Що слухали в Європі 9-15 лютого
Щодня і щоночі у світі пишеться маса цікавої музики, яка майже ніколи не потрапляє в ефіри поза межами своїх країн. Нерідко там трапляються абсолютно хітові речі, талановито й мистецьки зроблені. Кожного тижня будемо відбирати по 10 таких оригінальних новинок у наш плейлист, мандруючи чартами Європи та її околиць.
Іспанія. Quevedo – NI BORRACHO
Коли хтось наполегливо переконує «я ще не п’яний», такому краще більше не наливати. Зараз ми постійно чуємо цю фразу Ni borracho. Ni borracho від неголеного і явно нетверезого Quevedo, носія лагідного, неагресивного регетону. Прямо в унісон з Оленою Амаргалієвою. Тільки він захмелів не від кохання, а від того карнавалу емоцій, у вир якого його затягнуло під час мандрів по Іспанії – від глухих гірських хуторів до фешенебельних канарських пляжів. Я зборознив чимало світу, від Парижу до Маямі, пояснює він, але вдома-таки найліпше. І ви не заберете мене звідси навіть у зюзю п’яного.
Франція. THEODORA - DES MYTHOS
Здається, у класичній міфології не було богині на ім’я Theodora. Тепер є. Французька співачка власноруч створює автономний міфічний світ, де почуватиметься у своїй стилістичній мушлі. Він доволі похмурий, артхаусний, місцями абсурдний, але й притягальний, як Алісине Задзеркалля чи Пітер Пеновий Буцімкрай. «Я стала міфом, бо реальність була надмірно наїжаченою. Я ховаюсь у власних легендах, щоб не бути занадто вразливою», – звіряється артистка.
Хорватія. Mile Kekin - Hrvatska je raj na zemlji
Улюблена справа Mile Kekin – псувати пафос. Його нова робота під назвою «Хорватія – то рай на землі» витримана у тому ж дусі. Ніби і з теплотою до рідного краю, але і з конячою дозою сарказму. Сама сцена, де розгортаються події, на це натякає. Mile в комічному образі кур’єра Glovo і в краватці, як у Трампа, розвозить чевапі і штруклі по Берліну. Логічно постає питання: чого ж ти, чуваче, гаруєш у Бундесі, а не засмагаєш у своєму хорватському раю? Питання риторичне, але відповідь очевидна. Дурні, хто вірить високопарним фразам. Щирі ті, хто любить батьківщину без рожевих окулярів.
Німеччина. AYLIVA - Renn!
Біжи, Ayliva, біжи! Можливо, це останній шанс вирватися на свободу із ментальної клітки. І точно добра нагода вирватися на верхівку німецьких чартів. Там трек майже відразу забронював собі перше місце. У пісні рефреном звучить фраза «Я вшиваюся звідси». Бо це відвага – зібрати речі і просто вийти зі середовища, яке на тебе тисне, але до якого ти звик/звикла. Вийти у невідомість, у нікуди, в порожнечу. Тим більше, швидко з’ясується, що порожнечі немає. Зате є новий горизонт.
Словаччина. Alan Murin – Súdení
Якщо в Україні про вас кажуть «суджені», то це мило, а якщо у Словаччині, то справи кепські. Бо означає, що ви приречені. Ну, чи ваші стосунки. Ось таку власне історію й розповідає Alan Murin, тиняючись із камерою по зимовій Братиславі. Щоправда, якось замало гіркоти і жалю в його голосі. Не склалося, то й грець із ним. Краще вчасно піти, ніж залишитися у напівправді. Вуличні музиканти у підземному переході всебічно підтримують Алана. Чого доброго вони ще й роялті отримають, бо кліп досить гарно набирає перегляди.
Португалія. Carolina Cardetas – POETAS
Усі ці поети трохи не в собі. Живуть у своєму ілюзорному світі. Пурхають у хмарах. Але що ти зі собою вдієш, коли з тебе водограєм ллються рими й метафори. Carolina Cardetas у цій поетичній резервації відчуває себе незвично і тривожно. І трохи розгублено. Бо в сучасному практичному світі поезія знецінена. А диваків набагато частіше сприймають, як лузерів, а не як унікумів. Проте справжнього митця це не спинить. «Ми поети без паперу. Пишемо вірші на шкірі. Ми живемо словами, які ніхто не хоче чути. Про кохання говоримо, як про війну. Ми поети болю і попелу», – декламує Кароліна.
Італія.GIUSY FERRERI - Musica Classica
Після високої поезії саме час перейти до класичної музики. Тут нас уже чекає на березі Тибру Giusy Ferreri зі своєю срібною Vespo’ю і чорною шкірянкою. Меланхолійно, як у архівній (архаїчній) кінохроніці пропливають квартали, ноти і думки. Останні якісь неприємні. «Тож я вмикаю класичну музику, щоб не чути власних думок, – бореться із хандрою Giusy. – Краще хай тишу розриває скрипка, ніж розривається моє серце».
Естонія. AG - Kepid ka
Ще один палкий прихильник зимових видів спорту намалювався. Репер AG вдягнув шапку з помпоном, прихопив лижі, і подався підкорювати сніжні траси. Його коронна дисципліна – слалом. Бо коли ти постійно підзаправляєшся то Jägermeister’ом, то Vana Tallinn’ом, то ще чимось міцнішим, лижня виходить кривою. Головне – не забути палиці. Які AG винахідливо вдосконалив. Зверху він приробив спеціальну закрутку, а в порожнє нутро залив алкоголем. Утворилася така собі імпровізована фляга. Тож хильнути можна завжди, коли пересохне в горлі, навіть не сходячи з траси.
Ізраїль. בניה ברבי - מהודו להודו (Benaia Barabi - From India to India)
Ти можеш шукати себе, де завгодно, – спакувати валізи й махнути на Гоа чи медитувати разом із тибетськими монахами. Але до суботнього ранку маєш повернутися додому на шабат. Приблизно такий меседж закладено в новому синглі Benaia Barabi. Це досить складно: суміщати гіпівську філософію і традиційну єврейську культуру в одному альтер его. Але Benaia якось намагається. Він, як той блудний син, доходить до висновку: «Я думав, що світло чекає на мене десь там, а воно увесь час було тут».
Румунія-Молдова. Acoustic Boyz, BiBi – Miniona
До юної молдовської зірочки залицяється цілий румунський бойзбенд. Вони називають її міньйонкою. На наше вухо звучить дещо образливо, але по-румунське означає «крихітка». Без усілякого там харасменту чи мізогінії. Образливіше інше. Який недолугий продюсер придумав дівчині це дурнувате псевдо BiBi. Звучить як ім’я диванної собачки. А ще ж він напевне не чув крилату фразу про Бібу і Бобу.
