Геловін — свято вечірок, розваг та цукерок. Таким ви його знаєте зараз, але чи відомо вам, яким воно було раніше? Ще понад дві тисячи років тому.
Саме тоді, щорічно першого листопада, як стверджує National Georaphic, давні кельтські народи, нащадками яких є сучасні ірландці, шотландці, валійці, бретонці і не тільки, святкували свій Новий рік, що мав назву Самайн (або ж Савань, SAH-win).
Кельти важали, що першого листопада духи блукають Землею, подорожуючи до загробного світу.
Люди розпалювали великі багаття, вбиралися в одяг зі шкіри тварин і сподівалися вберегтися від привидів і зими. Могли навіть приносити тварин у жертвоприношення Богам.
Задля того, аби зробити цей день християнським, католицька церква встановила на 1 листопада День усіх святих: All-Hallows-Even, скороченням від назви якого є Halloween.
А перші дні листопада стали днями поминання померлих.
Однак цей день досі зберігав деякі язичницькі риси.
Згодом свято сильно мінялося під впливом різних народів, поки не одержало теперішній вигляд у минулому сторіччі в США. Згадуєте? Оці гарбузи та різні крипові одежі. Це вже не те, що було колись у кельтів, але це саме те, що є тепер сильними рисами в нашому сьогоднішньому святкуванні Гелловіна.
До речі, щодо гарбузів. Колись давно в Ірландії кельти вирізали ріпу та турніпс (дворічна кормова рослина родини капустяних - дякую вікіпедії) і затім клали всередину вуглинки, аби відлякувати злих духів. Так було, поки ірландські переселенці не прибули в США, і вирізання облич “Джека” не перейшло на гарбузи та картоплю (так, навіть на неї :D).
