Експорт сільськогосподарської продукції та вантажоперевезення є проблемами
Миготливі сині ліхтарі відгороджують протестуючих польських фермерів від десятикілометрової черги українських вантажівок, які вони затримують на прикордонному переході Гребенне-Рава-Руська. Водії кажуть, що не витратили б багато часу на те, щоб відтіснити протестувальників, якби там не було поліції, і в цьому немає жодних підстав сумніватися. Фермери, які зібралися навколо багаття, кажуть, що вони лише захищають своє економічне майбутнє; вони не хочуть, щоб "недорегульоване" українське зерно знизило їхні прибутки. Водії, деякі з яких чекали на морозі тижнями, запитують, яке відношення це має до вантажівок, що везуть товари і гуманітарну допомогу в Україну. Здається, ніхто не має відповіді.
Демонстрації на кордоні, яким вже п'ять місяців, мають економічне коріння. На початку війни, коли Україна втратила доступ до своїх глибоководних портів у Чорному морі, ЄС тимчасово звільнив українських водіїв вантажівок від системи дозволів, яка обмежує рух на в'їзд і виїзд з блоку. Це стало викликом для польських водіїв, які домінували на місцевому ринку вантажних перевезень. Тим часом призупинення ввізних мит і квот на українські сільськогосподарські товари, вироблені більшими та ефективнішими підприємствами, створило несподівану конкуренцію для невеликих польських фермерських господарств, які вже були обмежені екологічним законодавством ЄС. Згодом ця напруженість була посилена різким падінням світових цін на зерно, а також внутрішньою політикою напередодні польських місцевих виборів, що відбудуться у квітні.
Протести коштували Україні сотні мільйонів доларів втраченого сільськогосподарського та вантажного бізнесу. Ще гірше водіям, які чекають у Гребенному. До початку протестів вони робили п'ять поїздок на місяць, тепер їм пощастить, якщо зроблять одну. Суворі квоти визначають, кого пропускати. На переході "Гребенне" це одна вантажівка на годину, або чотири - для товарів, які швидко псуються або мають гуманітарну цінність.
Ярослав Гнатів, водій, який стоїть у першій черзі, розповідає, що чекає вже три тижні. Для нього це було випробуванням, адже йому доводилося від'єднувати кабіну водія щоразу, коли потрібно було купити їжу чи поповнити запас води в "душі" - пластиковій каністрі, яку він тримає під своїм простеньким пінопластовим спальним місцем. "Я не розумію, чого вони хочуть”, - каже він про протестувальників. "Вони змінюють свою думку кожного разу, коли з ними розмовляєш". Пан Гнатів не один вважає, що вони перебувають у змові з Кремлем.
Протести фермерів також є сприятливим ґрунтом для російських операцій впливу, спрямованих на тих, хто має побоювання щодо потенційного вступу України до ЄС - коли її водії та експортери не матимуть жодних обмежень. Тактику "розділяй і володарюй", за допомогою якої Кремль підривав єдність своїх ворогів, він називав "активними заходами". Найуспішніші з них були побудовані на справжніх образах. Пьотр Кравчик, голова польської розвідки з 2016 по 2022 рік, каже, що було б дивно, якби Росія не намагалася використовувати подібні формули сьогодні. "Владімір Путін є опортуністом”, - каже він. "Коли він бачить можливість підірвати згуртованість, він нею скористається".
Польські журналісти розставили деякі крапки над "і". Розслідування показало, що один з протестувальників був пов'язаний з російським посольством у Варшаві. На одному з протестних банерів був заклик до пана Путіна "відновити порядок" - малоймовірний заклик у Польщі, але такий, що викликав великий резонанс у засобах масової інформації. Існують також докази зв'язків між Росією і деякими членами польської ультраправої партії "Конфедерація", яка відігравала певну роль на попередніх етапах протесту. Андрій Черняк, речник ГУР, української військової розвідки, каже, що Кремль намагається працювати на всіх можливих рівнях. "Ми це дуже чітко бачимо і стежимо за цим. Чесно кажучи, ми знімаємо перед ними капелюха. Це вражаюча робота".
Один український військовий дослідник, який побажав залишитися невідомим, каже, що Росія посилює свої амбіції щодо впливу на ЗМІ. Такі інтервенції не є новими. Катерина Велика наймала Вольтера для написання антипольських памфлетів. Але інтернет надав нові можливості для проникнення в громадську думку за меншу частину попередніх витрат. Дослідник каже, що під час нещодавніх українських навчань було виявлено 18 000 підозрілих сторінок у Facebook, які просували фейкові наративи про польські протести - перебільшуючи, наприклад, українську корупцію.
Аналіз, проведений групою активістів Antibot4Navalny, яка відстежує "Двійник", зловмисну мережу впливу Кремля на соціальні медіа, розповідає схожу історію. Вона виявила, що мережа з приблизно 10 000 ботів ретвітнула одну фейкову новину про польський протест, завдяки чому її побачили 50 000 користувачів. Багато фейкових новин, згенерованих Doppelganger, перебільшували точки напруги між країнами: поляками та українцями, німцями та українцями, французами та українцями.
Який вплив мають ці операції, менш зрозуміло. Полковник Тарас Дзюба з управління стратегічних комунікацій Генерального штабу України каже, що росіяни грають у довгу гру. "Вони рідко досягають результатів негайно, але виснажують оборону людей, щоб вони були готові слухати нові джерела інформації". Інші джерела розвідки в Україні та Польщі припускають, що Росія відіграє другорядну роль у польських протестах. "Багато людей були нагороджені новими зірками на погонах”, - каже одне високопоставлене українське джерело. "Вони сказали Путіну, що це вони все організували. Я б не перебільшував".
Інтенсивні переговори на рівні ЄС дають надію на те, що проблема кордону може бути вирішена. 27 березня Кшиштоф Пащик, лідер Польської народної партії, що входить до правлячої коаліції, оголосив, що Україна і Польща близькі до компромісу щодо імпорту сільськогосподарської продукції, який заспокоїть фермерів і дозволить ЄС досягти угоди про розширення безмитної торгівлі з Україною.
Але навіть якщо рішення буде знайдено, протест завдав великої шкоди відносинам між країнами. На початку війни Польща та Україна об'єдналися як кровні брати проти спільного ворога. Поляки приймали біженців і перекидали через кордон винищувачі "Міг", маскуючи їх під запчастини. Зараз багато поляків бачать Україну корумпованою або навіть небезпечним конкурентом. А багато українців бачать у поляках перешкоду для свого виживання. Панує розгубленість і недовіра. І навіть якщо ідея про те, що Росія доклала до цього руку, перебільшена, вона ще більше отруїла криницю.
Першоджерело: The Economist “Poles and Ukrainians are at loggerheads. That’s good news for Vladimir Putin”
