Все мине... Все мине,
Як вчорашня гроза та злива.
І осіння хандра пройде.
Я буваю надто чутлива…
Всі скорботи, печалі, тривоги -
Все згорить в багряному вирії.
Не від когось чекай допомоги,
А сама втілюєшь мрії!
Все мине... Все мине,
Як вчорашня гроза та злива.
І осіння хандра пройде.
Я буваю надто чутлива…
Всі скорботи, печалі, тривоги -
Все згорить в багряному вирії.
Не від когось чекай допомоги,
А сама втілюєшь мрії!
Як часто думки не дають вам засунути? Вночі страх сильніший...
Ти мене пробач за все, я тільки хотіла спробувати бути щасливою... Хоча б на останок
Чи є у житті вибір? Доля невідома проте неминуча, чи ми самі ковалі свого щастя?
Вірш, написаний за чверть годинки буквально, перед черговою Першою Кавою в кнайп-клубі "Купідон", доки всі збиралися й сходилися. Там же й продекламований.
За кожними дверима – історія. Хтось відкриває їх назустріч, а хтось тримає на замку. А ти готовий відкритися?
Вірш, написаний за чверть годинки буквально, перед черговою Першою Кавою в кнайп-клубі "Купідон", доки всі збиралися й сходилися. Там же й продекламований.
За кожними дверима – історія. Хтось відкриває їх назустріч, а хтось тримає на замку. А ти готовий відкритися?