Не грім гримить
То серце неба б'ється,
Схвильоване, коли на землю ллється
Його журба.
І за куліси хмар
Ховається зніяковілий місяць.
І зляться, зляться, зляться блискавиці,
Палахкотять - хочуть злякати нас…
Утім, самі налякані ще дужче,
Бо знають: люди -
найстрашніша з рас.
І білим сяйвом прозріває ніч.
Й творіння темряви тікають з усіг ніг,
Вмить викриті, ховаються по норах.
І жоден жаский, моторошний шорох
Не сміє зазіхнути на твій сон.
Як загудить небесна колискова,
Хай змиє злива
Старих страхів
Гніт.
07.07.2023
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 9 червня
Більше від автора
відбитки дат
поезія із самого дна воєнно-зимової апатії
Теми цього довгочиту:
Віршіскутий лютим
актуалізація сумнівів у власній необхідності та реалізованості в ролі поета
Теми цього довгочиту:
Поезіясвідчити
весь оцей зайвий і трохи притягнутий за вуха фаталізм
Теми цього довгочиту:
Вірші
Вам також сподобається
Академічні міжнародні відносини не врятують світ, але це непоганий початок - World Politics Review
Можливо, ідеалістична надія на пошук рішень проблем підкреслює найкращий аргумент для вивчення та аналітичного написання міжнародних відносин: натхнення приходить у підготовлений розум.
Теми цього довгочиту:
Аналітика“ Свято “
У вірші описується атмосфера святкування в родинному колі, де тепло і затишок дому створюють особливу атмосферу. Згадуються традиційні страви та звичаї, що передаються з покоління в покоління. Брати і сестри об'єднуються, щоб разом зробити важливий крок.
Теми цього довгочиту:
ПоезіяТеми цього довгочиту:
Поезія
