Автор: Павєл Лузін для Radio NV
Оригінальне відео було опубліковане 21 березня 2024 року
Василь Пехньо: Мої вітання, шановні друзі, наші слухачі, глядачі Radio NV. Мене звати Василь Пехньо. Запрошую вас до прослуховування і перегляду подальшої бесіди. Говоримо із військовим аналітиком Павлом Лузіним. Будемо аналізувати з ним... Зрештою, який системно вивчає, з'ясовує питання російської оборонки, військово-промислового комплексу, російської мобілізації, російської військової економіки, як і що працює, на відкритих даних, насправді, зробити дуже багато висновків. Власне, про ці висновки, якими вони є зараз - вже після президентських виборів в російській федерації, будемо далі говорити з Павлом Лузіним. Мої вітання вам, Павле.
Павєл Лузін: Доброго дня. Здрастуйте всім. Слава Україні!
Василь Пехньо: Героям слава! Дякую, що приєдналися. Отже, розпочати я би хотів як раз із питання мобілізації людей. Про економіку, про військові ресурси ми будемо ще далі трішечки говорити, а от мобілізація людей - це був такий доволі, можна сказати, очікуваний процес після президентських виборів у росії, після коронування Путіна. Багато хто говорив, що от розпочнеться супер-велика масова мобілізація. І буквально от щойно Шойгу, міністр оборони росії, заявив, що вони планують мобілізувати ще десятки тисяч людей - це я цитую дослівно, створити дві армії до кінця цього року, чотирнадцять дивізій, шістнадцять бригад - ну і там можна ще купу страшних цифр називати, проте постає питання: як із цими планами Кремля? Чи вони реалізовувані, на вашу думку, після президентських виборів?
Павєл Лузін: Дивіться, відповідь буде не коротка, тому що тут дуже багато факторів поєднується. Якщо брати на поверхні, то це втрати, і загалом інтенсивність бойових дій. Якщо Україна підтримуватиме високий темп втрат серед російської армії, то, відповідно, рано чи пізно постане питання, як ці втрати заповнювати швидко. Якщо в росії вийде продавити той варіант, над яким вона намагається працювати дипломатично, тобто знизити інтенсивність бойових дій, то тоді, можливо, проблема буде в тому, що вона буде не такою гострою. Далі дивимося на 2022-2023 рік. У 2022 році була часткова мобілізація. Там за цією мобілізацією офіційно мобілізували 300 тисяч осіб - ну там із копійками, якісь добровольці там заявлялися, ще щось. У реальності з цивільного життя, за тими даними, за регіонами, за якими можна було це подивитися тощо, ми бачимо, що загалом приблизно 150 тисяч взяли. Плюс залишили в армії тих, у кого закінчувався контракт. Тобто щонайменше половина з цих 300 тисяч - це люди, які вже були в армії, у яких закінчувалися контракти. Не обов'язково це люди, які воювали. Це різні види/рода військ.
Василь Пехньо: Я уточню, якщо можна, коротко - а як ви вирахували, что лише 150 [тисяч] людей цивільних, з цивільного життя долучилось?
Павєл Лузін: Ну, ми по деяких регіонах просто знаємо цифри. Що там десь півтори тисячі, десь дві тисячі. Ми знаємо по деяких регіонах суми виплат мобілізованим, загальні. Ми знаємо, скільки, припустімо, сотень мільйонів витратили, знаємо, скільки в цьому регіоні платили мобілізованим, ділимо одне на інше, ми отримуємо суму мобілізованих. І ми також знаємо, скільки в цих регіонах призивали зазвичай людей, у звичайні призовні кампанії. І найчастіше ці цифри збігаються. Відповідно, ми можемо екстраполювати це на інші регіони і зробити висновок, що, найімовірніше, сума цивільних мобілізованих - вона порівнянна з кількістю людей, яких зазвичай призивають. Кількість людей, яких зазвичай призивають у росії в останні роки, - там 130-140 тисяч осіб. Було там, колись, восени 2020-го року 120 тисяч, потім десь 147, в останній призов. Ну, загалом, суми можна порівняти. Плюс у нас усе-таки є дані Центробанку російського щодо реструктуризації кредитів мобілізованих. Адже річ у тім, що спочатку, коли ми мобілізовували людей, вони не знали, що їм платитимуть гроші, вони не знали, скільки їм платитимуть, тому що виплати почалися тільки в листопаді, коли було ухвалено закон. А закон про реструктуризацію кредитів мобілізованих був ухвалений у жовтні. Тобто, грубо кажучи, значна маса тих, хто мобілізовували - вони подавали [заявки] на реструктуризацію кредитів.
