Дисклеймер:
●ᅠ Моя стаття не претендує на правдивість в 100%. Я, як людина, що може помилятися, прошу повідомляти про можливі помилки чи одруківки. Будемо раді Вашим коментарям!
●ᅠЧитачі повинні самостійно перевіряти інформацію, за потреби. Джерела інформації з яких я брали данні можете перепитати в коментарях.
●ᅠ Висловлені думки є моїми особистими переконаннями і можуть не співпадати з думками інших.
●ᅠ Я не несу відповідальності за будь-які наслідки, які можуть виникнути внаслідок використання інформації зі статті.
●ᅠ Данна стаття написана для покращення Ваших знань в данній темі, не для загального використання. Тому якщо хочете використати матеріал зі статті, не соромтесь спитати :)
●ᅠДанна стаття має авторське право, бо написана та відредактована особисто мною.
●ᅠДанна стаття має лиш ознайомчу мету.
Позначення в тексті:
● термін та / або перелічування
— питання
основний та доп. текст
У результаті Сексуальної революції в США 1960-1980 років суспільство почало набагато вільніше говорити про свої почуття та сексуальність. Цей процес ініціював зміни в уявленнях про статеву поведінку, гендерні відносини, аборти, шлюби та розлучення...
З нормалізацією терміна "секс" у суспільстві люди почали відкритіше обговорювати свої сексуальні бажання та ідентичності. Це призвело до зростання усвідомлення про різноманітність сексуальних орієнтацій і гендерних виразів, що у свою чергу сприяло більшій прийнятності для ЛГБТК(ІА+) спільноти. Такі зміни вплинули на відносини між статями, дозволяючи людям відстоювати свої права та свободи у виборі партнерів, стилю життя та самовираження.
Сексуальна революція також сприяла появі нових соціальних рухів, які виступали за права жінок і сексуальні свободи. Це зумовило збільшення обізнаності про важливість сексуальної освіти, яка стала ключовим елементом у боротьбі за репродуктивні права. Проблеми, пов'язані з сексуальним здоров'ям, отримали більше уваги, а питання абортів та контрацепції стали предметом активних дебатів у суспільстві.
Ці зміни підкреслили, що сексуальність людини — це не лише фізичний аспект, а й сукупність біологічних, психофізіологічних і емоційних реакцій, переживань і вчинків, пов'язаних із проявом і задоволенням статевого потягу. Розуміння цього комплексного явища стало важливим кроком до формування більш відкритого та інклюзивного суспільства.
Існують три аспекти сексуальності біологічна - фізичні аспекти повязані з репродуктивною системою та статевим розвитком людини, емоційна - здатність будувати відносити та переживати і відчувати пристасть і соціальна - культурні і соціальні чинники, що впливають на відчуття сексуальності.
В більшості своїй фактори, що впливають на власну сексуальність це є соціальні фактори. З них:
● Психологічні травми: Травматичні події можуть значно пригнічувати сексуальність, знижуючи здатність людини отримувати задоволення. Досвід психологічного або фізичного насильства, а також інші складні життєві ситуації, залишають глибокий відбиток, впливаючи на здатність довіряти, розслаблятися і відкрито виражати свої почуття.
● Військові конфлікти: Перебування в зоні бойових дій або переживання наслідків військових конфліктів може мати тривалий негативний вплив на сексуальність. Це пов’язано з підвищеним рівнем стресу, ПТСР і фізичними травмами, які заважають людині підтримувати здорові стосунки з собою та партнерами.
● Сімейне виховання та відсутність сексуальної освіти: Традиційні цінності та відсутність адекватної сексуальної освіти накладають табу на тему сексуальності. У таких випадках людину можуть навчати уникати відкритого обговорення цієї теми, вважаючи її сороміцькою, що призводить до внутрішніх конфліктів та блокування сексуальності.
● Релігійні переконання: Релігійні норми і догми часто встановлюють чіткі правила та обмеження стосовно сексуальної поведінки. Певні релігійні доктрини можуть засуджувати певні прояви сексуальності або взагалі стримувати від неї, що іноді призводить до почуття провини та пригнічення.
● Соціальні норми та культурні табу: Суспільство і культура встановлюють правила щодо того, як прийнятно або неприйнятно проявляти сексуальність. Такі норми можуть створювати штучні обмеження, які стримують людину від вільного вираження своїх бажань і призводять до стигматизації різних проявів сексуальності.
З огляду на ці фактори, особливо важливо враховувати роль гендерних стереотипів, які формують соціальне уявлення про маскулінність та фемінність. Ці стереотипи не лише впливають на індивідуальне сприйняття сексуальності, але й визначають, як суспільство очікує від чоловіків і жінок проявляти свої бажання та почуття.
