно і неприємно. І взагалі хто ж зізнається в тому що винуватий в тому що забив на виховання власної ж дитини? А тому нумо гайда шукати кого можна в цьому звинуватити!11
Про всяк випадок, один з моїх однокласників вбивав та смажив собак та кішок. І їв. І це без всякого "сатанинського деенде" (і навіть не тому що радянська Україна, а тому що він читав поганенько). Двоє інших не дожили й до 20 років, загинули в бандитських перестрілках. І ніхто не звинувачував "демонів" (навіть нехай баатезу чи танаррі) в тому що з ними сталося. Вони теж, до речі, читали поганенько. По складах. Не той рівень з яким ти будеш читати рулбук. Ще й англійською мовою. Зате обидва росли без батьків, а один взагалі був з такого собі гетто. Наркотики, зброя, неповнолітні повії, - всі твої фантазії в реалі. На цьому фоні дракони, навіть без підземель, виглядають якось мляво та непереконливо.
Якщо коротко, майже кожен важкий злочин в США активістами (і їх вистачало) розглядався через призму "сатанізму". І вони витрачали купу зусиль щоб пересічний Джон та Мері, штат Юта, прийшли до правильних™ висновків. За їхні ж, до речі, гроші. Бо всі ці мандрівки США та виступи були... Платними. Активізм вигідна справа :) Україна лише недавно про це дізналася. Але в розвинених країнах це давно відома, гм, "професія".
Але вже в 90х все це розсипалось. Всім цим феєричним заявам феєричних ж доказів знайдено не було. Зате було відмічено що у всіх випадках де фігурували "сатанинські НРІ" також були відмічені (але чомусь старанно проігноровані чи взагалі приховані) такі речі як проблеми з батьками, вихованням, головою, алкоголем та наркотиками.
І навіть найлінивіші люди почали задавати незручні відповіді.
А потім більшість тих "активістів" почала робити собі ім'я на боротьбі за права геїв, яка десь тоді зайшла на новий виток і триває дотепер. Зрештою, яка різниця за що (чи проти чого) боротися якщо на цьому можна непогано заробити, нє?
Сатанинська паніка з-за НРІ, звісно ж, пройшла повз нас. Залізний занавіс і оце от все. А кіношка Mazes and Monsters, яку ти якимось дивом подивився в відеозалі, сприймалася як щось не дуже цікаве і нуднувате. Ну бо вчора показували бойовик Wheels on Meals, а старанно розмальована фломастерами (різнокольоровими!) афіша завтрашнього дня обіцяла фільм жахів The Kindred. Я про ті заморські драми взагалі дізнався десь на межі 90-00х, коли в загребущі руці дістав гору книжок по ADnD2e. Але в нас цілком собі була "сатанинська паніка" з-за рок-музики. І це навіть не “завдяки” таким гуртам як Deicide чи Mayhem, а з-за звичайного такого собі Ozzy чи UDO. Хоча й не дуже довго це тривало, - коли вулицями тиняються цілком реальні “проблеми“, якось не до уявних. Але мені таки вдалося встигнути записатися в “сатаністи“, хехе.
Потім у всіх підліткових гріхах почали звинувачувати то аніме то відеоігри, потім до свята ще приєдналися члени клубу "кому за 150" і почався крик проти "нереалістичних стандартів краси". Потім то все, разом з “активістами”, прийшло і в Україну… Але це вже дещо друга історія.
Але спільного в ній те що деякі люди... Не дуже розумні. І радісно вірять в що завгодно.
Якщо це приємно чути.
Мирного неба, пані та панове.
2024-05-17 00:25
