Сам по собі цей вчинок є звичною справою для мільйонів людей по всьому світу щодня. Однак у середу сирійський лідер Ахмед аль-Шараа потрапив на перші шпальти міжнародних ЗМІ, коли розрахувався за каву в ресторані в Дамаску за допомогою кредитної картки. Ще кілька днів тому такий спосіб оплати був би неможливим.
Це стало можливо завдяки понеділковій заяві Державного департаменту США про виключення Сирії зі списку держав-спонсорів тероризму (SST). Крім того, відомство скасувало статус угруповання «Фронт ан-Нусра», також відомого як «Хайят Тахрір аш-Шам» (ХТШ), як Спеціально визначеної глобальної терористичної організації (SDGT).
Хоча президент США Дональд Трамп поступово пом'якшував санкційний тиск на Сирію після повалення диктатора Башара Асада у грудні 2024 року, саме виключення країни зі списку SST та зняття терористичного тавра з ХТШ усунуло головну перешкоду на шляху до омріяної інтеграції Сирії у світову економіку. Саме це і відкрило шлях для закупівлі кави — фінансової операції за участю американської корпорації, яка за попереднього санкційного режиму була б суворо заборонена.
Що таке список держав-спонсорів тероризму (SST) і на що він впливає?
Державний секретар США має повноваження офіційно визнати іноземний уряд державою-спонсором тероризму, якщо він «неодноразово надавав підтримку актам міжнародного тероризму» відповідно до Закону про регулювання експорту 1979 року, Закону про іноземну допомогу 1961 року, Закону про контроль за експортом озброєнь або будь-яких інших відповідних законодавчих актів.
Оновлений перелік таких держав публікується щороку 30 квітня. Наразі у цьому чорному списку перебувають три країни: Куба, Іран та Північна Корея. Сирія ж перебувала у ньому з 1979 року — довше, ніж будь-яка інша держава з нинішнього переліку.
Наслідки отримання статусу SST є надзвичайно масштабними і здатні буквально паралізувати економіку підсанкційної країни. Вони включають:
• Заборони або суттєві обмеження на торгівлю;
• Блокування міжнародної допомоги;
• Обмеження доступу до глобальної фінансової системи, де домінують США.
Очевидні обмеження стосуються будь-яких товарів військового чи оборонного призначення, проте заборони можуть поширюватися і на продаж технологій та засобів зв'язку подвійного призначення — тих, що можуть використовуватися як у цивільній, так і у військовій сферах.
І хоча фінансова підтримка з боку Саудівської Аравії та Катару дозволила Сирії претендувати на кредити від Світового банку, країни зі списку SST зазвичай стикаються з нездоланними перешкодами в отриманні фінансової допомоги від Світового банку, Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших глобальних інституцій. Власне, побоювання Державного департаменту США щодо того, що статус SST зірве постачання гуманітарної допомоги на окуповані території України, стало однією з публічно озвучених причин, чому Росію не внесли до цього списку. Ця ідея активно обговорювалася після того, як російські війська розпочали повномасштабне вторгнення в Україну.
Інший, не менш важливий аспект — це неофіційний вплив статусу SST, який відлякує іноземні інвестиції. Навіть у тих сферах, де така діяльність не заборонена суворо, інвестори не мають жодного бажання вкладати свої гроші в країни-спонсори тероризму через низку факторів, зокрема через брак прозорості у питаннях фінансування тероризму. Юристи, які консультують інвесторів та корпорації, зазвичай рекомендують вживати заходів комплаєнсу, що виходять далеко за межі вимог закону. Вони вважають за краще перестрахуватися, щоб захистити своїх клієнтів і мінімізувати будь-яку потенційну юридичну відповідальність.
Що саме сталося в понеділок?
Процес, який призвів до понеділкової заяви Держдепу США, розпочався ще на початку цього літа. 8 липня відомство повідомило, що Дональд Трамп офіційно поінформував Конгрес про намір своєї адміністрації виключити Сирію зі списку SST. Це дало старт сорокап'ятиденному періоду розгляду в Конгресі, який і завершився нинішнім рішенням.