Соціальне конструювання маскулінності та фемінності відіграє ключову роль у розумінні того, чому жінки зазвичай несуть відповідальність за результат сексуальних контактів. Суспільства творять різні сексуальні норми та стереотипи для жінок та для чоловіків, жіноча та чоловіча сексуальність розглядаються як протилежні: жінок вчать, що вони «не повинні бажати сексуальної активності або вважати це приємним, мати сексуальні стосунки поза шлюбом», тоді як чоловіків вчать «відчувати право мати сексуальні стосунки та задоволення, а їх власна гідність демонструється через їх сексуальну майстерність та уявлення про владу». Що призводить до контролю сексуальності обох статей.
● Контроль жіночої сексуальності — це система норм, заборон і соціальних очікувань, що визначають, як жінка повинна поводитися, відчувати й виражати свою сексуальність. Це явище глибоко вкорінене в багатьох культурах і впливає на жінок у різних сферах життя. Ось основні аспекти, які пояснюють, як і чому контролюється жіноча сексуальність:
● Суспільні стереотипи та гендерні ролі: Жінок часто змушують відповідати ідеалу «скромності» і «чистоти», обмежуючи їх право на самовираження. Такий контроль зобов'язує жінок тримати свою сексуальність «під контролем», зосереджуючи увагу на їхній зовнішності та поведінці як визначальних характеристиках. Це обмежує їхнє право на свободу вибору та розвиток особистої сексуальної ідентичності.
● Репутація та стигматизація: Жінки стикаються з подвійними стандартами, коли їх можуть засуджувати як за активне, так і за «непомітне» сексуальне життя. Відкритий прояв сексуальності часто стигматизується, що викликає осуд і формує негативні уявлення про «моральність» жінки, призводячи до страху перед соціальним осудом.
● Релігійні та культурні обмеження: Багато релігій та культур встановлюють чіткі правила щодо жіночої сексуальності, часто акцентуючи на її контролі як на важливій моральній цінності. Такі норми обмежують сексуальну активність жінок до шлюбних стосунків або навіть повністю її пригнічують, перетворюючи сексуальність на табу.
● Законодавчі та інституційні обмеження: В деяких країнах та культурах існують закони, що обмежують сексуальну активність жінок, такі як заборони на певний одяг, поведінку чи навіть покарання за порушення встановлених норм. Це формалізований контроль над сексуальністю, який підтримується державними інституціями.
● Патріархальні установки та соціальний тиск: Патріархальні уявлення про роль жінки в суспільстві також обмежують їхню сексуальну свободу, вимагаючи «підкорення» і «відданості». Жінки часто піддаються тиску, аби їхні бажання і дії відповідали загальноприйнятим нормам і не виходили за межі, дозволені суспільством.
● Калічення жіночих геніталій (FGM) без медичних показань у ранньому дитинстві покликані звести нанівець жіночу сексуальність. Практикуються в Африці, на Близькому Сході, у іммігрантських громадах західних країн.
● Вбивства честі контроль жіночої сексуальності та поведінки включає погрозу смертю та феміцид, наприклад, жінок та дівчат убивають родичі за відмову від домовленого шлюбу, не схвалені сім'єю стосунки, позашлюбгний секс, неконформний одяг чи якщо їх зґвалтували.
● Пояс вірності використовувався в Середні віки для контролю сексуальної поведінки жінок: з допомогою залізного ярма жінки мали захистити «цнотливість», що включало запобігання мастурбації та сексуальному доступу чоловіків.
● Стереотип Мадонни — повії. До європейської колонізації Америки ставлення корінних американців до жіночої сексуальності, як правило, було відкритим, особливо для молодих жінок, які не перебувають у шлюбі. Прибулі європейці застосували жорсткі погляди, особливо обмежувальні для жінок, переважно в пуританських колоніях. Було створено афроамериканські стереотипи Єзавелі (спокусливої розпусниці) та маммі (mammy)/тітки Джеміми, усміхненої, коли біла сім'я забирає її життя. Ці стереотипи виправдовували рабство, зґвалтування та жорстоке поводження з афроамериканками: сексуальність — останнє для жінки, бо її світ займає життя її білих господарів.
● Культура зґвалтування (міфи про зґвалтування, слатшеймінг, «комендантська година» для жінок, звинувачення згвалтованої та безкарність гвалтівників) виховує в жінках стратегії придушення та відмови від власних сексуальних бажань перед загрозою сексуального насильства.
