12.11.2012 р.
***
До тебе летітиму небом,
А може до справжніх зірок,
А може до Андромеди,
Лиш трохи прискоривши крок...
***
Та навіть із острахом лину
В космічні висоти твої -
Підкорення буде залежним
Від сили тої самоти...
***
Від сили тяжіння, від влади,
Яку не подужати враз
Та може прозріння настане
Й полишу мрійливість одраз!
Де час відлунює у горах древніх,Де тіні князів тримають свій суд,Палає в душі голос предків таємний,Він кличе до істини, вічних споруд.
на мені була рожева білизна в перший день війни
Вірш досліджує складні емоції, пов'язані з любов'ю, спогадами та внутрішніми переживаннями. Автор порушує теми спокус і затишшя, які переплітаються в нашій свідомості, створюючи атмосферу меланхолії та надії. У світі, де радість і біль йдуть поруч, лунає заклик забути минуле.
Де час відлунює у горах древніх,Де тіні князів тримають свій суд,Палає в душі голос предків таємний,Він кличе до істини, вічних споруд.
на мені була рожева білизна в перший день війни
Вірш досліджує складні емоції, пов'язані з любов'ю, спогадами та внутрішніми переживаннями. Автор порушує теми спокус і затишшя, які переплітаються в нашій свідомості, створюючи атмосферу меланхолії та надії. У світі, де радість і біль йдуть поруч, лунає заклик забути минуле.
