Сергій Галака, фахівець із зовнішньої політики США, професор Інституту міжнародних відносин КНУ, пояснює, що зустріч Байдена з лідерами п'яти країн вказує на спробу США протистояти Росії та Китаю в регіоні. Перш за все, Китай турбує Вашингтон більше, ніж Росія.
«Я не знаю, наскільки це буде публічно, але вони говорили про санкції проти Росії, до яких ці країни не приєдналися. Щобільше – Казахстан і Киргизстан залишаються основним джерелом контрабанди технологій та електроніки для Росії з Китаю і Тайваню, необхідних для військового виробництва». Виходячи з офіційних прес-релізів про зустріч, варто відзначити цікавий момент:
• Президент Туркменістану Сердар Бердимухамедов запропонував створити Центральноазіатську раду безпеки під егідою ООН. Це запрошення до пошуку варіантів колективної безпеки в регіоні, яка має прийти на зміну ОДКБ.
• Тогорічний саміт ОДКБ показав, що Росія втрачає вплив у власному проєкті та не може забезпечити безпеку його учасників. Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян відмовився підписувати спільну декларацію і звинуватив Росію у невиконанні своїх зобов'язань щодо безпеки. Слабкість позиції Росії спонукала країни Центральної Азії шукати нових союзників.
• Вже через місяць після саміту ОДКБ на зустрічі у форматі СНД президент Таджикистану Емомалі Рахмон вказав Володимиру Путіну на неприпустимість імперського ставлення і необхідність поважати його країну.
• Згідно з інформацією CNN, на полях Генасамблеї ООН американська сторона провела консультації з представниками Вірменії та Казахстану. Очікується, що пізніше буде представлена дорожня карта виходу цих країн з ОДКБ.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, зазначає, що регіон шукає варіанти безпекової співпраці, які могли б замінити Росію, що втрачає свої позиції. За його словами, США могли б стати одним зі спонсорів безпеки в Центральній Азії через спільні військові навчання та військово-технічне співробітництво. Це важливо для регіону, який намагається диверсифікувати свої ризики від зближення з Китаєм.
Вашингтон розглядав Таджикистан і Узбекистан як потенційних кандидатів на розміщення своїх військових баз. Це питання розглядалося в контексті збереження присутності в регіоні після остаточного виведення військ з Афганістану. На той час це оцінювалося з політичної та економічної точки зору вигоди для обох сторін. Процес зближення був зведений нанівець повномасштабним вторгненням Росії в Україну, але ініціатива не була відкинута. Своєю чергою, Кремль відреагував на зближення США з країнами Центральної Азії у традиційний спосіб – в цих країнах почали відбуватися військові провокації. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва категорично проти присутності США в регіоні.
На початку 1990-х Захід цікавився цим регіоном, інвестував у нього, туди заходили великі корпорації. Базувалися американські військові бази, в першу чергу через війну в Афганістані. Потім західні країни втратили інтерес. Зараз США повертають цей регіон у зону свого інтересу, через зустріч Байдена з лідерами намагаючись залишити «вікно для діалогу». Експерт зазначає, що зараз режими в цих країнах відчувають ризики внутрішньополітичної дестабілізації, насамперед через загрози ззовні. Тому вони намагатимуться вибудувати систему взаємодії зі Сполученими Штатами, яка виключатиме можливість деструктивної дестабілізації. Це також має включати зацікавленість в американських інвестиціях та доступі до зовнішніх ринків.
Джерело: Focus Ukraine
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Казахстан стає привабливим «ядерним» гравцем
У Казахстані уряд планує побудувати першу атомну електростанцію і найближчим часом проведе референдум з цього приводу. Країна хоче диверсифікувати свої енергетичні потужності та вже визначила можливий майданчик для будівництва АЕС.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаЩо Росія сподівається отримати від конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом
«Росія зайняла пропалестинську позицію настільки, що навіть мене це здивувало», – каже Ганна Нотте, експерт з питань зовнішньої політики Росії на Близькому Сході в Центрі досліджень нерозповсюдження Джеймса Мартіна.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаТурецький режим підтримує тероризм
Після рішення міністра закордонних справ Ізраїлю Елі Коена відкликати дипломатичних представників з Туреччини, виникла ескалація напруженості між країнами. Це стало відповіддю на підтримку президентом Туреччини руху ХАМАС під час конфлікту з Ізраїлем.
Теми цього довгочиту:
Геополітика
Вам також сподобається
⚔️Доля Авдіївка. Бахмут 2.0?
Продовжую оглядати ситуацію на Авдіївському напрямку. Для кращого розуміння на каналі вже є пости про стан справ на цій ділянці фронту.
Теми цього довгочиту:
АвдіївкаШтраф за не оновлення даних в ТЦК
18 травня набув чинності законопроєкт 10379, який регулює міри покарання для ухилянтів за військові правопорушення і невиконання правил мобілізації.
Теми цього довгочиту:
НовиниТарас Олексик: Україна замість "геномної пустелі" може стати центром геномних досліджень у Європі – Голос Америки
Як світ може підтримати українських науковців під час війни, власним прикладом демонструє професор Оклендського університету, українець за походженням Тарас Олексик, фахівець із геномної біології та біоінформатики, автор кількох винаходів у світовій генетиці.
Теми цього довгочиту:
Аналітика