Сьогодні в Аргентині відбуваються вибори Президента. Паралельно з президентськими виборами обиратимуть й більшість (130 з 257) депутатів нижньої палати Національного Конгресу.
Аргентина є президентською республікою, президент в ній має широкі повноваження, є головою уряду та обирається раз на чотири роки. Також в країні є віцепризидент, який обирається разом з президентом (так само як і в США). Тож вибори, самі по собі, є важливим дійством для життя країни.
Нинішній президент країни Фернандес, представник лівого крила, який був обраний в 2019 разом Крістіною Фернандес де Кіршнер, колишньою президенткою та дружиною експрезидента Кіршнера, засновника кіршнеризму (ліво-популістської аргентинського руху, який вважається відгалуженням від перонізму, який, в свою чергу, є домінуючим політичним напрямком Аргентини) не бере участі у виборах. Його популярність впала на фоні коронакризи та невдалої економічної політики, і так і не оговталась.
Добре, переходимо до кандидатів.
Серхіо Масса
Це представник центристських пероністів і діючий міністр економіки Аргентини.
Він очолив міністерство в липні цього року, і, вважаються, одним з трьох найвпливовіших урядовців країни, на рівні з Президентом та Віцепрезидентом.
Масса засуджує вторгнення в Україну, також він використовував війну в Україні як аргумент в перговорах з МВФ, на початку року він сказав що "Аргентина виконала свою програму, але МВФ не виконує свого зобов'язання перед Аргентиною переглянути пргораму, як вони збираються компенсувати країнам, які заплатили свою вартість війни економікою. Це проблема, яку потрібно вирішити”
Його персона викликає певну недовіру серед багатьох пероністів. Одного разу він вже був розвалив ліво-пероністську коаліцію, та й за поглядами в нього багато неспівпадінь з більшістю прихильників цього напрямку.
Також, проти нього гратиме той факт що він діючий урядовець, і оцінювати його як управлінця та бачити результат його роботи можна прямо зараз. І цей результат не є найкращим.
Але якщо вас зацікавило чому пероністи обрали його, то відповідь доволі проста. Його головним суперником серед пероністів був ультралівий кандидат, а більшість пероністів вважали що якщо вони оберують ультралівого, то втратять будь який шанс на перемогу.
А з “поміркованим економістом” шанси ще є.
Хав'єр Мілей
Про цього кандидата, ви, можливо, чули. Він, безумовно, є найексцентричнішим політиком країни.
Поява лібертаріанця Мілея на політичні арені зумовлена загальною втомою як і від влади, так і від опозиції. В аргентинців сформувався запит на "новий підхід", і Мілею вдалось його задовільнити.
Символом його кампанії є бензопила. Нею він хоче "різати" неефективну державну систему.
Попри те що Мілей є лібералом, йому вдалось заручитися підтримкою частини консерваторів, які хочуть бачити зміни в країні.
Також він має підтримку й незаможних аргентинців. Частина з них вважає що саме завдяки лібертаріанському підходу Хав'єра країна зможе відновитися від зайвого баласту (наприклад, зайвих чиновників) та скинути його.
Варто сказати що Хав'єр є помітно про-українським кандидатом. До прикладу, одного разу він приніс прапор України на засідання парламенту.
Але якщо він переможе, йому важко буде реалізувати власну програму. Він все ще матиме меншість в парламенті, і цю проблему йому не вирішити. Також в нього не буде опори у вигляді регіональних урядів.
Шанси на перемогу в першому турі в нього є. В Аргентині діє специфічна виборча система, і якщо Мілею вдастся набрати 40-45%, його можуть визнати переможцем, не проводячи другого туру, але але така ситуація здається малоймовірною.
Але навіть якщо Мілей програє, в країні вже сформувалось лібертаріанське крило, яке вже є помітною частиною від загального електорату. І така суспільна трансформація, багато в чому, є його заслугою.
Патрісія Буллріх
Ця кандидатка з відкрито антипероністською риторикою. Одного разу вона назвала їх "нарко-ліваками", та вважали що вони є лояльними до картелів. Сама Патрісія в молодості теж була пероністкою, але давно звітам пішла.
Загалом, вона відома своєю роботою в Міністерстві Національної Безпеки, тоді вона вела боротьбу з організованою злочинністю.
Вона представниця консерваторів, які мають непогане положення в парламенті. На руку їй грало би й те що зараз право-консерватори керують більшістю регіональних урядів, що є нетиповим для Аргентини.
Патрісія, так само як і Мілей, є помітно про-українською. На початку повномаштабної війни вона та її партія засудили вторгнення Росії, та закликали уряд приєднатися до антиросійських санкцій Заходу, парелельно критикуючи його м’ягку реакцію.
(Двома іншими кандидатами є губернатор однієї з провінцій та ліва депутатка парламенту. В них немає шансів перемогти, тож і уваги їм приділяти не будемо)
Рейтинги
Згідно більшості опитувань, у всіх трьох популярність знаходиться на рівні 25-32%. Першість, як правило, займає Мілей. Хоч це й не гарантує йому перемогу. Повністю покладатися на соціологію тут не варто, соціологія в цій країні вже показувала себе з поганої сторони, даючи хибні прогнози . У другому турі перемогти може й Масса й Буллріх. У правої консерваторки Булріх буде можливість перемогти як і Массу, так і Мілей, але її основним завданням зараз є пройти до другого туру.
Загалом, Мілей виглядає найймовірнішим переможцем. Особливо через його перемогу на "первинних виборах" (місцева аргентинська особливість, суть якої "обрати кандидатів", такий собі всенародний праймеріз).
Закінчуючи, скажем що ці вибори все ще зберігають за собою інтригу, але хто б не переміг, йому доведеться боротися з гігантською інфляцією, відсутністю ліквідних резервів у ЦБ, різким падінням вартості національної валюти, яка де-факто втратила половину своєї вартості з серпня, економікою що плавно йде до рецесії та багатьма іншими проблемами.
Інвестори хоч і надіються на перемогу когось з помітно правого крила, але мають й виправдані побоювання щодо стану економіки країни та реальної спроможності правих його змінити.
Також нікуди не дінеться проблема заборгованості перед МВФ, що також сильно давитиме на обраний уряд.
Надії на покращення в Аргентині є, як і вони були завжди. Але дивлячись на її історію, залишається багато скепсису щодо цього.
