Рік добігає кінця, тож виникла думка підбити його музичні підсумки і виділити найцікавіші роботи за цей період. Список дуже суб’єктивний і складається здебільшого з маловідомих пісень. І в першій частині пройдемось по скарбам української рок-сцени.
Одразу скажу: у мене не було фіксованого списку категорій. Замість цього я постарався відібрати найцікавіше з почутого і припасував категорії під те про що хотілось згадати, щоб не винаходити велосипед, намагаючись заповнити якусь передзадану категорію просто щоб була.
Українські творці року - Midgard
Для мене особисто однозначним лідером серед українських гуртів по кількості цікавих робіт за цей рік став гурт Midgard. Вони ж порадували і найкращою на мій погляд україномовною піснею року: “Мавки”.
Прекрасна пісня під час прослуховування якої так і хочеться взяти гітару і почати співати і грати разом з гуртом. Також звертає увагу її дещо нестандартна структура: пісня обривається після гітарного соло, хоча найчастіше гурти закривають пісню бріджем і одним чи кількома повтореннями приспіва, чи просто приспівами. Тут були оригінальніші.
Гурт себе позиціонує як вікінг/нордік/дарк фолк. І всього з переліченого у них вистачає, хоча вище згадані “Мавки” це радше просто фолк, і точно не “дарк”. Взагалі, різноманіття настроїв в піснях дуже радує. Наприклад у випадку з “Відьма” ми можемо почути доволі веселеньку мелодію з таким собі “заграваючим” настроєм.
А от вже в пісні “Степом” є певна велич і містика разом з героїчною міццю. І в той же час всередині пісні є фрагмент настрій якого так і хочеться назвати “меланхолічно-мрійливим”.
А коли музиканти проводять свій “Ритуал”, слухачу ніби відкривається віконце в містичне минуле.
І цей опис можна продовжувати і далі. “Крила”, “Шляхом Героїв”, “Вартові”, “Блискавка”… Кожна пісня це прекрасне снайперське потрапляння точно в ціль.
Є цікава робота і на поприщі каверів. Гурт переклав пісню знаного майстра пісень по іграм Miracle of Sound: “Valhalla Calling”.
Актуалочка року - Scarleth - Коли Прийде День
Пісня “Коли Прийде День” гурту Scarleth це дитя епохи яка нас оточує з відповідними темами і настроєм. Печальним, важким, але не позбавленим надії.
Хочеться вірити що день про який кажуть строки
“Коли прийде день,
Коли все лихе мине,
Додому повернуться люди, а в серце – надія.”
настане як найшвидше. Але наразі це те ще ідеально відповідає настрою сьогодення.
Пісня про героїв року - OT VINTA - Піхота
Рокабілі гурт OT VINTA історично більше асоціюється з веселими і бешкетними піснями. Але, які часи, така і творчість. Реалії сьогодення вносять свої корективи, але що лишається незмінним, це високій рівень роботи хлопців з цього гурту.
Випадково почуте року - FARINHATE - На самоті
Почути щось випадково, це мабуть один з головних способів поширення якісної української музики, бо системний піар в нашому шоубізі поставлено на потік тіки для всілякого мотлоху. Сила випадковості зробила подарунок і цього року, бо саме випадково я помітив в ютуб мьюзік реліз пісні “На Самоті” і познайомився з творчістю гурту FarinHate.
Сильна пісня, що зачіпає дуже гостру тему для суспільства воюючої країни. Один з учасників гурту є діючим військовослужбовцем і явно знайомий з проблемою не по чуткам.
Небанально про банальне - Харцизи - Старі Чоботі
Здавалося б чим може здивувати пісня про чоботи? Але виявляється може, ще й як. Через таку здавалось би зовсім банальну річ видається ціла ретроспектива людського життя. Печальна, але красива пісня, що змогла дуже сильно мене зачепити цього року.
Поклик сходу - Ignea - Dreams of Lands Unseen
Ignea це один з тих українських гуртів де сам факт виходу нового альбому це гарантія того що буде щось цікаве. А ще, нажаль, майже завжди гарантія більшої уваги до гурту за кордоном ніж вдома (я з цікавості пролистав перші десь пів сотні коментів під відео до одного з свіжих кліпів (“Nomad’s Luck”) і окрім мого власного не побачив більше жодного українською).
Цього року вони випустили альбом “Dreams of Lands Unseen”. Це явно найважча робота в усій цій підбірці. Але потужна і якісна.
Крихта пітьми року - Violet Raymoor
Люблю я гурт Violet Raymoor. Вони примудряються в своїй творчості створювати абсолютно унікальну суміш стилів. І це робить вихід кожної їх нової пісні такою собі міні-подією. А їх “Гра в Алісу” і досі лишається однією з найкращих (на мій дуже суб’єктивний погляд) пісень українською що я коли небуть чув. Цього року вони порадували “Крихтою пітьми”.
Дуже атмосферна річ. Але нажаль гурту дуже бракує уваги ширшої аудиторії, а вони на неї заслуговують.
Бешкет року - FRAM - RUS - ні PEACE - да!
Ну і на завершення української частини підсумків варто згадати дещо бешкетну роботу гурту FRAM, з якою все зрозуміло навіть з назви.
Найближчими днями я планую підсумки з врахуванням закордонних гуртів. Списочок у мене там вимальовується чималенький, тож най імовірніше розбито його буде на два текста для зручності. А поки прощаюсь і да прибуде з вами Хороша Музика.
