Я зручно вмостилась на дивані з ноутбуком, вмикнула улюблену «Блондинку в законі» і допивала другий келих вина.
Раптом на екрані телефону появились дві круглі іконки з викликом. На одному фото до мене усміхалась брюнетка «Ірчик», а на іншому — шатенка «Вікуся». Це мої найближчі подруги!
Я натиснула на паузу фільм, долучилась до відеоконференції і посипалось купа запитань:
— Ну як там, Ксю?
— Адвокат дзвонив?
— Що казав?
— Вас нарешті розлучили?
— Тебе вже можна привітати?
— О, ти з вином! Значить, святкуєш вже?
— Ми не зрозуміли, а чого без нас???
Я зробила ще один ковток вина і різко зупинила цей потік питань:
— Дівчата! Засідання знову перенесли. Тому "святкую" свою чергову поразку...
— А давай ми зараз до тебе приїдемо? Купимо суші, піцу, три відерка морозива і з'їмо це все під «Титанік»! Давай? — миттєво випалила Віка, ніби вже заздалегідь мала підготовлений план мого "рятування".
— Вікусь, а як же твоє інтервальне харчування? Чи на якій ти там дієті зараз сидиш? — провокативно запитала я, аби зіпсувати план своїй подружці.
— Зроблю собі сьогодні чітміл! Зроблю ВСЕ заради тебе! — з гордістю промовила Вікторія.
— Серйозно? З'їси відерко морозива, за яким вже другий тиждень стогнеш? Очманіти, який ти відданий друг! — підколола її Іра.
Їм все-таки вдалось мене усміхнути.
— Дівчата! В мене є крутіша ідея! А поїхали в клуб? — не здавалась Віка.
— Та ну! Який клуб? Я вже застара для цього всього!
Я чесно не хотіла бути отим пригніченим категоричним другом, якому що не запропонуєш — все не так і не те...
Але клуб і я — це були такі ж далекі поняття, як гарні манери і мій колишній.