“Ефект Трампа” охоплює Європу — Project Syndicate

Якщо ввдасться запобігти катастрофі на президентських виборах у США цього року, адміністрація Байдена, яка займе другий термін, зможе розраховувати на кращого партнера в Європі завдяки мобілізуючому ефекту кандидатури Дональда Трампа. Європейські лідери нарешті усвідомлюють, що їм необхідно терміново зібратися з силами.

МЮНХЕННе вперше центральною фігурою цьогорічної Мюнхенської конференції з безпеки був хтось, хто не був присутній. Це була черга Дональда Трампа.

Як і більшість учасників щорічного «Давосу оборони», я сподіваюсь, що передбачуваний кандидат від республіканської партії назавжди залишиться колишнім президентом. Ці слова я кажу не тільки через співчуття до моїх американських друзів, які бачать у ньому небезпеку для майбутнього своєї республіки, а й тому, що я боюся того, що він зробить зі світовим порядком. Однак, як європеєць, я певною мірою вдячний за існування Трампа. Навіть якщо він програє вибори у листопаді цього року, він може, зрештою, стати мимовільним рятівником європейського проєкту. Він змусив європейців нарешті переосмислити основні припущення, які стримували їх щодо війни в Україні, власної оборони Європи та європейської політичної єдності.

Війна в Україні триває вже майже два роки, кінця не видно, кандидатура Трампа концентрує європейські уми на тому, що може спричинити за собою перемога та поразка. Ідеальний результат для всіхщоб Україна повернула собі всю свою територію. Спостерігаючи за тим, як дружина російського опозиціонера Олексія Навального, вдова Юлія Навальна, — виходить на сцену в Мюнхені через кілька годин після того, як дізналася про смерть свого чоловіка, неможливо було втриматися від думки про те, щоб віддати Володимиру Путіну хоча б один квадратний дюйм України. Але в міру того, як війна на виснаження продовжується, стає все менше сенсу розглядати це питання лише в територіальному плані.

Зрештою, ще більшою загрозою для України, ніж територіальні втрати, був би мирний план Трампа, за яким Україна одночасно передасть територію та демілітаризує країну, таким чином залишаючи її в небезпечному стані нейтралітету. Європейці усвідомлюють той факт, що Україна може реалізувати свої європейські та західні амбіції лише шляхом подвійного вступу до НАТО та Європейського Союзу. Як нещодавно стверджував Іван Крастев , можливо, настав час почати розглядати «західнонімецький сценарій».

Трамп також мимоволі надав гостроти поточним європейським дебатам про оборону та безпеку. Цього тижня в Мюнхені прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен пообіцяла передати українцям «усю артилерію» своєї країни. Загалом, європейці вже надають Україні більше допомоги (військової та іншої), ніж Сполучені Штати. Напередодні саміту НАТО у Вашингтоні в липні 20 із 22 членів альянсу ЄС (включно з Німеччиною) мають намір витрачати щонайменше 2% свого ВВП на оборону.

Щоправда, здебільшого ця зміна є результатом реваншизму Путіна. Але нещодавні коментарі Трампа, які заохочували росіян «робити все, що їм заманеться» з членами НАТО, які відмовляються «платити», підвищили ставку. Європейці повинні не тільки інвестувати більше, але й змінити спосіб витрачання грошей, не в останню чергу шляхом подолання старих психологічних розбіжностей між НАТО та ЄС.

Але, можливо, найбільшим внеском Трампа є політична єдність Європи. Після його обрання в 2016 році багато хто боявся підйому «неліберального інтернаціоналу», який привів би ультраправі популістські партії в Європі до тісного союзу з Білим домом Трампа та Кремлем Путіна. Але якщо Трампа оберуть вдруге, опитування Європейської ради з міжнародних відносин показує, що його не зустрінуть з ентузіазмом у більшості європейських країн, включаючи навіть Угорщину.

Одним із вражаючих наслідків війни (і Brexit) є зміна позиції багатьох правих партій. Зокрема, прем’єр-міністр Італії Джорджіа Мелоні обережно відійшла від свого попереднього євроскептицизму та розірвала всі зв’язки Італії з Путіним. У Польщі повернення Дональда Туска на посаду прем’єр-міністра об’єднало традиційно скептичний електорат за ідею більш згуртованої геополітичної Європи. Вибори до Європарламенту в червні цілком можуть призвести до різкого повороту вправо. Але в багатьох країнах загроза Трампа може мобілізувати виборців і допомогти кандидатам, які виступають за європейський суверенітет.

Ця динаміка також не обмежується ЄС. Велика Британія, ймовірно, обере новий уряд до кінця року. У Мюнхені вражаючий тіньовий міністр закордонних справ Лейбористської партії Девід Леммі дав зрозуміти, що він наполегливо наполягатиме на якомога тісніших відносинах з європейцями з питань безпеки та оборони.

Але ніхто не підсумував ефект Трампа краще, ніж прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, який закликав європейців «перестати скиглити і стогнати про Трампа» і почати зосереджуватися на тому, щоб зібратися. Враховуючи довгострокову траєкторію внутрішньої політики США, європейцям доведеться робити це в будь-якому випадку, незалежно від того, хто переможе цього листопада.


Якщо катастрофи цього разу вдасться запобігти, адміністрація Байдена на другий термін може розраховувати на набагато кращого партнера в Європі. Як відзначили багато спостерігачів із США, Трамп є одночасно найбільшою загрозою для американської демократії та найпотужнішим мобілізатором виборців Демократичної партії. Це ризикована справа, але є шанс, що ефект Трампа може зробити трансатлантичний порядок сильнішим, ніж він був протягом тривалого часу.

Автор — МАРК ЛЕОНАРД

Джерело — Project Syndicate

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Космос Політики
Космос Політики@politikosmos

Світова політика

74.1KПрочитань
4Автори
277Читачі
На Друкарні з 1 травня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається