Трошки спогадів на згадку

Нещодавно пішли з життя люди, які були останніми провідниками між моїм сьогоденням і спогадами про дитинство в Куп’янську. Це мої хрещені, які залишилися в моїй пам’яті усміхненими, щасливими, і ми безумовно любили один одного — без підтекстів. Я не знала їхніх секретів, просто бачила людей, які дарували мені свій безцінний час. А головне — відчувала, що тоді ми були чесними один перед одним. Нам було добре. Затишно.

Мій тато з родиною жив у Куп’янську, і я завжди трохи вважала це місто теж своїм, бо там минуло дитинство мого тата. Десь дуже тихо, в глибині пам’яті, чую голос бабусі. Чую її сміх — такий особливий, як і вона сама. Моя татарочка, моя унікальна.

Тож Куп’янськ мого дитинства — це в першу чергу бабуся, яка готує найсмачніший суп на планеті. Це майже невловимий спогад про дідуся і його усмішку, коли він діставав з кишені піджака іриску, щоб пригостити мене. Мені було, здається, три роки.

… спекотні літні дні, магазини з марлею на дверях від мух і запах свіжого хліба. Такий смачний “кірпічик” пекли тільки в Куп’янську. Пам’ятаю, як тато марив ним і завжди купував кілька свіжих хлібин додому, в Київ.

… дача і скрипучі ліжка з пружинами.

… дідусь, який тримає радіо біля самого вуха і слухає щось там собі тихенько.

… аґрус, який я востаннє їла саме на дачі в Куп’янську, коли мені було 5-6 років, або щось близько того.

… бабуся з шикарним довгим волоссям, яке вона фарбувала хною (я майже фізично відчуваю цей запах) і збирала у дульку. Як вправно вона фіксувала її шпильками! Спостерігати за цим було справжнє задоволення.

… молоко в бідонах і жовта малина.

… вермішель з молоком на обід.

… походи на річку повз крейдові гори.

… хрещений, який вмикав у машині мою улюблену пісню Хуліо Іглесіаса, і ми їхали кудись. Можливо, навіть на річку, трохи далі — туди, де живуть байбаки.

… хрещена і її фірмова кава з лимоном.

… мій такий дорослий брат…

Ці спогади такі крихкі. Це єдине, що залишилося на згадку. Я перетворюю їх у слова, щоб закарбувати в пам’яті назавжди…

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Катерина Кресало
Катерина Кресало@Kateryna.Kresalo

Dreamer | Kyiv | Ukraine

327Прочитань
16Автори
9Читачі
На Друкарні з 28 серпня

Більше від автора

  • Коли втеча — це лише початок. "Хтось, кому ти довіряєш" Рейчел Раян 📖

    Чесно кажучи, я б не назвала цю книгу класичним трилером — мені вона більше нагадувала драматичний роман. З глибокими (а часом і трохи недосказаними) особистими історіями як головної героїні, так і другорядних персонажів 🤷‍♀️.

    Теми цього довгочиту:

    Відгук Про Прочитане
  • Єн Рід «Хочу покласти всьому край» — книга, яка грає з вами…

    Вона їде з Джейком знайомитися з його батьками. Здається, все йде добре: важливе перше знайомство, легке хвилювання… Хоча ви наче шкірою відчуваєте, що щось тут не так. Все починає розсипатися, щойно герої опиняються на фермі, де народився Джейк. І де, можливо, щось закінчиться.

    Теми цього довгочиту:

    Книги
  • Pinterest: натхнення, оформлення і ще трошки інсайтів | Part 3

    У попередніх частинах ми поговорили про те, що це таке -  Pinterest, як організовувати свої дошки й піни та трошки занурились у SEO для Pinterest. А тепер настав час поговорити про ще одну важливу сторону цієї платформи...

    Теми цього довгочиту:

    Pinterest

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається