7,62-мм ручний кулемет Калашникова (РПК, Індекс ГРАУ — 6П2) — це радянський ручний кулемет, створений на базі автомата АКМ. Його прийняли на озброєння Радянської армії у 1961 році як заміну ручного кулемета Дегтярьова, забезпечивши кращу уніфікацію зі стрілецькою зброєю, що вже перебувала на озброєнні.
РПК має незнімний у польових умовах ствол. Його живлення здійснюється стандартними магазинами автомата Калашникова калібру 7,62 мм, а також магазинами збільшеної ємності на 40 патронів або барабанними магазинами на 75 набоїв. Приціл кулемета дозволяє враховувати бічні поправки на вітер. Серед варіантів зброї є десантна модель зі складним прикладом (РПКС, Індекс ГРАУ — 6П8), а також версії з кріпленням для нічного або оптичного прицілу (РПКН, РПКСН).
У 1974 році, з переходом на набій 5,45×39 мм, було прийнято на озброєння модифікацію РПК-74. Водночас існує сучасна модель РПК-203, яка використовує патрон 7,62×39 мм.
РПК перебуває на озброєнні понад 20 країн, а в деяких державах випускають його ліцензійні або модифіковані версії. Наприклад, у Югославії виробляли ручні кулемети «системи Калашникова» 72В1 (калібр 7,62×39 мм), які мали оребрення на частині ствола, а також модель 72АВ1 із металевим прикладом. Експортний варіант 77В1 під набій 7,62×51 мм НАТО мав інший коробчатий магазин і рукоятку для перенесення. У межах сімейства зброї під набій 5,56×45 мм (M193) випускалися моделі 82 (з постійним прикладом) та 82А (зі складаним прикладом), обидві оснащувалися рукояткою для перенесення. Югославські моделі експортувалися, зокрема, до Іраку, куди потрапив варіант М72В1.
Китайські копії РПК — Тип 73 і Тип 81 — зберегли загальну конструкцію, але мають низку відмінностей. У Фінляндії виробляли власну версію ручного кулемета під назвою М78 «Валмет».
Рекрутингові центри бригад ЗСУ
https://108obrtro.lobbyx.army/ - 108 обр ТрО Дніпропетровської області.
Бригада зі славним бойовим шляхом, діяла на Донецькому напрямку на 2024 рік діє на Запоріжжі.
Щоб долучитись телефонуйте 0800337803 чи 0664476906 Вам запропонують вакансії, бойового медика, стрільця чи інші посади відповідно до вашого досвіду та навичок
Хочете додати до списку контакти рекрутингового центру вашої бригади? залишіть коментар під дописом і ми додамо ;)
Історія
Концепція уніфікації автоматичної стрілецької зброї на основі єдиного патрона та однакової системи була розроблена в СРСР раніше, ніж в інших країнах, і реалізована більш повноцінно.
У березні 1953 року Головне артилерійське управління (ГАУ) визначило тактико-технічні вимоги до уніфікованих зразків автоматичної зброї — нового «легкого» автомата та ручного кулемета. У 1956 році випробування пройшли моделі від провідних радянських конструкторів: М. Т. Калашникова, Г. А. Коробова, А. С. Константинова, В. В. Дегтярьова та Г. С. Гараніна. Планувалося, що новий ручний кулемет замінить РПД (зразка 1944 року), зберігаючи використання патрона зразка 1943 року, що був у стандартному оснащенні мотострілецьких, десантних і морських підрозділів. Вимоги до нової зброї включали не тільки збереження бойових характеристик РПД, а й зниження ваги та спрощення виробництва.
У 1961 році на озброєння надійшов ручний кулемет Калашникова (РПК, індекс ГРАУ — 6П2), який був уніфікований з прийнятим двома роками раніше автоматом АКМ. Його основне призначення — ураження живої сили та вогневих засобів противника. Завдяки переходу з карабінів СКС на АКМ і заміні РПД на РПК, усі види автоматичної зброї у складі відділення та взводу стали єдиними за патроном і конструкцією.
Висока уніфікація вузлів і деталей РПК з автоматом АКМ значно спростила виробництво, навчання військовослужбовців та експлуатацію зброї, оскільки система АК відома своєю простотою та надійністю. Легкість розбирання, догляду та ремонту стала ще однією перевагою кулемета. Велика кількість деталей АКМ і РПК взаємозамінні, що дозволяє ефективно ремонтувати зброю як у військових майстернях, так і в арсеналах.
Однак уніфікація автомата та ручного кулемета мала і зворотний бік — довговічність деталей сімейства визначалася вимогами, висунутими до живучості кулемета, що впливало на виробничий процес. Випуск РПК здійснював Вятсько-Полянський машинобудівний завод «Молот».
Відмінності від АКМ
Основні відмінності РПК від АКМ включають низку конструктивних змін:
Подовжений ствол, що збільшує початкову швидкість кулі з 715 м/с до 745 м/с.
Посилений вкладиш ствольної коробки, що підвищує загальну міцність конструкції.
Збільшена маса ствола, що дозволяє вести більш інтенсивний вогонь у порівнянні з АКМ.
Встановлені легкі складні сошки на дульній частині ствола, що забезпечують стабільність при стрільбі.
Збільшена ємність магазинів: секторний магазин на 40 патронів і барабанний на 75 патронів, що підвищує бойову скорострільність.
Приклад аналогічний прикладу ручного кулемета Дегтярьова, має витончену шийку, що дозволяє зручніше охоплювати його лівою рукою при стрільбі з упору.
Приціл оснащений ціликом із можливістю зміщення, що дозволяє враховувати вплив зовнішніх факторів на точність стрільби.
Характеристики
Тактико-технічні характеристики РПК
Ефективна дальність стрільби:
По наземних цілях – до 800 м.
По повітряних цілях – до 500 м.
Дальність прямого пострілу:
По грудній фігурі – 365 м.
По фігурі, що біжить – 540 м.
Дулова енергія кулі:
2206 Дж.
Бойова скорострільність:
До 150 пострілів за хвилину – при веденні вогню чергами.
До 50 пострілів за хвилину – при стрільбі одиночними пострілами.
Вимоги до точності бою:
При стрільбі одиночними:
Всі чотири пробоїни мають вміщатися в круг діаметром 15 см.
Середня точка влучення не повинна відхилятися від контрольної більше ніж на 5 см у будь-якому напрямку.
При стрільбі чергами:
Не менше шести пробоїн з восьми повинні потрапляти в круг діаметром 20 см.
Середня точка влучення відхиляється від контрольної не більше ніж на 5 см у будь-якому напрямку.
Методика перевірки бою:
Стрільба ведеться по чорному прямокутнику розміром 35×25 см, закріпленому на білому щиті 100×50 см.
Дальність стрільби – 100 м.
Положення стрільця – лежачи з сошками.
Тип боєприпасів – патрони зі звичайною кулею.
Налаштування прицілу – приціл 3, цілик 0.
