RUDE CATS FANZINE

«Rude Cats Fanzine» – це одне з незалежних самвидавних видань української альтернати­ви кінця 2000-х років, що поєднувало інтереси панк-, ска- та регґі-сцен. Перший номер з’явився у 2008 році, і вже сам субтитр фензину («ska, reggae, punk, Oi!») вказує на належність до андеґраундної сцени альтернативної музики. Автори («skankin-cat» з Києва) були активні у київських регґі/панк-процесах, організовували DIY-концерти та вечірки. Фензин виходив у дусі DIY-спільноти – без реклами, на самвидавній техніці, чорно-білий, розмножений ксероксом для друзів та зацікавлених. Як зазначено на сайті-архіві, цей випуск разом з іншими самвидавними журналами («Сквот UA FarFor Split Zine», «Caducifer» тощо) відзначається серед локальних феноменів неформальної сцени.

Загальний стиль та візуальна естетика. Фензин оформлений у характерному для DIY-видань грубому, «вуличному» стилі: чорно-білі фотокопії, ручний шрифт і графіка, примітивні малюнки та колажі. Наприклад, обкладинка першого номера виглядає як набір дешевих наклейок і трафаретів: посередині – грубе чорно-біле фото молодика в панковому стилі, по периметру – написи кривим шрифтом та списки заголовків «Ska Party Reborn», «Magic Lord», «Dirty Ska and Punk» тощо. Така естетика нагадує дух старих панк-зінів – чорно-білий поліграфічний стиль, відчуття самвидаву. У текстах прослідковується атмосфера молодіжних субкультур: використано широкий потік англіцизмів («Magic Lord», «London Trip», «Trojan Records»), батярського сленґу та іронічних зворотів. Мова часто лайлива і провокаційна – прикладом є назва гурту-героя одного з інтерв’ю «В СРАКУ ГРОМАДСЬКУ ДУМКУ» (дослівно «в дупу громадську думку»), що підкреслює сатиричний і бунтарський тон видання. У цілому «Rude Cats» усього кілька років зберігав дух DIY-культури та «документальної точності» українських андеграун­дних фензинів, але зробив це зі специфічним гумором вуличної тусовки.

Тематика і тексти номеру. Зміст першого випуску відображають самі заголовки на обкладинці: це звіти з локальних фестивалів і вечірок («Punk/Ska Summer 2008 – огляд фестивалів»), розповіді про музичні події («London Trip» – репортаж про поїздку до Лондона), інтерв’ю та історії груп («Magic Lord», «Trojan Records Story», «White Trainers Community»). Вже другий номер, анонсований у жовтні 2008-го, містив низку великих інтерв’ю з виконавцями різних жанрів: від литовських ої-піонерів Toro Bravo до голландських скінхед-реггі Upsessions, італійських тру-босів Offenders, аргентинських регґі-фанатів Aggrotones, російського звукового колективу Trojan Sound System, а також місцевого панк-гурту «В Сраку Громадську Думку» з Хмельницького. Крім того, були звіти з європейських фестів («This Is Ska», «Mighty Sounds», «Subculture Fest»), статті-нариси про історію легендарних Skatalites і лейблу Pama Records, а також репортажі про лайв-сцени (огляд ска/мод-руху Росії, панк-сцени Фінляндії тощо). Усе це демонструє широкий музичний діапазон – від ска і регґі до панку, Oi! та 2Tone. Гумор і сатиру видно в іменуванні рубрик і гуртів, а також у впевненому вживанні нецензурної лексики: як помітив один читач, фензин «на 100% інформаційний, навіть якщо стиль «не очень»», маючи на увазі комбінацію «безумовної інформативності» та грубої говірки текстів.

З оголошення на форумі: «TORO BRAVO (Литва) – пионерами восточно европейского Ой! … В СРАКУ ГРОМАДСЬКУ ДУМКУ (Украина) – панк-гурт из Хмельницка» – типовий приклад контенту фензину, де під однією обкладинкою поєднуються скрізь відомі гурти та місцева андерґраундна мозаїка.

Хоч «Rude Cats» проіснував обмежений час, він лишив слід у локальному феномені самвидаву. Фензин був опортюнним майданчиком для висвітлення нішевих музичних жанрів у часи, коли інтернет у мобільному вигляді ще не панував. Також він став своєрідним осередком обміну досвідом: наприклад, доступний онлайновий архів (сайт «Вільна музика») фіксує його номер серед зрілих самвидавних видань того часу. За відомостями з форуму, перший номер «Rude Cats» був надрукований обмеженим тиражем і швидко розійшовся – як писала авторка, «первого в бумажном виде больше нету». Другий номер вийшов у листопаді 2008 року і продавався приблизно по 12 гривень за штуку, що свідчить про виключно самозабезпечене розповсюдження (через концерти, вечірки і знайомих). Така саморобна розповсюджувальна мережа – від домашнього друку до неформального продажу – типова для DIY-фензинів. Можна припустити, що «Rude Cats» зіграв роль каталізатора спілкування людей зі спільними музичними інтересами (ска, панк) та сприяв поступовому формуванню місцевої сцени: публікації про концерти й фестивалі, інтерв’ю з виконавцями допомагали новачкам дізнатися про широкий контекст жанру. Хоч конкретних даних про тиражі і читацький відгук мало, згадки на форумах показують зацікавленість і очікування нових випусків, а також дискусії про ціну і якість видання. Це дозволяє вважати «Rude Cats» помітним феноменом у DIY-пресі того часу.

 «Rude Cats Fanzine» вирізнявся своєю еклектичністю і веселощами: він об’єднував репортажі з локальних «двіжів» та далеких фестів, фоторепортажі, гумористичні замітки й історичні статті. Завдяки цьому фензин залишає відчуття справжнього «вуличного дзену» контркультури кінця 2000-х – без претензій на академічність, натомість з великою долею бунтарського гумору. Його зовнішній вигляд і тексти перегукуються з фензинами попередників, але водночас акцентують на специфічних інтересах: наприклад, виділяються теми ска-панку і колишнього СРСР. Унікальність «Rude Cats» полягає у тому, що він фіксував момент, коли українська ска- та панк-спільноти дедалі більше інтегрувалися у світові музичні субкультури, зберігаючи при цьому локальний колорит. Тому це видання має історичну вагу як частина української DIY-спадщини: воно демонструє, як у незалежній Україні формувалися мережі фанатів та «зроби сам» ентузіастів у перехідний період – і залишається важливою частиною документації культурного життя тієї епохи.