Василь Пехньо: Тут треба просто зауважити і нагадати нашій аудиторії українській, що справді ті росіяни, які добровільно йдуть служити, вони отримують ось таку реструктуризацію своїх боргів кредитних, заборгованостей.
Павєл Лузін: Там зараз туди додали всіх - хто добровільно йде служити, хто підписує контракт, хто мобілізований, тобто там усі до купи.
Василь Пехньо: Добре, зрозуміло. Тобто 150 тисяч входять в мобілізацію…
Павєл Лузін: Так, 150. Потім, відповідно, уже в січні 2023 року, за підсумками цієї всієї кампанії осінньої, начальник Генерального штабу Гєрасімов визнав, що, загалом-то, там дуже багато було організаційних проблем із мобілізацією. Вони вирішили, що другої хвилі часткової мобілізації треба уникати так довго, як тільки можливо. Вони вирішили, що, окей, гроші знімають соціальну напругу, що грошима можна мотивувати людей служити. Вони стали намагатися набирати контрактників, набирати добровольців, тому що є контрактники, які йдуть у регулярні частини, є добровольчі, так звані, формування Міністерства оборони - які не регулярна армія, але [підпорядковані] Міністерство оборони. І там спочатку навіть заманювали тримісячними контрактами, чотиримісячними, шестимісячними контрактами. Десь до літа-осені 2023 року, щоправда, ось ці короткострокові контракти - ну, позбулися їх уже, загалом. Стали там на рік укладати щонайменше, але спочатку ось там навесні намагалися цих людей набрати. Також стали набирати зеків, тому що подивилися, що досвід «вагнерівців» спрацював, 60 тисяч набрали, винищили, і загалом можна набирати ще. І десь за 2023 рік - ну, за тими цифрами, які навіть ФСВП озвучують, тобто не просто так, вони не зі стелі беруться дані.
Василь Пехньо: ФСІН, Фєдєральная служба ісполненія наказаній?
Павєл Лузін: Так, вибачте, що я тут абревіатурами спілкуюся, які не очевидні, і в яких ніхто зі слухачів не зобов'язаний розбиратися, але так чи інакше щонайменше 100 тисяч зеків у 2023 році «виїхали». Мінімум 100 тисяч. Можливо, і більше, але там уже складно це далі оцінювати. Тобто мінімум 100 тисяч. Тобто досвід «вагнерівців» визнали успішним, його екстраполювали. Ці зеки спочатку укладали контракти на 6 місяців. Тобто протягом року 2023-го ті, хто виживав хоча б там перші 6 місяців - вони перепідписували контракти переважно. Тобто там протягом року могла бути кількість - ну на одну людину могло припадати два контракти, і їх обліковували як двох різних контрактників. І саме так до кінця 2023-го року цифра в 490-500 тисяч контрактників і вийшла, про яку звітував там Путін, Шойгу, Мєдвєдєв, там ось ці всі громадяни. Ось із них відповідно там 100 із гаком тисяч зеків, із яких там частина підписувала по другому колу, туди ж там якісь там тисячі, десятки тисяч добровольців, які спочатку на 3-4 місяці там підписували контракти, теж по другому колу вони всі пішли. Ну, хто виживав, природно, ці місяці. Плюс перепідписували контракти ті контрактники, які були залишені за мобілізацією, тому що у них був дивний статус. Тобто не всі з них воюють, вони обіймають якісь конкретні посади, але вони начебто вже не контрактники, а як мобілізованим платити їм жаба душить. Тому десь із квітня 2023-го року вся ось ця маса залишених в армії контрактників - і тих, що залишаються згодом, тому що там же постійно процес підходить до закінчення контрактів, вони всі почали перепідписувати контракти, їх почали змушувати це робити. І так і виходить ось ці 490 тисяч.
