Колись на моєму ноутбуці стояла Ubuntu. Здається це була ще вона. А може вже і Linux Mint. Рік коли це було вже не пам’ятаю та це і не важливо.
Так от. Маю за собою “слабкість” - цікавість до новинок ПЗ (такий собі “маньяк-оновлювач“ :D ). Так, розумію, що свіже оновлення - це величезний ризик. Розумію, що краще ставити на віртуалку і “гратися” там, але хіба ж можливо чекати, якщо воно от вийшло! Свіженьке! “Тепленьке”! Тож як правило “вів відлік” до дати виходу оновлення операційки. І от у перший день виходу (а частіше ніч, бо вдень на роботі) “схрещував пальці” і оновлювався. Бета-версії не ставив. Тут “розуму” вистачало :)))
І от одного разу я вирішив все ж таки “взяти себе в руки” і зачекати з оновленням хоча б з місяць сподіваючись, що за цей час відловлять і полагодять “свіженьки” баги.
Так от. Виходить чергове оновлення і я пам’ятаючи про своє рішення починаю чекати. День, два, три… А воно ж “муляє”… Руки “чухаються”… “Світ не милий”… :)
Таким чином, промучився я десь біля тижня і “здався”. :)
До чого це я? Та ні до чого. Просто згадалося…