Виключення з чорного списку стало наступним логічним кроком у потеплінні відносин між Трампом та аль-Шараа. Їхня перша зустріч відбулася в Ер-Ріяді у травні 2025 року, а згодом, у листопаді 2025 року, аль-Шараа відвідав Білий дім. Послаблення санкцій та питання безпеки залишалися в центрі американсько-сирійських переговорів протягом усього минулого року.
Крім того, виключення ХТШ зі списку глобальних терористичних організацій (SDGT) мало критичне значення для легітимізації нового уряду Сирії, оскільки аль-Шараа та багато членів його кабінету були вихідцями саме з цього угруповання. Це рішення відкрило шлях до виключення ХТШ Управлінням з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) зі Списку громадян особливих категорій та заблокованих осіб («Списку SDN»).
Ще в липні 2025 року Держсекретар США скасував для ХТШ статус Іноземної терористичної організації (це окрема класифікація терористичних угруповань в уряді США). Тож перебування у списку SDGT залишалося останньою перешкодою на шляху до офіційної взаємодії Сполучених Штатів із цією організацією та її членами.
У сукупності всі ці кроки означають одне: Сирія відтепер відкрита для бізнесу. Певні фінансові операції, які раніше підпадали під жорсткі санкційні заборони, більше не потребують спеціальних чи генеральних ліцензій від OFAC.
Чому саме зараз?
Однією з імовірних причин, чому адміністрація Трампа пішла на цей крок саме зараз, є Китай, який активно розширює торговельні зв'язки із Сирією. За даними Обсерваторії економічної складності (OEC), у період із червня 2025 року до червня 2026 року обсяг китайського експорту до Сирії зріс на понад 300 відсотків — із 33,3 млн доларів до 150 млн доларів. Це значно перевищило показники американського експорту до Сирії за аналогічний період, причому головним рушієм такого стрімкого зростання став продаж технологій.
Доки Сирія залишалася у списку держав-спонсорів тероризму (SST), продаж американськими компаніями та їхніми союзниками електроніки, комп'ютерної техніки, телекомунікаційного обладнання та інших товарів «подвійного призначення» неминуче стикався б із тривалими бюрократичними затримками через необхідність отримання ліцензійних винятків. Усі країни зі списку SST належать до «Групи країн E» відповідно до Правил експортного контролю США, встановлених Бюро промисловості та безпеки (BIS). Це означає повну заборону на експорт таких товарів зі США без отримання спеціальних дозволів.
Тепер BIS має можливість виключити Сирію з цього списку. На початку цього року Міністерство зв'язку та інформаційних технологій Сирії заявило, що американські торговельні обмеження «перешкоджають доступності багатьох технологій та послуг зі США на сирійському ринку», і наголосило, що радо вітатиме американський бізнес, щойно для цього з'являться відповідні умови.
Стурбованість Вашингтона тим, що Сирія переорієнтовується на китайські технології, продиктована не лише комерційними показниками, а й міркуваннями національної безпеки. З погляду національної безпеки США, продаж Сирії саме американських та європейських технологій є набагато пріоритетнішим.
Яскравим прикладом того, як статус SST ставав на заваді такій співпраці, є історія взаємин Сирії з фінським телекомунікаційним гігантом Nokia. У серпні 2025 року сирійське Міністерство зв'язку та інформаційних технологій анонсувало повернення Nokia на ринок країни. Однак укладання угоди на суму 30 000 доларів щодо постачання телекомунікаційного обладнання для сирійського парламенту затягнулося на довгі місяці. Процес зрушив з мертвої точки лише в червні, коли компанія нарешті отримала американську ліцензію. Ця затримка створила реальний ризик того, що Сирія буде змушена шукати інших постачальників телекомунікаційних послуг — наприклад, звернутися до китайської Huawei.
Що буде далі?
Виключення Сирії зі списку SST відкриває шлях до кількох важливих кроків для реінтеграції країни у світову економіку, проте ці процеси не відбудуться автоматично.
• Перший крок — це виключення Сирії з «Групи країн E» (яка зарезервована для держав-спонсорів тероризму) рішенням BIS. Бюро може зробити це як протягом кількох тижнів, так і затягнути процес на місяці. В оновленому рекомендаційному листі, спільно випущеному Міністерствами торгівлі, фінансів та Державним департаментом США, зазначається, що «очікуються подальші нормативні зміни до Правил експортного контролю (EAR)», проте конкретних термінів відомства не назвали.