Василь Пехньо: Я правильно вас розумію, що ви припускаєте, що 490-500 тисяч, про які звітували наприкінці минулого року, що добровільно змогли долучити стільки людей до професійної російської армії – це суттєво перебільшена цифра?
Павєл Лузін: Ну звичайною Навіть зеки добровільно йшли, нікого там струмом електричним не заганяли в армію. Але так чи інакше, так, ці 490-500 тисяч - [ще і поділяються на] дві великі частини. Одна частина - це ті контрактники, які були в армії, перепідписують [контракти] - а таких на рік набирає 150-200 тисяч. Ось просто в нормальний рік, у попередні роки, стандартна ротація контрактників у російській армії була 150-200 тисяч. Тобто в одних закінчується [контракт], інші укладають, хтось продовжує - невелика частина, основна маса служить один контракт. Плюс зеки, 100+ тисяч тощо, і, природно, когось набрали новеньких, хтось спокусився на ці гроші піти воювати - їх видно навіть за інтерв'ю з полоненими, які Карпенко із Золкіним методично викладають. Це дуже гарне, до речі, джерело інформації. Тому ось влада звітує російська про півмільйона контрактникіав, а реальність - вона дещо інша. Сміливо можна на два ділити, а то й...
Василь Пехньо: Повертаючись до цих фраз Шойгу про те, що вони от зараз, до кінця року, після президентських виборів, дві нові армії, 14 дивізій, 16 бригад – всі ці страшні цифри, звідси виходимо…
Павєл Лузін: А тепер у них постає питання. У них зеки закінчуються, тому що, окей, припустімо, у російських в'язницях, до 2022 року там було приблизно 430-440 тисяч ув'язнених, із яких приблизно 40 тисяч були жінки, тобто 400 тисяч зеків. До кінця 2023 року в російських в'язницях [залишилося] 260 тисяч зеків, з яких якийсь відсоток жінок. Зрозуміло, що хтось звільнився, хтось підписався в армію, щоб не йти до в'язниці, тобто він не потрапив до в'язниці - обто він начебто зек, але ще не доїхав, поїхав в армію. Окей. Але ось ця маса, що залишилася - адже у ФСІН є своя економіка, є своє виробництво. На працю зеків претендують заводи російські - Уралвагонзавод, скількись там сотень зеків у нього там працевлаштовано. АвтоВАЗ хоче зеків собі навіть. БАМ хоче зеків - Байкало-Амурська магістраль - тому що залізничні війська не дуже справляються, мабуть. Тобто всі хочуть зеків, плюс своя внутрішня економіка ФСІН. Ви не можете решту 260 тисяч теж підписати. Ну, хтось підпишеться, але всіх ви не підпишете. Тому що почнуться проблеми вже структурні всередині країни.
Отже, із зеками проблеми. З охочими йти воювати теж є проблеми. Про це говорять, до речі, навіть експерти - такі, цілком лояльні до Кремля, які перебувають у росії, загалом, працюють там, за великим рахунком, на Міністерство оборони. Вони там усілякі НКО, дослідницькі центри - але ці дослідницькі центри афілійовані. Вони вже це кажуть, що з набором контрактників є проблемки. Вони так дуже м'яко висловлюються. Тобто ті, хто спокусився там на ці 200 тисяч рублів на місяць, теж уже підвичерпалися. Як набирати у 2024 році? Ось це питання. Припустимо, якщо інтенсивність втрат, інтенсивність бойових дій збережеться на високому рівні - ким це компенсувати? Знову ж таки, ось ці всі бригади, армії - це все історія, яка триває не перший рік. Вона почалася до 2022 року, коли стали... Шойгу звітував регулярно, що ось ми там створили стільки-то нових мотострілецьких дивізій. Але ця дивізія - це перетворення з мотострілецької бригади. Те, що вони зараз там створюють - взагалі незрозуміло. Ось вони там минулого року, влітку почали комплектувати 25-ту загальновійськову армію, яка мала до грудня 2023 року бути сформована і відправлена офіційно. І відправлена, відповідно, воювати до вас. У підсумку що вийшло? У підсумку частини 25-ї ОВА з'явилися на полі бою вже у вересні. Вона не була доформована. Вона існує на папері. Але її, як закінченої організаційної цілісності, не існує.
