Все мине... Все мине,
Як вчорашня гроза та злива.
І осіння хандра пройде.
Я буваю надто чутлива…
Всі скорботи, печалі, тривоги -
Все згорить в багряному вирії.
Не від когось чекай допомоги,
А сама втілюєшь мрії!
Все мине... Все мине,
Як вчорашня гроза та злива.
І осіння хандра пройде.
Я буваю надто чутлива…
Всі скорботи, печалі, тривоги -
Все згорить в багряному вирії.
Не від когось чекай допомоги,
А сама втілюєшь мрії!
Як часто думки не дають вам засунути? Вночі страх сильніший...
Ти мене пробач за все, я тільки хотіла спробувати бути щасливою... Хоча б на останок
Чи є у житті вибір? Доля невідома проте неминуча, чи ми самі ковалі свого щастя?
Чергова спроба розповісти у віршовій формі те, що дуже страшно розповідати усно
У що ми віримо, те і бачимо. Теорія формує дані. З даних ми будуємо переконання.
Тихенько колихали хвилі, човен простенький, коли вийшов на алею моря. Мрії, сонячні промені — все у твоїх ніг. Тільки знайди для себе сьогодення видимих рук. Чи зможеш пройти повз тіла, які тонули в очах дитячих полів?
Чергова спроба розповісти у віршовій формі те, що дуже страшно розповідати усно
У що ми віримо, те і бачимо. Теорія формує дані. З даних ми будуємо переконання.
Тихенько колихали хвилі, човен простенький, коли вийшов на алею моря. Мрії, сонячні промені — все у твоїх ніг. Тільки знайди для себе сьогодення видимих рук. Чи зможеш пройти повз тіла, які тонули в очах дитячих полів?