Росія активно працює над зменшенням впливу Китаю на Північну Корею, що викликає занепокоєння щодо потенційного більш широкого геополітичного протистояння. Розширюючи свою співпрацю з Пхеньяном, особливо в військовій сфері, Москва надає режиму Кім Чен Ина унікальну можливість заявити про свою незалежність від Пекіна. Мета Росії зрозуміла: отримати доступ до північнокорейської робочої сили за мінімальну вартість.
Бригади: У КНДР є 22 інженерні бригади з великим досвідом у будівництві укріплень. Цього літа Путін запросив три-чотири інженерні групи із Північної Кореї.
Артилерія: У сухопутних військах КНДР артилерія є однією з найкраще підготовлених. Загалом у північнокорейській армії є 30 артилерійських бригад. Однак безперешкодно перевести підрозділи та зброю неможливо.
Піхотні та механізовані підрозділи: У Північній Кореї на кордоні з Росією та Китаєм розташовано 4 піхотних корпуси. Ймовірно, їх можна розмістити в тилу окупованих територій або в прикордонній зоні для послаблення російських військ. Потенційно з КНДР до Росії можуть бути переведені 10 000-20 000 північнокорейців. Однак мовний бар’єр може стати на заваді.
Не викликає сумнівів, що північнокорейські солдати можуть бути залучені до операцій підвищеного ризику, таких як так звані “м’ясорубки”, коли великі контингенти військ відправляються в бій без адекватного прикриття, що призводить до значних втрат. У цьому випадку Москва не нестиме відповідальності за втрати своїх північнокорейських партнерів. Водночас будь-яка ескалація на кордоні Південної та Північної Кореї навряд чи змусить Росію надати військову підтримку Пхеньяну. Як результат, Росія стає єдиним вигодонабувачем у своїй угоді з Північною Кореєю.
Зміцнюючи зв’язки з Пхеньяном, Росія прагне розширити свою ось опору опору проти Заходу на Далекому Сході, зміцнюючи свій вплив на державу, яка більш готова вступити у конфлікт із Заходом, ніж, наприклад, Іран. Таким чином, Росія послаблює позиції Китаю в регіоні, фактично беручи під контроль Північну Корею та позбавляючи Пекін можливості використовувати режим Кім Чен Ина як важіль для тиску на сусідні країни. Цей крок підвищує переговорні позиції Кремля щодо Заходу, оскільки він отримує можливість модулювати агресію Північної Кореї та запобігати військовому конфлікту в регіоні.
У разі відновлення бойових дій між Північною та Південною Кореєю Росія навряд чи втрутиться військовим чином на користь Пхеньяну. Після двох років війни в Україні Москва виснажила значну частину своїх військових потужностей у Східному військовому окрузі. Проте важливо зазначити, що Росія може бути автоматично втягнута в більш широкий конфлікт, зокрема з США, оскільки Корейська війна закінчилася лише перемир'ям, а не мирною угодою, і Вашингтон має угоду про взаємну оборону з Сеулом.
Поточний підхід Росії нагадує дії нацистської Німеччини, яка прагнула сформувати військовий блок для протистояння своїм противникам, розширюючи свою агресію. Зараз альянс між Москвою та Пхеньяном представляє зростаючий виклик для Заходу. У цих двосторонніх відносинах Північна Корея, ймовірно, диктуватиме умови. Пхеньян, напевно, попросить російську допомогу у завершенні своєї ядерної програми, а також фінансову допомогу, потенційно в обсязі 10 мільярдів доларів. Таким чином, Москва знову підриває глобальний режим нерозповсюдження ядерної зброї, як це було раніше з Іраном.
Надаючи Росії війська, Північна Корея здобуде більше, ніж просто певну незалежність. Її військові підрозділи зможуть тренуватися в умовах реального бою проти західної військової техніки, що може бути використано проти них у разі конфлікту на Корейському півострові. Цей досвід, перший з часів Корейської війни, підвищить імідж військових КНДР та підніме її політичний статус у регіоні.