Василь Пехньо: Ну і ця ж армія зараз, реально, вона дуже великі втрати несе на Лиманському напрямку українського фронту, дуже великі втрати. Хоча вона, що цікаво, дуже непогано оснащена технікою - там і Т-90 «Прорив», і «Владімір» танки. Непогана техніка, скажімо.
Павєл Лузін: Ну так, але якісь там із... щось береться із запасів, щось доремонтують, перекидають. Там же ще дуже важливий процес - у значній масі частини недоукомплектовані. Бригада, у якої штатна чисельність чотири тисячі осіб - вона може становити дві тисячі осіб. Там дивізія - вона теж може становити ці ж дві тисячі осіб. І так далі. Тобто значною мірою різниця між бригадою і дивізією полягає в генеральських посадах. Бригадою командує полковник, дивізією командує генерал. Коли ви перетворюєте мотострілецьку бригаду на мотострілецьку дивізію - у вас полковник автоматично стає генералом, начальник штабу автоматично стає генералом, ітак далі. Тобто за великим рахунком усі ці трансформації організаційні - це підкуп офіцерського корпусу, тому що і полковники стають генералами. Тому що Кремлю важлива лояльність. Ви створюєте ось таке соціалістичне змагання за генеральські посади. Теж саме, до речі, стосується військових округів. Крім того, що Ленінградський військовий округ відтворено - і це, по суті, Ленінградський фронт або Балтійський фронт - це ще й велика кількість генеральських посад. Тобто ви Західний округ ділите на два, відповідно, округи, Московський і Ленінградський - ви множите вдвічі кількість генералів. Відповідно, ви тих полканів підтягуєте на генералів, майорів підтягуєте на підполковників, на полканів. І у вас виходить лояльність. Тому що ось цей ось значною мірою проріджений офіцерський корпус, який починає нарікати - він отримує дуже гарну морквину.
Василь Пехньо: Цікаво така стратегія насправді виглядає.
Павєл Лузін: Це класична авторитарна стратегія. Тобто нічого нового тут Кремль не винайшов, просто це теж треба враховувати. Але ось ці всі всі недокомплектовані частини, вони за рахунок чого ще живуть? За рахунок перерозподілу. Тому що в одних забирають, передають іншим. Йде перетікання, до речі, з інших видів/роів військ, тих самих контрактників і офіцерів, перетікання в мотострілецькі, сухопутні війська. Тобто коли на Плесецьк, на космодром приїжджають і набирають, умовно - «Мужики, хто піде в бій? Треба від вас стільки-то сотень виділити». І ось ці космічні війська переписуються в мотострілки. Або в якій-небудь там мотострілецькій бригаді, дивізії, раптом з'являються звання офіцерські - капітан-лейтенант, через дефіс. Це не сухопутні звання, це морські звання. Тобто це означає, що з флоту людина переписалася в мотострілки. І ось таке перетікання йде. Із ракетних військ, мабуть, якісь набори є там і так далі. Тобто перетікання є всередині армії, і перерозподіл ресурсів. Тому це теж працює, це створює видимість ось цих ось масштабних дивізій, бригад тощо. Але забезпечене за рахунок перетікання, за рахунок того, що десь оголюється. І ще один момент, який дуже важливий, про який ми схильні часто забувати. Адже в російській армії є близько 200 тисяч строковиків. Нічого не обмежує російську владу, крім «доброї», в лапках, «волі» цієї самої влади, відправити строковиків на війну. Згідно з російськими законами, строковик може бути відправлений на війну після чотирьох місяців служби. Все, це єдине обмеження, чотири місяці служби. Відповідно строковик може бути відправлений на війну. І ось ця ось маса 200 тисяч - вона в якийсь момент замість мобілізації може зіграти свою якусь роль. Знову ж таки, що ми тут бачимо - з 1 березня, три тижні тому, з 1 березня 2024 року, коли були офіційно відтворені Ленінградський і Московський військові округи замість Західного військового округу, у цьому ж указі є такий пункт, що стосується Південного військового округу. Тепер усі окуповані території України - не тільки Крим, а й ось ці, так, там частини Запорізької області, Херсонської області, Донецької області, Луганської області - вони входять офіційно до Південного військового округу. Тобто до цього вони не мали приналежності ні до якого округу, а зараз це Південний військовий округ. Що це [нам] дає? Командуванню Південного військового округу це дає можливість перерозподіляти тих же строковиків усередині