● Сексуальна об'єктивація (самооб'єктивація) та порніфікація жінок у медіа, рекламі, мистецтві (чоловічий погляд) посилює дисоціацію жінок з власними тілами, відчужує жіночі сексуальні бажання, роблячи їх пасивним об'єктом фантазій спостерігача, живлячи порноіндустрію та сферу торгівлі жінками для секс-експлуатації. Сексуальність жінок часто піддається комерціалізації та об'єктивації через медіа, кіно і рекламу. Їхній образ подають як засіб для задоволення чужих бажань, що зводить сексуальність до зовнішнього вигляду, а не до особистих бажань і відчуттів, що є формою контролю над тілом і самосприйняттям.
● Контроль чоловічої сексуальності — це сукупність соціальних, культурних та релігійних норм, які впливають на те, як чоловіки виражають і сприймають власну сексуальність. Ось кілька аспектів, які пояснюють, як і чому відбувається контроль чоловічої сексуальності:
● Соціальні очікування: Чоловікам часто приписують роль активного партнера, що може створювати тиск на їх сексуальну поведінку. У багатьох суспільствах очікується, що чоловік має виявляти ініціативу та бути «сильним» і «витривалим», що накладає обмеження на його свободу проявляти власні вразливість і емоційність у сексуальних стосунках.
● Стигма щодо емоційної близькості: Чоловіча сексуальність нерідко сприймається як менш емоційна порівняно з жіночою, що може призвести до обмежень у її прояві. Замість розгляду сексуальності як джерела емоційного зв’язку, суспільство нав'язує ідею про суто фізичний аспект, який не враховує потребу чоловіків у близькості та довірі.
● Релігійні обмеження: У багатьох культурах релігійні норми встановлюють чіткі рамки для вираження чоловічої сексуальності. Це може обмежувати допустиму поведінку і зумовлювати відчуття провини або сорому за сексуальні бажання, особливо якщо вони виходять за межі затверджених релігією норм.
● Тиск культури гіперсексуальності: Часто медіа й реклама ідеалізують образ гіперсексуального чоловіка, що також є формою контролю. Такий стереотип позбавляє чоловіків права на свободу самовираження, змушуючи їх відповідати певному ідеалу, навіть якщо це не відповідає їхнім особистим уподобанням чи можливостям.
● Патріархальні установки: Ідеї патріархату також сприяють контролю над чоловічою сексуальністю, оскільки формують ідеал домінантного, часто агресивного чоловіка, відсікаючи можливість досягнення рівноправності та взаєморозуміння у стосунках. Це обмежує варіанти, в яких чоловіча сексуальність може бути здорово виражена.
● Здорове вираження сексуальності — це будь-який спосіб, що підтримує баланс між особистими потребами та повагою до інших, зберігаючи при цьому безпечне та гармонійне середовище для всіх учасників. Такий підхід сприяє побудові здорових, довірливих стосунків і допомагає людям краще розуміти себе і свої справжні бажання.
Такі уявлення можуть призводити до придушення емоційних зв’язків і бажання глибшого контакту з партнерами.
Цей контекст підводить до важливого питання:
— Чому люди пов’язують секс з емоційною близькістю?
Під час сексу у людей виділяються гормони, такі як окситоцин, дофамін та ендорфіни, які створюють відчуття задоволення та прив’язаності. Окситоцин, відомий як "гормон обіймів" або "гормон прихильності", сприяє встановленню довіри та зв'язку між партнерами. Це робить інтимні стосунки не просто фізичним актом, а способом формування емоційної прив’язаності.
Секс — це вразливий момент, коли людина відкривається партнерові на фізичному та емоційному рівнях. Це відкриття сприяє відчуттю взаємної довіри, підтримки і розуміння, що є важливими складовими емоційної близькості. Багато людей вважають інтимні стосунки безпечним простором, де вони можуть проявити себе без страху осуду.
У багатьох культурах секс асоціюється з любов’ю, романтикою і подружніми стосунками, де емоційна близькість розглядається як невід'ємна частина. З дитинства суспільство навчає нас, що секс є чимось значущим, тісно пов'язаним з глибокими почуттями. Такі уявлення формують очікування, що секс і емоційна близькість мають йти рука об руку.
Від середньовічної поезії до сучасної літератури, любов часто виражається через сексуальну близькість. Це багатовікове уявлення, де секс розглядається як кульмінація романтичних стосунків, продовжує впливати на сучасні відносини. Це робить секс символом любові, поваги і глибоких почуттів.