• Друге важливе питання полягає в тому, чи переведуть Сирію до «Групи країн B», де діють значно м'якші правила розгляду ліцензій. Серед сусідів Сирії до цієї групи вже входять Йорданія, Ліван, Туреччина та Ізраїль. Водночас Ірак — попри те, що він не має статусу SST — перебуває у «Групі країн D», яка передбачає набагато жорсткіші обмеження. Коли у грудні 2020 року Державний департамент США виключив Судан зі списку держав-спонсорів тероризму, вже за місяць країну перевели до «Групи B». Якщо Сирію додадуть до цієї групи такими ж оперативними темпами, це суттєво прискорить вихід західних компаній на сирійський ринок.
• Ще одним важливим питанням є те, чи погодиться сирійський уряд на переговори зі США щодо врегулювання невиконаних судових рішень проти Сирії на загальну суму понад 31 млрд доларів. Ці рішення були ухвалені на підставі статті 1605A Кодексу США, відомої як «терористичний виняток» до Закону про імунітет іноземних держав (FSIA).
FSIA гарантує іноземним державам імунітет від судового переслідування у США, однак передбачає низку винятків. Один із них стосується терористичної діяльності держав, внесених до переліку держав — спонсорів тероризму (SST). Саме ця норма стала юридичною підставою для численних позовів проти сирійського режиму Асада в американських судах.
Серед позивачів — сирійсько-американський лікар, який зазнав жорстоких тортур; сестра відомого журналіста, відзначеного міжнародною премією та вбитого в Сирії; а також сотні людей, які стверджують, що постраждали внаслідок матеріальної підтримки режимом Асада угруповання ХАМАС та інших бойовиків.
Нові позови продовжують надходити навіть після виключення Сирії зі списку держав — спонсорів тероризму. Наразі в американських судах розглядається понад сотня додаткових справ, а потенційна сума компенсацій за ними може сягнути 100 млрд доларів і навіть більше. Для порівняння: прогнозований ВВП Сирії на цей рік становить лише 60–65 млрд доларів. Отже, цифри просто не сходяться.
Історичні прецеденти: досвід Іраку, Лівії та Судану
З огляду на ці масштабні судові процеси, сирійський уряд, найімовірніше, шукатиме у Вашингтоні висококласних юридичних радників, які мають глибоку експертизу в судових спорах та правозастосуванні в рамках FSIA. Сирійські лідери та законні представники держави можуть спиратися на прецеденти країн, які раніше вже проходили шлях виключення зі списку спонсорів тероризму.
• Ірак: Після повалення режиму іракського президента Саддама Хусейна, Конгрес США ухвалив закон, що дозволив американському президенту скасувати дію «винятку щодо тероризму» для Іраку. Це позбавило суди юрисдикції над справами, які на той момент перебували на розгляді.
• Лівія: Згодом був ухвалений Закон про врегулювання претензій до Лівії, підписаний президентом Джорджем Бушем-молодшим у серпні 2008 року. Він зобов’язав Лівію внести кошти до спеціального фонду для виплати компенсацій американським жертвам тероризму. Лише після цього Лівії повернули імунітет від судових позовів у США за шкоду, заподіяну внаслідок терористичних актів (деякі позивачі намагалися оскаржити цю угоду в суді, проте безуспішно).
• Судан: За аналогічним сценарієм у грудні 2020 року Конгрес ухвалив Закон про врегулювання претензій до Судану, щоб відновити імунітет цієї країни від позовів, пов'язаних із тероризмом. Судан погодився виплатити сотні мільйонів доларів позивачам за вже винесеними судовими рішеннями — і дійсно виконав свої фінансові зобов'язання.
Постасадівська епоха: виклики відбудови
Виключення Сирії зі списку держав-спонсорів тероризму — це ще один надзвичайно важливий крок на шляху до інтеграції країни у світову економіку. Попереду колосальна робота, а витрати на повоєнну відбудову Сирії оцінюються у приголомшливі 216 мільярдів доларів. У цю нову, постасадівську епоху країна та її лідери гостро потребуватимуть усієї можливої допомоги, яку тільки зможуть отримати від міжнародної спільноти.
Джерело — Atlantic Council
