
На початку мирних переговорів у Саудівській Аравії президент Трамп дав зрозуміти, що дні ізоляції Росії закінчилися, і припустив, що Україна сама винна у своєму вторгненні.
Понад десять років Захід знову зіткнувся зі Сходом у тому, що було широко названо новою холодною війною. Але з поверненням президента Трампа на посаду, Америка створює враження, що вона може перейти на інший бік.
Навіть коли у вівторок американські та російські переговірники вперше сіли за стіл після повномасштабного вторгнення Москви в Україну майже три роки тому, пан Трамп дав зрозуміти, що він готовий відмовитися від союзників Америки заради спільної справи з президентом Росії Володимиром Путіним.
На думку пана Трампа, Росія не несе відповідальності за війну, яка спустошила її сусіда. Натомість він вважає, що Україна винна в тому, що Росія вторглася на її територію. Послухати, як пан Трамп говорив з журналістами у вівторок про конфлікт, означає почути версію реальності, яка була б невпізнанною на місцях в Україні і, безумовно, ніколи не була б почута від будь-якого іншого американського президента з обох партій.
За словами пана Трампа, українські лідери винні у війні, оскільки не погодилися віддати території, і тому, на його думку, вони не заслуговують на місце за столом мирних переговорів, які він щойно ініціював з паном Путіним. «Ви ніколи не повинні були починати їх, - сказав пан Трамп, звертаючись до українських лідерів, які, власне, їх і не починали. «Ви могли б домовитися».
Виступаючи у своєму маєтку Мар-а-Лаго у Флориді, він продовжив: «У вас зараз є керівництво, яке дозволило війні тривати, яка навіть не повинна була відбутися». На противагу цьому, Трамп не промовив жодного слова докору на адресу Путіна або Росії, яка вперше вторглася в Україну в 2014 році, вела проти неї війну низької інтенсивності протягом усіх чотирьох років першого терміну Трампа, а потім вторглася в Україну в 2022 році з метою захоплення всієї країни.
Пан Трамп знаходиться в середині виконання одного з найбільш приголомшливих поворотів в американській зовнішній політиці за останні кілька поколінь, повороту на 180 градусів, який змусить друзів і ворогів фундаментально перекалібрувати свої позиції. З часів закінчення Другої світової війни низка американських президентів розглядала спочатку Радянський Союз, а потім, після короткого та ілюзорного міжцарів'я, його наступницю Росію як силу, якої слід щонайменше остерігатися. Пан Трамп подає всі ознаки того, що розглядає її як партнера у майбутніх спільних підприємствах.
Він чітко дає зрозуміти, що Сполучені Штати більше не будуть ізолювати Путіна за його неспровоковану агресію проти слабшого сусіда і вбивство сотень тисяч людей. Натомість Трамп, який завжди відчував незрозумілу прихильність до Путіна, хоче знову прийняти Росію до міжнародного клубу і зробити її одним з головних друзів Америки.
«Це ганебний розворот 80-річної американської зовнішньої політики», - сказала Корі Шейк, яка є директором досліджень зовнішньої та оборонної політики в Американському інституті підприємництва і була помічником президента Джорджа Буша-молодшого з питань національної безпеки.
«Протягом усієї холодної війни США відмовлялися легітимізувати радянське завоювання країн Балтії, і це давало надію людям, які боролися за свою свободу, - продовжила вона. «Зараз ми легітимізуємо агресію, щоб створити сфери впливу. Кожен американський президент за останні 80 років виступив би проти заяви президента Трампа».
В оточенні пана Трампа вважають, що цей поворот є необхідним виправленням багаторічної помилкової політики. Він і його союзники вважають ціну захисту Європи занадто високою, враховуючи інші потреби. Досягнення певної домовленості з Москвою, на їхню думку, дозволило б Сполученим Штатам повернути додому більше військ або переорієнтувати ресурси національної безпеки на Китай, який вони вважають «найбільшою загрозою», як висловився минулого місяця держсекретар Марко Рубіо.
Протягом останнього тижня розворот США, безумовно, був яскраво вираженим. Через кілька днів після того, як віце-президент Джей-Ді Венс розкритикував європейських союзників, заявивши, що «загроза зсередини» викликає більше занепокоєння, ніж Росія, пан Рубіо зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і говорив про «неймовірні можливості партнерства з росіянами», якби вони могли просто покласти край війні в Україні.
Жодного українського лідера не було в залі під час зустрічі в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, не кажучи вже про інших європейців, хоча після неї пан Рубіо зателефонував кільком міністрам закордонних справ, щоб поінформувати їх. Натомість, судячи з усього, це була зустріч двох великих держав, які ділили сфери домінування, сучасний Віденський конгрес або Ялтинська конференція.
Пан Трамп давно бачить у Путіні співвітчизника, сильного і «дуже кмітливого» гравця, чиї зусилля, спрямовані на те, щоб змусити Україну піти на територіальні поступки, були нічим іншим, як «геніальними». В його очах Путін є людиною, гідною захоплення і поваги, на відміну від лідерів традиційних союзників США, таких як Німеччина, Канада чи Франція, до яких він ставиться з презирством.
Справді, перший місяць свого другого терміну пан Трамп провів у жорсткій боротьбі з союзниками, не лише не допускаючи їх до переговорів щодо України, але й погрожуючи тарифами, вимагаючи від них збільшити військові витрати та висуваючи претензії на частину їхньої території. Його покровитель-мільярдер Ілон Маск публічно підтримав ультраправу партію «Альтернатива для Німеччини».
«Наразі європейці вважають, що Трамп нормалізує відносини з Росією, водночас ставлячись до своїх союзників, європейців, як до таких, що не заслуговують на довіру», - сказав Ян Бреммер, президент міжнародної консалтингової компанії Eurasia Group. «Підтримка AfD, яку німецькі лідери вважають неонацистською партією, змушує Трампа виглядати противником найбільшої економіки Європи. Це надзвичайна зміна».