округу досить швидко, хоча б на ротаційній основі. Тому що прецеденти того, що якихось там призовників якихось там інженерних військ, навіть військових оркестрів, відправляли кудись там у район Донецька копати траншеї влітку 2023-го року - вже були такі прецеденти. Тобто вони там не воювати їхали, вони там на тиждень-два [їхали] копати траншеї. І коли у вас уся окупована частина України знаходиться в Південному військовому окрузі - командуванню дуже просто це робити. Приїхали строковики - там ось зараз буде весняний призов, за 10 днів почнеться - приїхали строковики у Волгоград куди-небудь, там щось присягу склали, їх швиденько під білі рученьки, і, хлопці, треба підсобити там де-небудь під Донецьком, під Луганськом на три тижні, на місяць, на два. На навчання ви виїдете. Офіційно це будуть навчання в полях, а в реальності це буде не Волгоград, а ось таке тилове забезпечення, тилова підтримка ось цієї армії, що воює. Тобто це, найімовірніше, буде вже, ось уже починається. Це все до питання про те, що російська влада намагається уникнути мобілізації, повторення. Але купа-купа факторів. Чи буде потік охочих, скільки там вони зеків ще зможуть нашкребти, яка буде інтенсивність бойових дій і так далі, і тому подібне. І якщо все це не спрацює так, як хоче Кремль - ну тоді вони скажуть: «Ну, хлопці, або строковики зараз підуть валом, або зараз ще 150 тисяч будемо добирати за частковою мобілізацією». Але в росії є голоси, вже доволі вагомі і на рівні офіційному, які вимагають вже якоїсь загальної мобілізації. Тобто ця мобілізація буде не тільки людей, а й у мобілізації економіки. Про це, до речі, заїкався навіть Патрушев восени 2023 року, коли їздив кудись до Воронєжа, здається, на нараду Центрального Федерального округу, і він губернаторам сказав, що у регіонів, у муніципалітетів окремих мають бути мобілізаційні плани.
Василь Пехньо: Поговоримо про мобілізацію економіки, Павле.
Павєл Лузін: Так, так, так, але розумієте, мобілізація економіки неможлива без мобілізації людей. А мобілізація людей зараз уже, навіть якщо вони захочуть повторити осінь 2022 року, від них уже вимагатимуть якоїсь часткової мобілізації економіки, бо інакше в них сипатися починає все.
Василь Пехньо: Ви нещодавно написали таку публікацію «Российский ВПК – чудес не бывает». Це з приводу виробництва російської військової техніки, аналізуючи відкриті дані по бюджетах. Давайте, можливо, спробуємо коротко головні висновки – яких саме див ви там не побачили і яких не буде?
Павєл Лузін: Ну, про чудеса я маю на увазі зазвичай всі ці реляції і російських чиновників, і деяких експертів, що ось там ВПК працює 24/7, виробляє якісь неймовірні кількості техніки. Наростили в 5 разів, у 7 разів чогось там, у 2 рази, у 3 рази. Але немає цього, просто немає. Є часткова... За рахунок чого взагалі досягається якесь зростання, ось зараз? За рахунок чого досягається зростання видиме? Перше - це ефект низької бази. Тобто у 2020-2021-му році в російському ВПК були такі кризові явища цілком собі. Там на окремих заводах - тих же УВЗ, КМЗ - був спад виробництва. Ось вони у 2022-му році розкочегарювалися, у 2023-му році вони цей спад компенсували. І вони відзвітували - «ми, значить, там збільшили виробництво». Але вони не збільшили виробництво на довгій дистанції. Вони просто відновили ті темпи, які у них були у 2016-му, 2017-му, 2018-му роках. Другий момент - зростання виробництва досягається теж на ефекті низької бази на тих потужностях, які були введені у 2022-2023 роках. Але вони були введені не тому що там, не знаю, у Кремлі наказали терміново ввести нові потужності. Вони були введені тому, що були інвестпрограми там із середини десятих років. З 2015-го, з 2016-го року цехи будувалися, закуповувалося обладнання, наймалися люди поступово. І ось такий збіг, що у 2022-му чи 2023-му році ці потужності нові починають працювати і починають, відповідно, нарощувати виробництво якоїсь продукції. Так, у вас був 0 - стало 5. Збільшення у багато-багато разів. Або там було 10 - стало 50. Збільшення в 5 разів. Тому ось це друге джерело. Третє джерело - це скорочення експорту озброєнь. Це те, що було видно за підсумками 2022-го року. Те, що видно за даними SIPRI за підсумками 2023-го року. SIPRI - це Стокгольмський інститут проблем миру.
