серце Неба

Не грім гримить
То серце неба б'ється,
Схвильоване, коли на землю ллється
Його журба.

І за куліси хмар
Ховається зніяковілий місяць.
І зляться, зляться, зляться блискавиці,
Палахкотять - хочуть злякати нас…
Утім, самі налякані ще дужче,
Бо знають: люди -
найстрашніша з рас.

І білим сяйвом прозріває ніч.
Й творіння темряви тікають з усіг ніг,
Вмить викриті, ховаються по норах.
І жоден жаский, моторошний шорох
Не сміє зазіхнути на твій сон.

Як загудить небесна колискова,
Хай змиє злива
Старих страхів
Гніт.

07.07.2023

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Mark Yavorovskyi
Mark Yavorovskyi@yavorovskyi

поезія актуалізації

104Прочитань
2Автори
3Читачі
На Друкарні з 9 червня

Більше від автора

  • відбитки дат

    поезія із самого дна воєнно-зимової апатії

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • скутий лютим

    актуалізація сумнівів у власній необхідності та реалізованості в ролі поета

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • свідчити

    весь оцей зайвий і трохи притягнутий за вуха фаталізм

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

  • Пам'яті 24.02.22

    Це згадки того ступору. Переживання, сни. Як воно відгукується десь всередині кожен раз у похмурий день, коли я їду кудись далеко на авто.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Пам'яті 24.02.22

    Це згадки того ступору. Переживання, сни. Як воно відгукується десь всередині кожен раз у похмурий день, коли я їду кудись далеко на авто.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші