В 2016 році після ретельної підготовки я почала писати книгу. Разом з нею в процесі народжувався цілий всесвіт — Постфінем. Крок за кроком, як герої наближалися до своєї мети, так і всесвіт набував масштабів. Зараз їх важко осягнути, бо цикл налічує чотири художніх книги, одну енциклопедію та має матеріалу ще книжок на… сорок? Не скажу точно.
Однак, зараз історія про трилогію, що стала для мене у свій час проривом. Ні, я не видалася тисячами екземплярів. Ні, я не здобула шалену популярність. Але я після написання трилогії я змінилася. Як людина і як авторка.
Влітку 2017 року я написала третю частину циклу, що закривала перший сюжет. І мені дуже кортіло подарувати історії паперове життя. Наслідуючи приклад сучасних молодих авторів, я відправила книгу у безліч видавництв. Хтось відмовив, хтось промовчав. Але я зупинятися не планувала.
Тоді я відкрила для себе Рідеро. Й опублікувала першу частину трилогії «Цитадель Диявола» там. Втім, успіху я знов не зазнала. Зараз я достатньо свідома та досвідчена, щоб без сорому заявити: «Той варіант, який я намагалася розповсюджувати, не був до цього готовий. Як і люди не були готові до Постфінему». За деякий час я прибрала книгу з публікації. Почала покращувати її стилістично та сюжетно.
Наступним моїм кроком була публікація на Літнет. Там з’явилися перші шанувальники. На диво, критиків було дуже мало. І це допомогло мені не втратити віру в себе. Бо, зізнаюся чесно, дівчина 21 року не була готова, щоб її творіння розібрали по кісточкам і сказали, що все погано.
Й ось… 2019 рік. Я навчалася в Українській інженерно-педагогічній академії. Любила розповідати всім, однокурсникам та викладачам, що я пишу. І одного разу декан факультету дав мені контакти типографії. До того я вже задумувалася про самвидав, як цілком доступний мені варіант, але не знала, куди звернутися.
А коли у мене в руках опинилися контакти директорки типографії… Все закрутилося. Однак від моєї розмови з директоркою до того моменту, як збулася моя мрія, пройшло чимало тижнів.
В перший візит до типографії я дізналася вартість. В другий візит здала макет книги та обкладинки. В третій та четвертий візит, а відбувалися вони раз на тиждень-два, я дізнавалася про терміни, бо спочатку обіцяли надрукувати книгу до однієї дати, потім — до іншої.
Але зрештою…
10 примірників опинилося в мене на руках. І розійшлися, як гарячі пиріжки. Друзі, знайомі, читачі з інтернету. Всім кортіло придбати книжку (декілька екземплярів навіть поїхали закордон). Тому виникла потреба збільшити тираж і надрукувати ще 10 екземплярів. На цей раз я задумалась над тим, щоб присвоїти книжці ISBN, але швидко від тієї ідеї відмовилася.
Насправді на моє рішення вплинула думка редактору одного з видавництв, з яким я мала змогу поспілкуватися. І він сказав, що немає сенсу випускати книгу з ISBN, якщо тираж менше 1000 екземплярів.
Що по цінам?
10 примірників у твердій обкладинці та об’ємом в 380 сторінок обійшлися мені в 2000 грн (2019 рік, пам’ятаємо про це). Бумага біла (наразі 2023, сторінки досі білосніжні), щільна, якість друку хороша. Доставка була безкоштовною (але так не всюди, краще запитати в типографії).
Детальніше про макет
Його я робила у word, скачавши з інтернету шаблон книжки А5.
Однак, якщо ви надумаєте скористатися цим шаблоном, я б радила вам зменшити відступи від полів, бо в мене зрештою місцями дуже багато вільного простору залишилося, що виглядає… ну… не дуже гарно. А зменшивши розмір полів, ви разом з тим зменшите кількість сторінок, а це також впливає на вартість тиражу.
Також варто зазначити, що чим більше примірників у тиражі, тим дешевша собівартість одного екземпляра.
Тому одразу розрахуйте приблизну кількість книжок, що може вам знадобитися, якщо ви наважитеся друкувати роман.
Можете провести опитування серед знайомих, порахувати кількість голосів, додати до них ще 5-10 примірників і лише тоді замовляти друк.
Бо якби я надрукувала одразу 20 екземплярів «Цитаделі Диявола», я б зекономила близько 500-600 грн. Що було для мене, як для студентки, чималою суммою на той час.
Обкладинку я також робила сама, зібравши на фотостоках потрібні зображення, приправивши магією фотошопу та скориставшись шаблоном, який знайшла в інтернеті.
В наступні роки я одна за одною випустила «Жнива» (15 екз) та «Чорну Епідемію» (10 екз) і тим самим закрила всі свої гештальти.
Наразі я планую масштабний перезапуск трилогії, працювати над якою я буду вже у співавторстві.
Коротко про головне
Якщо ви вирішили, що хочете піти шляхом самвидаву, проведіть опитування знайомих, щоб чітко розуміти, який тираж буде оптимальним. Бо не хочеться ж, щоб книжки припадали пилюкою вдома, так?
Знайдіть типографію та поцікавтеся ціною на їхні послуги. Деякі типографії за окрему ціну можуть самі зробити макет книги та обкладинки. Але, якщо ви як я, і любите самі все контролювати, можете скористатися наведеними вище шаблонами (вони розраховані саме на формат книги А5).
Обов’язково переведіть шаблони у формат PDF, щоб всі сторінки залишилися на своєму місці й нікуди не втекли, особливо якщо ви використовуєте нестандартні шрифти (їх ліцензію також варто перевірити, щоб не порушувати авторські права).
Надішліть макети в типографію та поцікавтеся, чи підходять вони.
Оплатіть та чекайте.
Звісно, не забувайте, що автор самвидаву, це не тільки про «написати та надрукувати». Це й про «відредагувати, пропіарити, реалізувати». Тому якщо ви готові до цього, сміливо рушайте на зустріч своїй мрії.