Василь Пехньо: І от як раз інформація ця з’явилась, що Франція вперше за тривалий час перегнала росію в експорті озброєнь.
Павєл Лузін: Так, у цьому й суть, що ви не виробляєте більше. Ви просто більше залишаєте собі. У оосії головні експортні товари останні роки - це були системи ППО. «Алмаз-Антей», власне. Це всякі протикорабельні ракети - той же «Алмаз-Антей», корпорація «Тактічєскоє ракєтноє вооруженіє». Ну там авіація. Але з авіацією трохи складніше, тому що авіацію менш видно. У цій війні росія не дуже ефективно авіацію використовує, на щастя. Але в цілому, ось там скорочення на експорт - більше залишаємо собі. Тому ось якось так. Тому жодних чудес тут немає. І, природно, там десь щось вийшло на заводах, які більш-менш стабільно працювали всі попередні роки, вийшло щось десь збільшити. Так, десь трохи піднабрали людей, десь там і до 2022 року проводили експерименти, наприклад зі збільшенням тривалості роботи обладнання. Тобто грубо кажучи, ось у вас була там стандартна зміна з дев'ятої до шостої - з восьмої ранку до п'ятої вечора, насправді, була зміна, у сто осіб. Ну, відповідно, там була підтримуюча команда, яка після цієї зміни обладнання приводила до ладу тощо. Ви розбиваєте зміну сто осіб на дві зміни по 50 або на три зміни по 33-35 осіб і виводите їх не на графік із восьмої до п'ятої, а на змінний графік. Одні працюють із восьмої до п'ятої, інші там із п'ятої до опівночі, і так далі і так далі. Просто щоб простій обладнання скоротити. У вас працює та сама кількість людей, але у вас простоїв обладнання стає менше, хоча знос обладнання підвищується, але відповідно ви можете за рахунок цього щось збільшити. Тобто у вас не збільшилася кількість людей, у вас просто скоротилася кількість простоїв і дещо зросла базова продуктивність. Але це знову ж таки не в рази, це не кратно. Тому тут це теж треба мати на увазі. Деякі збільшення виробництва ми бачимо, але чудес не буває.
Василь Пехньо: У мене таке коротеньке запитання до вас. Чи можливо взагалі оцінити запаси озброєння, які підлягають відновленню на тих же самих російських арсеналах, складах зберігання зброї? Тому що існує от такий міф, що вони лень не безкінечні, такіж самі, як і ресурси особового складу.
Павєл Лузін: Тут нам дуже допомагає збірка The Military Balance. Це щороку Міжнародний інститут стратегічних досліджень у Лондоні - IISS, як він називається, він випускає таке видання, The Military Balance. Зараз у лютому вийшов The Military Balance 2024. І якщо ми беремо ці збірники за кілька років останніх - там не дуже зручний формат, але люди рахують акуратно, наскільки це можливо порахувати. Вони рахують запаси. Не тільки те, що є на озброєнні, в строю, а що є в запасі. І якщо ми дивимося, в Excel табличку зробимо з цих збірок, ручками впишемо, по техніці, яка в запасах - це бронетехніка, різні типи, це артилерія, різні типи. Здебільшого бронетехніка, артилерія, те що видно. Самохідна, буксирувана. Ми побачимо, що за деякими категоріями скорочення загальних запасів у рази. Тобто кратні. По танках, наприклад. Було 17 тисяч танків на зберіганні різних типів, стареньких дуже, новіших. Ті самі Т-90 на зберіганні з 90-х років. Там Т-80. Т-62, Т-55. Зараз на зберіганні, IISS фіксують, що в районі 4 тисяч танків залишилося.
