Поки готується новий пост про зберігання деревини, опублікую старий книжковий огляд, бо можу й хочу.
Все ж Домонтович вміє гарно писати, та навіть так, що персонажів здаються живими й та картинка, яка з’являється в голові, має високо роздільну здатність і чіткі обриси. Це якраз той автор, твори якого мені приємно читати. Він в мене асоціюється з якимось затишним пабом, де грають джаз 70-х і де тобі приносять охолоджений віскі з льодом (не вірте їй, вона такого не пила, словесно понтується). Так ось, живі рухливі образи героїв, те ж саме стосується і описів місцевості, тому перефразовувати не буду. Ага, відчуваю тепер чому нормальні люди пишуть відразу після прочитання огляди й для чого помітки роблять, а не через декілька місяців. Прасчіталась, но ґдє?
Найбільше мені згадується момент зустрічі нашого гг з однією пані і те як він здогадується хто вона й хто її чоловік за темпом та мелодією її рухів, а втім далі казати не буду, самі дізнаєтесь, якщо забажаєте дати шанс цій книзі, що я загалом і рекомендую зробити. Ох, і романтик ви, пане Вікторе. Ось вам фрагмент, щоб краще зрозуміти про що мова: «— Ви помилилися, громадянине! Я вас не знаю. Такий дзвінкий, гнучкий і глибокий голос Я не вагаюсь тепер. Тепер я цілком певен, і ніщо не може захитати моєї певності. Ця мелодія — це вона. Це вона, ця жінка, яку я тут так несподівано зустрів, кохання до якої визначило злучення цієї музичної теми. Нею, цією жінкою, лише нею й ніким іншим звучить кожна варіація ляйтмотиву.»
Загалом певна мелодійність присутня у всьому тексті, або принаймні мені так здалося. Думаю це і є причина чому так швидко й легко читалося.
В тексті розкриваються багато тем… (очевидно, я їх не виписала й забула частину, тому братися описувати їх навіть не буду, залишу вам лише ось це сухе обірване й коротке речення). Щось речення звучить як вступ до шкільного твору, таке собі.
Але й залишати вас без жодного переліку тем, які зустрічаються в книзі, було б не гарно. Тому ось:
Олександра Цепа акцентує увагу на таких основних проблемах у романі В. Домонтовича:
роздуми автора про ідеологічні, соціальні, духовні засади соцсуспільства;
уявлення про світ митця й мистецтва;
жага до нищення, аісторичности народу;
безкомпромісна каральна політика владної партії;
знеособлення особистости (на прикладі Ростислава Михайловича);
нереалізованість неординарної людини а внтигуманному «соціалістичному раю»;
дисгармонія людини в радянську добу.
Взято з Вікі, ось так от.
Купити можна тут:
📌 249 грн - Віхола (гарна якість паперу, але може трохи забруднитися обкладинка, також є закладинка в комплекті)
📌145 по знижці на Yakaboo (Фоліо) і 220 гривень (відповідно без знижки)
