Сергій Галака, фахівець із зовнішньої політики США, професор Інституту міжнародних відносин КНУ, пояснює, що зустріч Байдена з лідерами п'яти країн вказує на спробу США протистояти Росії та Китаю в регіоні. Перш за все, Китай турбує Вашингтон більше, ніж Росія.
«Я не знаю, наскільки це буде публічно, але вони говорили про санкції проти Росії, до яких ці країни не приєдналися. Щобільше – Казахстан і Киргизстан залишаються основним джерелом контрабанди технологій та електроніки для Росії з Китаю і Тайваню, необхідних для військового виробництва». Виходячи з офіційних прес-релізів про зустріч, варто відзначити цікавий момент:
• Президент Туркменістану Сердар Бердимухамедов запропонував створити Центральноазіатську раду безпеки під егідою ООН. Це запрошення до пошуку варіантів колективної безпеки в регіоні, яка має прийти на зміну ОДКБ.
• Тогорічний саміт ОДКБ показав, що Росія втрачає вплив у власному проєкті та не може забезпечити безпеку його учасників. Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян відмовився підписувати спільну декларацію і звинуватив Росію у невиконанні своїх зобов'язань щодо безпеки. Слабкість позиції Росії спонукала країни Центральної Азії шукати нових союзників.
• Вже через місяць після саміту ОДКБ на зустрічі у форматі СНД президент Таджикистану Емомалі Рахмон вказав Володимиру Путіну на неприпустимість імперського ставлення і необхідність поважати його країну.
• Згідно з інформацією CNN, на полях Генасамблеї ООН американська сторона провела консультації з представниками Вірменії та Казахстану. Очікується, що пізніше буде представлена дорожня карта виходу цих країн з ОДКБ.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, зазначає, що регіон шукає варіанти безпекової співпраці, які могли б замінити Росію, що втрачає свої позиції. За його словами, США могли б стати одним зі спонсорів безпеки в Центральній Азії через спільні військові навчання та військово-технічне співробітництво. Це важливо для регіону, який намагається диверсифікувати свої ризики від зближення з Китаєм.
Вашингтон розглядав Таджикистан і Узбекистан як потенційних кандидатів на розміщення своїх військових баз. Це питання розглядалося в контексті збереження присутності в регіоні після остаточного виведення військ з Афганістану. На той час це оцінювалося з політичної та економічної точки зору вигоди для обох сторін. Процес зближення був зведений нанівець повномасштабним вторгненням Росії в Україну, але ініціатива не була відкинута. Своєю чергою, Кремль відреагував на зближення США з країнами Центральної Азії у традиційний спосіб – в цих країнах почали відбуватися військові провокації. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва категорично проти присутності США в регіоні.
На початку 1990-х Захід цікавився цим регіоном, інвестував у нього, туди заходили великі корпорації. Базувалися американські військові бази, в першу чергу через війну в Афганістані. Потім західні країни втратили інтерес. Зараз США повертають цей регіон у зону свого інтересу, через зустріч Байдена з лідерами намагаючись залишити «вікно для діалогу». Експерт зазначає, що зараз режими в цих країнах відчувають ризики внутрішньополітичної дестабілізації, насамперед через загрози ззовні. Тому вони намагатимуться вибудувати систему взаємодії зі Сполученими Штатами, яка виключатиме можливість деструктивної дестабілізації. Це також має включати зацікавленість в американських інвестиціях та доступі до зовнішніх ринків.
Джерело: Focus Ukraine
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Казахстан стає привабливим «ядерним» гравцем
У Казахстані уряд планує побудувати першу атомну електростанцію і найближчим часом проведе референдум з цього приводу. Країна хоче диверсифікувати свої енергетичні потужності та вже визначила можливий майданчик для будівництва АЕС.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаЩо Росія сподівається отримати від конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом
«Росія зайняла пропалестинську позицію настільки, що навіть мене це здивувало», – каже Ганна Нотте, експерт з питань зовнішньої політики Росії на Близькому Сході в Центрі досліджень нерозповсюдження Джеймса Мартіна.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаТурецький режим підтримує тероризм
Після рішення міністра закордонних справ Ізраїлю Елі Коена відкликати дипломатичних представників з Туреччини, виникла ескалація напруженості між країнами. Це стало відповіддю на підтримку президентом Туреччини руху ХАМАС під час конфлікту з Ізраїлем.
Теми цього довгочиту:
Геополітика
Вам також сподобається
Людство на межі: чому важливо дати вченим “АллатРа” можливість діяти
Світ переживає безпрецедентну хвилю кліматичних та геодинамічних катастроф. Те, що відбувається сьогодні, перевершує навіть найпохмуріші прогнози вчених: торнадо у нетипових регіонах, гігантський град, урагани й повені, що з’являються зненацька.
Теми цього довгочиту:
УкраїнаПроблеми Британії, на яких спекулю опозиція, щоб перемогти Сунака
аОстанніми тижнями західне інфополе було зайняте новинами про прем’єра Британії Ріші Сунака. -очільник Лейбористської партії, звинувачує Сунака в тому, що він "надає перевагу шампанському над школами". -Ріші заявив, що він міг би відмовитися від екологічної політики
Теми цього довгочиту:
Велика Британія"Складно не означає безнадійно". Що почула Україна на Мюнхенській конференції і як там змінилося ставлення до війни
Важко знайти кращу метафору для того, як змінювався світ протягом останніх двох років, ніж представленість України на Мюнхенській конференції – головному безпековому форумі світу.
Теми цього довгочиту:
Аналітика