Знаєте, як тепер треба розрізняти українців? За тим, хто що більше любить: графіки чи генератори. Ну от серйозно, графіки відключень світла — це як розклад транспорту: є, але нічого не ходить за ним вчасно. Написано: "Світла не буде з 12:00 до 16:00". І ти сидиш такий: "Ну, о 12:00 вимкнуть — логічно. Який я наївний!"
12:15 — світло є. Ти вже нервуєшся. "Може, технічна помилка? Треба виключити праску, поки не пізно".
12:30 — досі є. "Ну все, дарма хвилювався, може, сьогодні пронесе".
12:40 — і тут його бах! Вимикають. І ти такий: "Ну звісно, тільки я вирішив почати щось робити! Та це вже змова!"
А от коли графік зламаний у зворотній бік — то взагалі шоу. Сидиш, наче в печері, вже все змирився, закутався у три ковдри, грієш руки об чашку чаю і думаєш: "Світло буде о 20:00. А зараз поки вип'ю трохи домашнього, бо холодно ж!" І от коли ти вже п’яний, як старий запорожець на свято Покрови, вмикають світло. І ти дивишся на ввімкнену лампочку і думаєш: "А що тепер робити? Перезаряджати телефон чи йти спати?"
З опаленням, звісно, взагалі весело. У кого воно на електриці — той живе за принципом "грійся, як можеш". І знаєте, стопарик самогону став не просто нашою культурною традицією, а стратегічним запасом тепла. От тільки цікаво, що коли холодніше, то люди більше обіймаються. І я от думаю: скільки дітей народиться в цьому році? Звісно, в кожного в документах буде стояти дата народження і місце: "пологовий будинок на генераторі".
А якщо без жартів — як це пояснити їм через 20 років? "Сину, ти знаєш, ти з'явився на світ під час найжорстокішого блекауту!" — "Ого, і як це вийшло?" — "Ну як, тато замерз, мама замерзла, телефон сів, Netflix не працює, а ми з татом вирішили зігрітися по-іншому…" І ось це покоління blackout буде виростати, ходити на вечірки і казати: "Ти під час якого відключення народився? В мене це було у січні 2024. Температура мінус 15, ковдри замало, але зате я тут!"
А ще цікаво, як зараз люди оцінюють важливість електрики. Якщо раніше ти приходив додому і вимикав зайві лампочки, щоб заощадити, то тепер ти готовий обійняти цю лампочку, назвати її найкращим другом і плакати від щастя, що вона взагалі горить. Світло ввімкнули — і це майже як день народження. Всі радіють, кричать, ставлять чайник, заряджають телефони, навіть кота підключили до павербанка, бо хто його знає, коли ще так пощастить!
Так що, друзі, коли наступного разу вимкнуть світло, не панікуйте. Подивіться на це як на можливість. Можливість поспілкуватися, народити пару дітей, або хоча б просто відчути, як це — жити як наші предки, з поліном у руках і свічкою на столі. Але якщо вмикають раніше, ніж очікували, просто не пийте весь самогон одразу. Бо ще ж треба якось працювати, правда?
