Підводний оптоволоконний кабель, що зв'язує Латвію і Швецію, було пошкоджено 26 січня, повідомила влада Латвії. Кабель належить державному акціонерному товариству «Латвійський державний радіотелевізійний центр». Проблем зі зв'язком у країні не виникло, зате політичних проблем, пов'язаних із почастішанням інцидентів із підводними кабелями в Балтійському морі, як і раніше, вистачає.
За даними представників болгарської компанії Navigation Maritime Bulgare, якій належить суховантаж «Вежен», заарештований у Швеції за підозрою в обриві кабелю, екіпаж судна не міг навмисне пошкодити кабель у Балтійському морі. Інцидент, за версією компанії, міг статися внаслідок несприятливих гідрометеорологічних умов у районі обриву кабелю.
Влада Латвії готова розслідувати прорив підводного кабелю на Балтиці «на кримінально-процесуальному рівні» у співпраці зі Швецією і НАТО. Про це заявила прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня. За її словами, збиток, найімовірніше, спричинений зовнішніми впливами і може бути досить значним. 26 січня прокуратура Швеції почала розслідування за підозрою в диверсії, а також затримала судно, яке могло бути причетним до пошкодження кабелю.
Про це повідомляють агентства з посиланням на заяву прокуратури. За словами старшого прокурора Відділу національної безпеки Матса Юнгквіста, якого цитують ЗМІ, у розслідуванні беруть участь Національний оперативний департамент поліції, берегова охорона і збройні сили Швеції.
Це не перший інцидент із комунікаціями в Балтійському морі. За останні місяці там було пошкоджено два телекомунікаційні та енергетичні кабелі. Наприкінці грудня 2024 року у Фінляндії було заарештовано танкер Eagle S, який ходить під прапором Островів Кука. За інформацією ЗМІ, він належить до російського «тіньового флоту», за допомогою якого Москва обходить санкції на нафту, яку вона експортує. Влада припускає, що якір цього судна перерізав кабель Estlink 2, що з'єднує Естонію і Фінляндію.
Президент Фінляндії Александр Стубб стверджував, що обрив кабелю, ймовірно, був саботажем, влаштованим Росією. 19 січня видання The Washington Post написало з посиланням на «високопоставлених представників США і країн ЄС», що ці інциденти трапилися «через помилки екіпажів». Представники трьох неназваних країн, які розслідують ці випадки, дійшли висновку, що пошкодження кабелів якорями комерційних суден не були результатом умисних дій за вказівкою Москви. На думку учасників розслідування, на яких посилається видання, кабелі було пошкоджено через «недосвідченість екіпажів погано обслуговуваних суден».
Водночас директор із розслідувань Центральної кримінальної поліції Фінляндії (КРП), комісар у кримінальних справах Самі Лііматайнен повідомив, що «нічого не чув» про висновки, які визнають Москву невинною в диверсіях. За його словами, розслідування обриву кабелів «триває своєю чергою».
Латвійський політолог Юріс Розенвалдс упевнений, що низка інцидентів у Балтійському морі не може бути випадковим збігом:
- Пошкодження кабелів відбуваються з лякаючою періодичністю. Багато років нічого не рвалося, а потім раптом починає рватися мало не щотижня. Це, природно, створює дещо знервований настрій у балтійських країнах загалом і в Латвії зокрема. Ми серйозно ставимося до російської військової загрози. По-перше, це історичний досвід. По-друге, сама Росія про це говорить, як я можу в це не вірити? Спочатку ці хлопці вели подібну риторику щодо України - це наша земля, її треба повернути. Тепер те саме говорять щодо країн Балтії - Петро Перший прорубав вікно в Європу, Балтія наша, тож більша частина жителів Латвії сприймають цю загрозу досить серйозно.
Про те, як розцінюють прорив кабелю в Балтійському морі 26 січня в Латвії, говорить військовий експерт Ігор Раєв:
- Якщо чесно, то помилку екіпажу ми виключати не можемо. Але коли такі помилки відбуваються настільки часто, в одній зоні і з конкретними об'єктами інфраструктури - тоді, найімовірніше, це не помилка екіпажу. Розслідування покаже, і тоді в нас буде повна інформація про те, що сталося. Якщо говорити гіпотетично про сенс таких диверсій з боку Росії - він у тому, щоб перевірити нашу спроможність реагувати на такі ситуації, саботувати комунікаційну діяльність, створювати перешкоди, проблеми і дивитися, яким чином ми на це реагуватимемо і як швидко зможемо усунути несправність.
З будь-якого інциденту, будь-якої провокації потрібно робити правильні висновки. Проводити необхідні превентивні заходи, які не дадуть противнику діяти так само в майбутньому. Мінус у тому, що порушення інфраструктури позначаються на щоденній діяльності людей. Крім того, приведення до ладу того, що пошкодили, потребує грошей. Найімовірніше, отримати їх з тих, хто пошкодив, не вийде або буде дуже непросто. Тож це ляже на плечі наших платників податків.
- Чи існує якась спеціальна військова програма із захисту Балтики?
- Я не знаю про якусь спеціальну програму із захисту Балтійського моря, але за великим рахунком зараз, після того як Швеція і Фінляндія вступили в НАТО, це внутрішнє натовське море. Природно, у країн альянсу є план, яким чином ми будемо діяти в Балтійському регіоні. У нас достатньо сил і засобів, щоб захистити нашу інфраструктуру. Проблема в тому, щоб активізувати всі ці засоби і щоб у країн було достатньо політичної волі для того, щоб їх використовувати.
Ми в Латвії і в Європі загалом добре усвідомлюємо реальну загрозу, яка виходить від Росії. Йде війна в Україні. Багатьом здається, що це далеко, війна не на нашій території і в нас цього не станеться. Щоб у нас цього не сталося, необхідно вживати дуже серйозних заходів і діяти набагато агресивніше і рішучіше, зокрема зміцнюючи оборонні здібності та можливості наших збройних сил, прикордонників і поліції. Насправді ми повертаємося в епоху холодної війни, і людям просто треба це зрозуміти: така наша реальність у найближчому майбутньому, - вважає латвійський військовий експерт Ігор Раєв.
