Можливо ви чули історію як римському імператору Константану І (306—337 рр.) явився сяючий хрест із написом: "Сим переможеш!". За легендами, тієї ж ночі уві сні імператорові з'явився син Божий Ісус Христос і порадив йому взяти в бій прапор із зображенням хреста. Імператор виконав настанови. Крім того, він наказав зобразити хрести й на щитах своїх воїнів. Битва завершилася перемогою імператора Константина.
В 330 р. Константан переніс свою столицю з Рима в маленьке місто Візантій на березі Босфору й перейменував його в Константинополь. У 325 р. він був головуючим на християнському соборі у місті Нікея. Відтоді державною релігією в імперії стала християнська.
Але це ще не все, у 80-річному віці мати імператора Єлена вирушає до Єрусалима, щоб відшукати там залишки хреста Ісуса. Їй це вдається, вона знаходить хрест із написом на ньому: "Сей є цар Юдейський". Про цю знахідку швидко дізнаються місцеві жителі, й натовпи людей рушають до Голгофи, щоб побачити його. Для цього хрест підняли на підвищення, тобто, як це описано священнослужителями, відбулося "здвиження чесного хреста".
На честь цієї визначної події за велінням Єлени на Голгофі спорудили християнський храм і встановили особливе релігійне свято — Здвиження Хреста Господнього. Знайдений хрест розділили на тричастини, одна з яких залишилася в Єрусалимі, другу Єлена віддала своєму синові Константину, а третю подарувала Риму.
Саме цьому св’яту присв’ячена ікона із села Ситихова кінця XVII ст. у центрі розташований великий хрест із двома постатями з кожного боку. Ліворуч зображені Константин і його мати, що є звичайним для ікон цієї тематики. Більший інтерес становлять портрети польського короля Яна Собеського й королеви Марії Казимири. Саме по собі зображення короля-католика на православній іконі є досить незвичним.
Ян Собеський очолював польську армію в поході до Відня, де у 1683 р. удалося розгромити турецьку армію, зняти облогу австрійської столиці й загалом урятувати Австрію. В цих подіях активну участь брали полки українських козаків. Тому українським художникам-іконописцям імпонувала особа героїчного короля. Це єдиний польський король, портретні зображення якого є в українських іконах.
Але увагу більшості дослідників цієї ікони привернули не портрети польських короля та королеви, а зображення півчих на церковних хорах над хрестом. Це окрема композиція, що справді претендує на особливу картину під назвою "Церковний хор". Художникові вдалося передати не тільки портретні риси кожного з півчих, а й особливості їхніх постатей, поз, одягу, настрій, характер. Тут одні персонажі повністю захоплені співом, інші дивляться на диригента хору, а малий хлопчик весело сміється. Півчими керує, як можна довідатися з напису біля його постаті, "реєнт Сількевич". Імовірно, він і є замовником ікони для церкви.
