римки

12.07.2013 р.

***

Ти природнє моє почуття

І не довше, як місяць у повні!

Не відкритий таємний смарагд

В поневіреній млі, у безодні...

***

Дивний лицар літньої ночі,

Загартований в мирнім бою,

Непідкорений чарам дівочим,

Войовничий у пішим строю!

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Дар'я Саченко
Дар'я Саченко@Darya

229Прочитань
0Автори
1Читачі
На Друкарні з 27 липня

Більше від автора

  • #малі_римки

    19.10.2013 р.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • римки

    5.03.2025 р.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • римки

    17.12.2016 р.

    Теми цього довгочиту:

    Свято

Вам також сподобається

  • Перша Кава

    Вірш, написаний за чверть годинки буквально, перед черговою Першою Кавою в кнайп-клубі "Купідон", доки всі збиралися й сходилися. Там же й продекламований.

    Теми цього довгочиту:

    Купідон
  • Всі втратять всіх

    «Всі втратять всіх» - цей закон завжди трактувало небо. Це так несправедливо й нестерпно. Так боляче, розриває легені. Від мене нічого не зостанеться зрештою, але це не страшно. Страшно, що я втрачу тебе, себто автоматично лишусь без неба

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | Компаньйон | цикл “абразія“

    Двоє тіл несуть тінь одного духу. Йдуть крізь знищене, мов крізь час, не заради життя, а щоб памʼять не зникла. В кожному русі — спротив зникненню. В кожному погляді — доказ, що ще існуємо.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Перша Кава

    Вірш, написаний за чверть годинки буквально, перед черговою Першою Кавою в кнайп-клубі "Купідон", доки всі збиралися й сходилися. Там же й продекламований.

    Теми цього довгочиту:

    Купідон
  • Всі втратять всіх

    «Всі втратять всіх» - цей закон завжди трактувало небо. Це так несправедливо й нестерпно. Так боляче, розриває легені. Від мене нічого не зостанеться зрештою, але це не страшно. Страшно, що я втрачу тебе, себто автоматично лишусь без неба

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | Компаньйон | цикл “абразія“

    Двоє тіл несуть тінь одного духу. Йдуть крізь знищене, мов крізь час, не заради життя, а щоб памʼять не зникла. В кожному русі — спротив зникненню. В кожному погляді — доказ, що ще існуємо.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія