Протягом останнього тижня в мережі шириться дуже багато російської пропаганди. І, звичайно, для такого механізму дуже вигідні заяви або ж дії української сторони, які можна перекрутити, вирвати щось з контексту або придумати щось нове та подати в західне медіаполе.
Це можна побачити по багатьох новинах, зокрема події в Карабасі, новини з Африки, які проходять повз наше інфополе, але найцікавіше тут скупчення подій за такий короткий проміжок часу та їх висвітлення або незгадування (під час Генасамблеї ООН), що підвищує увагу до конкретних подій, які вигідні зрозуміло для кого. І звичайно проблеми із зерном та виборами, про які буде далі.
Скоріш за все, прочитавши новини останніх днів, більшість людей може подумати, що це зрада. Адже Польща продовжили заборону на імпорт українського зерна, а на додачу ще Угорщина та Словаччина, і можливо буде Румунія.
Але!
Інсайт 1 - заборона на імпорт - це не заборона на транзит.
Інсайт 2 - у Польщі та Словаччині скоро вибори.
Вибори — це завжди дуже брудні ігри. Ви помічали, що за цей період Дуда не зробив ні однієї заяви, але здебільшого всю комунікацію ведуть його люди?
Пояснення тут дуже просте — робота на виборця.
Росія постійно веде свою інформаційну війну в країнах заходу, Польща і Словаччина не виключення. У цих двох країнах все більше ростуть проросійські погляди, тому щоб залишитись при владі політикам доводиться робити заяви, які є популістськими, але дієвими.
У даному випадку, Дуда у будь-який момент може сказати, що це не його заяви, у Польщі діє свободи слова, тому особисті висловлювання політиків (які формують їм рейтинг) можуть бути різні, проте урядом проголошена підтримка України і вони будуть її дотримуватись.
Але переходимо до менш приємного і чому це може бути палка двох кінців.
Перше, коли розпочались ці заяви, українська сторона дуже гарно відреагувала, заявивши що буде розбиратись через суд, щоб показує підхід до вирішення проблем як у цивілізаційних країнах, тобто без пошуку зради та популістських заяв з нашого боку, які б могли тільки погіршити ситуацію.
Крім того, тут потрібно врахувати факт зовнішньої та внутрішньої політики Польщі, яка всупереч підписаним договорам з ЄС не виконує обов'язкові рішення.
Інсайт 3 - Польща, не виконує, те, що змушена робити.
І що тоді виходить?
Країна, яка віддала Україні багато військової техніки (взамін на яку отримає нові зразки від країн НАТО), яка заявляє, що витратила дуже багато коштів на соціальне забезпечення ВПО з України (українці за цей час заплатили податків на суму, що перевищує суму виплат в рази), яка завдяки робочій силі українців одна з небагатьох, що за останній рік підвищила свій ВВП у світі на такому рівні (враховуючи інфляцію), якось не дуже гарно себе поводить.
Це дійсно викликає багато емоцій та експресивні заяви від української сторони, що слугує легким матеріалом для російської пропаганди, у тому числі про дискредитацію ЄС, який не може змусити своїх членів виконувати обов'язкові рішення.
То чи ок було чути від Зеленського, що дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр?
З одного боку ця заява показує, що це чіпляє, тому це й далі стимул продовжувати політикам комунікацію у цьому напрямку.
Але з іншого боку, Захід не починав думати чи хоча б реагувати, поки Зеленський не говорив прямо, що він і зробив цього разу.
Що буде далі? Скоріш за все до виборів нічого не зміниться, а далі почнуться перемовини та поступки. Але починаючи з цієї заяви, нашим дипломатам точно доведеться працювати більше, щоб підтримувати нашу позицію, а не вестись на російські наративи, яких підозрюю зараз стане ще більше.