Люди мають вроджену потребу в прив’язаності та турботі. Для багатьох, інтимність стає способом відчувати себе потрібними, бажаними і важливими. Особливо в парах, для яких секс є основним способом вираження любові та емоцій, фізична близькість стає важливим засобом побудови відносин. На самооцінку також впливає сексуальний досвід.
— Як впливає сексуальний досвід на самооцінку та самоповагу?
Сексуальна самооцінка впливає на те, як ми сприймаємо секс та як поводимося під час сексу. З сексуальністю пов’язані такі переживання, як відчуття власної привабливості або непривабливості, почуття інтимної близькості, чуттєвості, тілесності. Власне, кожен сексуальний вибір — кого ми обираємо за партнера чи партнерку, які маємо обмеження в сексі, чи використовуємо захист — продиктований нашою сексуальною самооцінкою.
Трапляється, що розлабитися під час сексу буває доволі непросто, задоволення від процесу виявляється розмитим або ж взагалі відсутнє. Зізнатися, що ви напружені, також може бути нелегко. Як наслідок, багато хто робить вигляд що все нормально, аби зайвий раз не засмучувати партнера чи партнерку, та й себе також.
Сексуальний досвід суттєво впливає на самооцінку та самоповагу особи, оскільки те, як людина переживає свої інтимні стосунки, може формувати її уявлення про власну цінність. Проте важливо враховувати, що ці особистісні переживання також зумовлені соціальними нормами та медійним контекстом, у якому існує індивід.
Соціальні норми, які формують уявлення про те, як «правильно» чи «неправильно» мати сексуальні стосунки, можуть впливати на те, як людина оцінює свій досвід і, відповідно, свою самооцінку. Медіа, в свою чергу, пропонує певні стандарти і моделі поведінки, які можуть викликати ідеалізацію або стигматизацію певних сексуальних практик. Таким чином, суспільство, в якому ми живемо, не лише впливає на наші ставлення до сексу, а й на формування внутрішнього сприйняття, яке може підвищувати або знижувати самооцінку.
— Як соціальні норми та медіа впливають на ставлення до сексу?
Хоча совок розпався вже 33 роки тому, його вплив на наше суспільство все ще відчувається. Старше покоління, іноді не усвідомлюючи цього, передало своїм дітям різноманітні стереотипи та переконання, які мали місце в радянській культурі. Одним із таких стереотипів, з якими можуть стикатися молоді жінки під час візитів до гінеколога, є хибні уявлення, що можуть завдати шкоди їхньому здоров'ю та самопочуттю.
Наприклад, можна почути такі фрази:
— "Коли ти народиш, всі твої проблеми зникнуть!"
— "Знайди собі хлопця, і всі прищики миттєво пройдуть."
Ці висловлювання не лише спрощують складні питання, пов'язані зі здоров'ям і сексуальністю, але й нав'язують стереотипи, що щастя і добробут жінки залежать виключно від стосунків з чоловіками. Проте ця думка відвертно хибна.
Уявімо ситуацію: дівчина вирішила послухати "досвідченого" лікаря та знайти собі партнера. Виявилося, що у цього партнера є гонорея, і тепер вона також інфікована. Проблеми, з якими вона намагалася впоратися, нікуди не зникли.
Ці висловлювання не лише спрощують складні питання, пов'язані зі здоров'ям і сексуальністю, але й нав'язують стереотипи, що щастя і добробут жінки залежать виключно від стосунків з чоловіками. Проте ця думка відверто хибна.
Уявімо ситуацію: дівчина вирішила послухати "досвідченого" лікаря та знайти собі партнера. Виявилося, що у цього партнера є гонорея, і тепер вона також інфікована. Проблеми, з якими вона намагалася впоратися, нікуди не зникли.
Таким чином, розуміння сексуальності через призму соціальних норм та медіа може створити небезпечні стереотипи, які формують не лише індивідуальні погляди, а й колективні уявлення про статеві стосунки в суспільстві.
— Як різні культури трактують тему сексу? Чому для одних це табу, а для інших природна частина життя?
● Табу і обмеження: У багатьох культурах, особливо в консервативних або традиційних суспільствах, сексуальність часто сприймається як табу. Це може бути зумовлено релігійними переконаннями, які накладають строгі правила на сексуальну поведінку, або культурними нормами, які вважають відвертість у питаннях сексу недоречною. Наприклад, у деяких ісламських країнах існують жорсткі обмеження щодо статевих стосунків поза шлюбом, і сексуальна освіта може бути обмеженою.
