🎬 IMDb — 6,7/10 🎬 Letterboxd — 2,9/5
⏳ 2 год 2 хв (без титрів)
⚡️ Коротко: Стрічка, очевидно, отримує нагороди через тему небінарності та «геніальний» мюзикл, якому відведена третина всього хронометражу. Хто любить мюзикли? Вірно, майже ніхто. Хіба-що в невеликих дозах, якщо вкраплення цього жанру є якісним, цікавим і не домінуючим наповненням для фільму. Звісно, бувають гарні представники, як от «Вонка», дійсно чудове кіно, проте це рідкість.
🚶♂️ Розлого:
Чому я вирішив дивитись цей фільм? Сподівався побачити щось якісне, тим паче це європейське кіно, яке до того ж отримало в цьому році нагороду від Європейської кіноакадемії (європейський «Оскар»), а також третю за важливістю (після «Золотої пальмової гілки» і «Гран-прі») нагороду в Каннах — Приз журі. Принаймні варто увімкнути і почати. Я не читав синопсис і не дивився трейлер, тож про що буде сам фільм не знав.
Про що це кіно? Успішна адвокатка Ріта Моро Кастро (Зої Салдана) погоджується допомогти очільнику мексиканського наркокартелю Хуану «Манітасу» Дель Монте виконати давню мрію — стати жінкою. Героїня має знайти найкращих хірургів, а також спланувати інсценізацію його «смерті». Тим часом для дружини Джессі (Селена Гомес) та дітей треба підшукати затишний будинок у Швейцарії. Власне, пройшовши операцію хірургічної корекції статі, Манітас стає Емілією Перес. У обох іпостасях роль виконує Карла Софія Ґаскон.
Що сподобалось? Найцікавіша частина, на якій дійсно треба було сфокусуватись, що от мене прям емоційно торкнуло — наслідки переходу. В другій половині фільму Манітас, який став жінкою, зіштовхнувся з емоціями, які його нахлинули. І це втрата дітей, дружини. Він, будучи батьком і чоловіком, зробив все можливе, щоб сім'я жила в достатку, але вимушений був зникнути з їх життя. І от після перевтілення, через три роки, Емілія знову з'являється в житті Ріти, а згодом — дітей та Джессі. Героїня не може зізнатись своїй дружині-вдові в тому, що вона — колишній Манітас, її чоловік. І найголовніше, діти не знають, що Емілія — їх колишній батько, тож героїні доводиться прикидатися тіткою, невідомою до цього родичкою чоловіка. Тут прям була драма. Проте це єдина втішна сторона фільму.
Що не сподобалось чи було просто нормальним, але не більше. В інших аспектах кіно фокусується на егоїзмі та контролі Манітаса/Емілії в відношенні до всіх: сім'ї, близьких, картелю. Місцями кіно не на тому акцентується. Музичні номери часто починаються або ж повністю виглядають не як прекрасний спів, а просто щось накшталт речитативу. Та й сам мюзикл нецікавий. Сюжет ніби й строкатий, але занадто протяжний та місцями теж нецікавий. Від акторської гри я шедевру не побачив, тож за що отримала нагороду на «Золотому глобусі» Зої Салдана, при всій повазі, чи пісня, або ж дві нагороди як кращому фільму — комедія або мюзикл та за кращий фільм іноземною мовою, я не розумію.
🎬 Режисер: Жак Одіар
✍️ Сценарист: Жак Одіар
🎭 У ролях: Зої Салдана, Карла Софія Ґаскон, Селена Гомес, Адріана Пас, Едгар Рамірес, Марк Іванір
Критики і нагороди
Так співпало, що я додивився фільм якраз під час початку церемонії премії «Золотий глобус», яку присуджує Голлівудська асоціація іноземної преси. А вранці я бачу новини, і стрічка «Емілія Перес» забрала багато статуеток. Перша думка: добре, що не русня (мова про фільм «Анора», напишу по нього пізніше). Друга думка: а за що цей фільм отримав нагороду?
На жаль, кінокритики вже давно відірвані від реальності, а також нагороджують немало фільмів і шоу з принципу «бо треба», адже це відповідає сучасній повістці, навіть, якщо дійсно великої художньої цінності полотно не має. Або ж проєкт має певні переваги, але це більше кінематографічна та, індустрійна тема, тобто нішева, а не масова. Раніше таке ставлення було частим на кінофестивалях, але зараз це перекочувало на всі премії.
В нашому з Глібом останньому подкасті «Точка зору» (таймінг: 01:01:34 — 01:02:55) ми згадували другий сезон «Дому дракона», який можна було похвалити за певні одиночні рішення, особливо з точки зору кінематографу: ракурси, алюзії, символізм і сенси, робота над костюмами, проте це не працювало загалом для серіалу, коли маємо весь слабо відлагоджений механізм. Так часто і з преміями: нагороджують не за суцільно-якісний продукт, а за його якусь частинку.
Регалії від критиків
🏆 лауреат «Золотого глобусу»
🏆 приз журі Каннського кінофестивалю
🏆 приз Європейської кіноакадемії
🏆 топ-10 від American Film Institute
🏆 висунуто Францією на «Оскар»
🔥 знаходиться в топ 30 серед кінострічок 2024, які потрапили в 400+ списків від авторитетних кіновидань, сайтів і критиків
Мої враження
Плюси (+)
👍 драма з дітьми
👍 ідея (концептуальність)
👍 актори
👍 мікс жанрів
Плюс/мінус (+/−)
🤙 сюжет
🤙 нерозкритість тем і деяких героїв до кінця
Мінуси (−)
👎 затягнутість
👎 мюзикл: нецікаві пісні
👎 мюзикл: танці й пісні просто так
👎 мюзикл: постановка
Оцінка: ★★ / 5
Підписуйтесь в Telegram