Павєл Лузін: Де інші? Частина на заводах - відновлювальний ремонт, модернізація, спроба повернути в стрій. Значна частина розбирається на запчастини. Щось стояло, із супутників видно, що воно стоїть. Коли спробували розконсервувати, з'ясувалося, що там уже давно немає двигунів, давно немає якихось приладів. Це металобрухт уже. Канібалізація йде техніки. Був буквально у 2022 році великий скандал. Кілька офіцерів Південного військового округу заарештували за шахрайство. Ось у них за документами танкоремонт іде. А в реальності вони з танків зі зберігання знімали двигуни, ставили в стройові танки. Виходило, що у вас канібалізувався танк. Вони це робили якось не оформлюючи папери. Ну їх там ніби як за шахрайство. Усі відразу стали кричати, ой, корупція. Ні, не корупція, це нормальна практика. Нормальна, наскільки це слово можливе у контексті росії. Тобто канібалізували техніку значною мірою. І тоді, і зараз, просто на потік це поставлено. Звідси, до речі, і беруться ці реляції про те, що ось півтори тисячі нових танків російська армія отримала 2023 року. Але не отримала вона нових півтори тисячі танків. Нових танків кілька десятків як було, так і є. Решта - глибока модернізація, сумарно в районі двохсот танків. А решта, це те, що ми зняли зі зберігання, просто привели в якийсь...
Василь Пехньо: Ну це виходить як і в особовому складі малюють гарні цифри для того, щоб видавати назовні, показувати свою…
Павєл Лузін: Звичайно, звичайно. Тут же треба розуміти логіку бюрократа. Головне - відзвітувати. Плюс танкоремонтні заводи, ці БТРЗ, бронетанкові ремонтні заводи - вони теж звітують. Вони беруть техніку, там, який-небудь Т-62 реанімують, вони кажуть - ну, випустили танк. Або їм привезли, там, звідки-небудь там з-під Лиману підбиті танки, але не знищені. Вони їх там шаманять, ремонтують. «Ось, випустили». Або там у танка зносився ствол, двигун уже все, здох. Вони теж пишуть, що «ось, усе, танк відремонтували». Звіт іде, вихід. На завод прийшло стільки-то, вийшло стільки-то. Вони кажуть, ось у нас випуск танків. Але це не випуск нових танків. Це старі танки, які відремонтовані, зокрема відремонтовані за рахунок канібалізації інших старих танків. Тому тут, знову ж таки, ну, звідки щось нове візьметься? Звідки, якщо Радянський Союз навіть, щоб виробляти там танки Т-72, ранніх модифікацій, простіші, у 70-ті роки там, темпами у півтори тисячі на рік, змушений був покладатися на широку кооперацію заводів. На обладнання, яке завезли з ФРН і Швейцарії. Там широка кооперація доходила до чого? До того, що в Нижній Тагіл башти танкові везли звідки? Із Харкова. Щоб виробляти. Тому що башти - дуже складна історія танків. Гармата - дуже складна історія в танку. Так ми і бачимо, так, там який-небудь захоплений ЗСУ танк Т-90М «Прорив» а клеймо на гарматі - 1992 рік.
Павел Лузин: Ну що ж, Павле, я думаю, що ми на тому, напевно, поставимо крапку, в нас і так вже отака розлога, велика бесіда вийшла. Я дуже вам дякую за такий реалістичний підхід до висловлення цієї інформації, тому що це важливо у тому сенсі, що ну воно змінмає певні міфи, а розбивання міфів, взагалі інформація – це важлива складова нинішньої війни, яка у великій частині є гібридною. Бо якщо думати, що ворога неможливо перемогти – хоча от те, що ви говорите, деякі процеси я спостерігаю, що зараз там по особовому складу відбувається в Україні, що не дуже позитивна історія, але треба реалістично розуміти певні – ну не те, щоби сценарії, а ті вихідні дані, з якими нам доведеться боротися, і дякую вам, що ви допомагаєте розкласти це все по поличках.