Під час передвиборчої кампанії пан Трамп пообіцяв, що зможе покласти край війні в Україні за 24 години, чого йому не вдалося зробити, і фактично заявив, що принесе мир в Україну ще до своєї інавгурації, чого йому також не вдалося зробити. Після майже 90-хвилинної телефонної розмови з Путіним минулого тижня Трамп доручив пану Рубіо та двом іншим радникам, Майклу Вальцу та Стіву Віткоффу, продовжити переговори.
Поступки, які запропонували Трамп і його команда, звучать як список бажань Кремля: Росія зберігає за собою всю українську територію, яку вона незаконно захопила силою. Сполучені Штати не нададуть Україні гарантій безпеки, а тим більше не приймуть її до НАТО. Санкції будуть зняті. Президент навіть запропонував повернути Росію до Групи 7 великих держав після того, як вона була виключена з неї за вторгнення в Україну в 2014 році.
Від чого Путіну доведеться відмовитися заради угоди? Йому доведеться припинити вбивати українців, поки він буде святкувати свою перемогу. Пан Трамп не виділив інші поступки, на яких він би наполягав. Він також не сказав, як можна довіряти Путіну в дотриманні угоди, враховуючи, що він порушив пакт 1994 року, який гарантував суверенітет України, і дві угоди про припинення вогню, укладені в Мінську, Білорусь, у 2014 і 2015 роках.
Очевидна віра пана Трампа у свою здатність укласти угоду з паном Путіним вводить в оману ветеранів національної безпеки, які мали справу з Росією протягом багатьох років.
«Ми повинні говорити з ними так само, як ми говорили з радянськими лідерами під час холодної війни», - сказала Селеста А. Валландер, яка займалася питаннями Росії та України на посаді помічника міністра оборони за президента Джозефа Р. Байдена-молодшого, - “Тобто, ви їм не довіряєте”.
«Коли ви ведете переговори, - продовжила вона, - ви ведете їх з припущенням, що вони їх порушать. Ви намагаєтеся знайти інтереси, які перетинаються, але визнайте, що наші інтереси фундаментально конфліктують, і ми намагаємося керувати небезпечним супротивником, а не стати кращими друзями».
Спілкуючись з журналістами у вівторок, пан Трамп висловився так, ніби він дійсно вважає Росію другом, але не Україну. «Росія хоче щось зробити, - сказав він. «Вони хочуть зупинити дике варварство».
Пан Трамп висловив занепокоєння вбивствами і руйнуваннями, спричиненими тим, що він назвав «безглуздою війною», порівнявши сцени з фронту з битвою при Геттісберзі з «частинами тіл, розкиданими по всьому полю». Він сказав, що Україну «стирають з лиця землі», і війна повинна закінчитися. Але він не сказав, хто саме знищує Україну, давши зрозуміти, що звинувачує в цьому її власних лідерів і відкинувши їхні наполягання на участі в будь-яких переговорах.
«Я чув, що вони засмучені тим, що не мають місця, - сказав пан Трамп. «Ну, вони мали місце протягом трьох років. І задовго до цього. Це можна було б вирішити дуже легко. Навіть недосвідчений переговірник міг би вирішити це багато років тому без, я думаю, без втрати великої кількості землі, дуже малої кількості землі. Без втрат людських життів. І без втрати міст, які просто лежали на боці».
Він повторив своє твердження, що вторгнення не відбулося б, якби він був президентом, ігноруючи той факт, що підтримувані Росією сили вели війну всередині України всі чотири роки його першого терміну. «Я міг би укласти угоду для України, яка віддала б їм майже всю землю», - сказав він, не пояснивши, чому він не намагався вести переговори про мир, коли був на посаді президента.
Як це часто буває, пан Трамп приправив свої коментарі численними неправдивими твердженнями. Зокрема, він заявив, що Сполучені Штати надали Україні втричі більше допомоги з початку війни, ніж Європа. Насправді, за даними Кільського інституту світової економіки, Європа виділила 138 мільярдів доларів порівняно зі 119 мільярдами доларів від США.
Він також принижував президента України Володимира Зеленського, неодноразово заявляючи, що «його рейтинг схвалення впав до 4 відсотків». Дійсно, рейтинг пана Зеленського впав зі своїх колись стратосферних висот, але лише до близько 50% - не так вже й сильно відрізняється від рейтингу пана Трампа.
Пан Трамп також погодився з російською тезою про те, що Україна повинна провести нові вибори, щоб відігравати роль у переговорах. «Так, я б сказав, що коли вони хочуть сісти за стіл переговорів, можна сказати, що народ повинен - хіба народ України не повинен сказати, мовляв, знаєте, у нас вже давно не було виборів?», - сказав він. «Це не російська ідея. Це те, що виходить від мене, а також від багатьох інших країн».
З яких саме країн, він не сказав. Він також нічого не сказав про необхідність виборів у Росії, де будь-яке голосування контролюється Кремлем і його союзниками.
Зауваження пана Трампа не були написані за сценарієм і прозвучали у відповідь на запитання журналістів. Але вони відобразили те, як він бачить ситуацію, і передбачили наступні кілька місяців. Вони також послали нові шокові хвилі по Європі, яка починає усвідомлювати той факт, що її головний союзник у новій холодній війні більше не бачить себе таким.
«Це одні з найганебніших коментарів, виголошених президентом за все моє життя», - написав Ян Бонд, заступник директора Центру європейських реформ у Лондоні. «Трамп стає на бік агресора, звинувачуючи жертву. У Кремлі, мабуть, стрибають від радості».