Ввести мита проти всіх торгових партнерів Росії навряд чи реально. А ось проти однієї країни - цілком. Якщо це буде Китай або Індія, удар по доходах Кремля виявиться відчутним.
Ціни на нафту, курс рубля і індекс Московської біржі відреагували байдуже на заяву Дональда Трампа 14 липня, коли американський президент пообіцяв Україні нові поставки озброєнь, а Росії - жорсткі санкції, у разі, якщо мир з Україною не буде досягнутий протягом 50 днів. Але наслідки для Росії можуть виявитися досить чутливими.
Якими санкціями Дональд Трамп погрожує Росії
Президент США обмежився кількома гучними репліками і не навів жодних деталей - ні щодо санкцій, ні щодо поставок озброєнь. Однак пізніше офіційний представник Білого дому повідомив, що нові санкції включатимуть як 100-відсоткові мита на російський експорт до США, так і 100-відсоткові вторинні мита проти країн, які продовжують купувати у Росії нафту.
Мита на російський експорт Кремль навряд чи налякали. У 2024 році товарообіг між Росією і США склав 3,5 млрд. доларів. Це найменший показник з 1992 року, коли обсяг двосторонньої торгівлі склав 2,6 млрд. доларів.
При цьому Росія залишається для США важливим постачальником ядерного палива - на нього припадає близько третини всього експорту в США. Оподатковувати його митами не в інтересах Вашингтона. Тим більше, що минулого року Володимир Путін сам погрожував зупинити ці поставки. А ось мита проти російських торговельних партнерів - це серйозна загроза? Експорт нафти, газу та продуктів їх переробки формує близько чверті доходів російського бюджету.
Чому під санкції можуть потрапити Китай та Індія
По суті, вторинні мита, про які говорить Трамп, є модифікацією законопроєкту, який навесні підготувала група американських сенаторів під керівництвом Ліндсі Грема.
Спочатку він пропонував ввести мита проти всіх країн, які закуповують сировину у Росії. Оскільки в такому вигляді законопроєкт передбачав би введення санкцій, у тому числі проти самих США, Грем і його співавтори внесли уточнення: мита повинні вводитися проти країн, які одночасно закуповують сировину у Росії і не надають підтримку Україні.
Таких країн насправді не так багато. За даними Кільського інституту світової економіки, який веде облік допомоги Україні, її надавали, зокрема, Китай та Індія – найбільші покупці російської нафти і найбільш очевидні кандидати до санкційного списку. Втім, обсяги цієї допомоги мізерні. Про те, що мита можуть загрожувати саме Китаю та Індії, прямо заявив посол США в НАТО Метт Уітакер.
Чому не можна ввести санкції проти всіх торгових партнерів РФ
Уявити собі, що санкції будуть введені одночасно проти всіх країн, яким Росія постачає нафту - крім Китаю та Індії, це також Туреччина, Угорщина та Словаччина - практично неможливо.
«Що можна сказати точно - так багато нафти, щоб замістити весь російський експорт, немає ні в кого», - каже старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Сергій Вакуленко.
У 2024 році, за даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), Росія експортувала 8,51 мільйона барелів на добу. Це 8,2% світового попиту, який МЕА прогнозує на цей рік. Більше нафти, але не набагато, на світовий ринок постачають тільки Саудівська Аравія і США.
З початку війни, за даними дослідницького центру CREA, до Китаю йде 47% російського експорту нафти, до Індії - 38%. Що якщо США своїми санкціями змусять відмовитися від російської сировини тільки одну з цих країн?
Вдалий момент, щоб натиснути на Росію
З Китаєм США зовсім недавно, не без труднощів, домовилися про нормалізацію взаємної торгівлі. Уявити собі, що вони знову почнуть торговельну війну (а 100-відсоткові мита - це війна), можливо, але важко. З Індією переговори про умови торгівлі ще не завершені.
«Якщо все зайде настільки далеко, що Індія дійсно не зможе купувати російську нафту, у неї буде можливість переключитися на поставки від інших членів ОПЕК - просто вони будуть обходитися дорожче», - говорить керівник відділу товарних ринків компанії Rystad Energy Мукеш Сахдев.
Світовий ринок нафти цього року, за прогнозом МЕА, буде профіцитним. Пропозиція перевищить попит, як мінімум, на 1 мільйон барелів на добу - це приблизно половина російського експорту до Індії. При цьому учасники угоди ОПЕК+ різко збільшують видобуток, так що профіцит пропозиції може виявитися ще більш істотним.
Момент для посилення тиску на Росію видається надзвичайно сприятливим. Питання лише в тому, чи захоче Трамп скористатися цією можливістю - або, як уже бувало, вважатиме за краще відкласти рішення на потім.
Джерело — DW