● Сексуальність як природна частина життя: В інших культурах сексуальність сприймається як природна частина життя. У деяких індійських або африканських традиціях секс може розглядатися не лише як спосіб розмноження, але й як важливий аспект духовного і фізичного благополуччя. Наприклад, індуїзм надає великого значення любові та статевій активності в контексті особистого розвитку і душевного збагачення.
● Вплив колонізації і глобалізації: Колоніальні історії та сучасна глобалізація також відіграють важливу роль у формуванні уявлень про сексуальність. З приходом західних цінностей і норм багато традиційні уявлення про секс змінюються. У країнах, які зазнали впливу західних культур, секс часто комерціалізується через медіа і популярну культуру, що може як розширити, так і звузити можливості для обговорення сексуальності.
● Соціальні рухи і зміни: В останні десятиліття соціальні рухи за права жінок та ЛГБТК(ІА+) спільнот почали викликати зміни в ставленні до сексуальності. В країнах, де ці рухи стали сильними, спостерігається поступове зменшення табу навколо сексу і зростання відкритості щодо обговорення сексуальних прав та свобод.
— Як сексуальна освіта змінює сприйняття сексу?
● Зниження стигматизації: Завдяки сексуальній освіті люди отримують змогу відверто говорити про сексуальність, що допомагає зменшити стигматизацію та табу. Це дозволяє учням і молоді зрозуміти, що сексуальність — це нормальна частина життя, а не щось, про що потрібно соромитися говорити.
● Покращення обізнаності: Освіта надає інформацію про анатомію, фізіологію, стосунки, безпечний секс і репродуктивне здоров'я. Це знання допомагає людям приймати обґрунтовані рішення щодо власного тіла та сексуального життя, знижуючи ризик незапланованої вагітності та інфекцій, що передаються статевим шляхом.
● Формування здорових стосунків: Сексуальна освіта сприяє розумінню важливості згоди, взаємоповаги та комунікації у стосунках. Це дозволяє молодим людям краще розуміти, як будувати здорові та підтримуючі відносини.
● Розвиток критичного мислення: Освіта в цій сфері також навчає критично ставитися до інформації, яку люди отримують через медіа, рекламу та соціальні мережі. Це важливо для формування адекватного уявлення про сексуальність, відокремлюючи міфи від фактів.
● Стимулювання відкритості: Сексуальна освіта може спонукати молодих людей до відкритих розмов з батьками, вчителями та іншими дорослими про їхні переживання і запитання. Це сприяє формуванню більш здорового середовища для обговорення теми сексуальності.
● Зміна культурних норм: Сексуальна освіта може сприяти зміні культурних норм, пов’язаних із сексуальністю. Вона може допомогти розвіяти усталені стереотипи про гендерні ролі, стосунки та сексуальність, підтримуючи більш інклюзивне та різноманітне сприйняття.
— Чи може освітня робота знизити надмірний інтерес до сексу чи, навпаки, посилити здорове ставлення?
Зниження надмірного інтересу:
● Правильна інформація: Освітня робота, що надає точну інформацію про сексуальність, може допомогти знизити надмірний інтерес, пов’язаний з нерозумінням і міфами. Наприклад, розвіювання міфів про сексуальність може допомогти молодим людям усвідомити, що сексуальність — це нормальна частина життя, а не щось, що потрібно романтизувати чи зневажати.
● Фокус на цінностях: Освіта, яка підкреслює важливість здорових стосунків, взаємоповаги та згоди, може відвернути увагу від надмірної сексуалізації та акцентувати увагу на емоційних аспектах відносин.
Посилення здорового ставлення:
● Розвиток критичного мислення: Сексуальна освіта, що розвиває критичне мислення, може допомогти молодим людям аналізувати вплив медіа та суспільних норм на їхні погляди на сексуальність. Це може сприяти формуванню більш здорового та відповідального ставлення.
● Збільшення обізнаності: Освітня робота може підвищити обізнаність про важливість безпечного сексу, репродуктивного здоров'я та психоемоційних аспектів стосунків. Це може заохочувати молодих людей бути більш відповідальними у своїх сексуальних вчинках.
● Створення відкритого середовища: Надання простору для відкритих дискусій про сексуальність може допомогти зменшити сором і стигму, що оточують цю тему, заохочуючи здорове ставлення до власних бажань та потреб.
Збалансований підхід:
● Важливо, щоб освітня робота була збалансованою та охоплювала різні аспекти сексуальності, включаючи фізіологічні, емоційні та соціальні елементи. Це дозволяє розвивати комплексне розуміння сексуальності і допомагає уникнути як надмірного інтересу, так і негативного ставлення.
Цікаві матеріали по данній темі:
книга №2 (для батьків/опікунів)
