Кілька слів перед читанням: До роману Зінаїди Тулуб «Людолови» варто повертатися не лише як до визначного історичного твору, а й як до книги, що допомагає осмислити шлях України крізь століття. Вона нагадує про події, які не мають залишатися лише сторінками давньої історії, адже пам’ять про пережиті трагедії формує наше розуміння сьогодення. Читаючи роман тепер, особливо гостро усвідомлюєш, що воля та незалежність рідної землі не є чимось назавжди даним. За них Україна впродовж своєї історії платила високу ціну — і сьогодні продовжує платити кров’ю та життями своїх Захисників.
Уперше текст огляду було опубліковано на сайті «Буквоїд» 26.05.2025: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2025/05/26/104504.html
Зінаїда Тулуб «Людолови» Т.1/ передм. Мар`яни Гірняк – К: «Віхола», 2024 –560 с.
Однією з головних тем історичного роману Зінаїди Тулуб «Людолови» є прагнення українського народу до волі на своїй землі. Перед читачем розкривається масштабне історичне тло на якому живуть і діють персонажі: гетьман Петро Сагайдачний, Настуня, Горпина, полковник козацької старшини Горленко, представники польської шляхти та інші.
У першому томі роману, Петро Сагайдачний приїжджає у дім своєї нареченої Насті, невдовзі дівчину, під час набігу на українські землі, викрадають татари. Письменниця піднімає такі важливі теми як: волелюбність козаків, як захисників рідної землі, що готові битися із жорстокими загарбниками до останньої краплі крові; знущання татар над козаками – невільниками, важка праця невільників прикутих до галер; заснування друкарні київського братства для підвищення рівня освіченості та національного самоусвідомлення українців, як нескореної нації. Саме тому цей роман і зараз не втрачає своєї актуальності, адже триває кривава боротьба нашого народу за право жити на своїй землі, ворог –загарбник все ще прагне знищити ідентичність українців.
Події відбуваються у XVII ст. Навіть назва роману «Людолови» є символічною, тому що з одного боку, йдеться про захоплення людей у татарську неволю, а з іншого – це про духовне, моральне гноблення, адже влада Речі Посполитої прагне знищити українську мову, культуру, віру. Запорізька Січ – символ волі та боротьби козацтва за свою національну державу. Зінаїда Тулуб показує героїчний спротив козаків загарбникам-окупантам.
Сагайдачний постає, як мудрий і справедливий лідер, що бореться за права православної церкви, але водночас, він розміє важливість дипломатії та вміння досягати компромісу заради кращого майбутнього свого народу.
Настуня – молода українка, що зазнає особистої трагедії, спочатку люто ненавидить своїх ворогів –кримських татар, а згодом, вміло використовує свій вплив при ханському палаці для того, щоб полегшити долю українців – невільників і помститися за заподіяну їй кривду. Її душа сповнена туги, безмежної любові до далекого рідного краю, згадка про який завжди залишається у її серці. Вона символізує гордість та нескореність української жінки, що здатна впевнено діяти навіть у найскладніших життєвих обставинах.
Польський магнат Станіслав Потоцький є реальною історичною особою, він жорстокий, свавільний, вважає українських селян «хлопами», а представників козацької старшини – «хамами». Він уособлює політику польської влади упокорення українського народу.
Горленко – козак, побратим Данила Коржа, зданий на самопожертву заради побратимів, йому притаманне своєрідне почуття гумору, поняття вірності, честі.
Кожний песонаж у романі важливий, тому що історичні особи підкреслюють епічність історичної оповіді, а вигадані, наприклад, Горпина – звичайна жінка, що переживає особисту трагедію, її доля – символ духовної сили, материнства та стійкості. В жіночих образах авторка втілює тему любові, страждання, витривалості у випробуваннях – особистих та соціальних.
Цінність роману «Людолови» в тому, що він спонукає читача осмислити події далекого минулого, берегти пам`ять про трагічні події, розуміти, що воля та незалежність рідної України здобувається високою ціною крові та життів її Захисників.
