У народі ми використовуємо «пані» / «добродійко» та «пане» / «добродію», щоб таким чином звернутись до незнайомця, однак у Китаї частіше до незнайомої людини звертаються як «братику» / «сестро». Ще, як варіант, «сяньшен» (生) – до чоловіків та «ньовши» (女士) – до жінок, тайтай (太太) / (夫人) «фужень» – до одружених жінок, «ґунян» 姑娘 – до неодружених жінок, тобто якщо ми ще не знаємо імені та прізвища нашого співрозмовника, то можемо спокійно до нього / неї звернутися таким чином.
Дівчина може кокетливо назвати свого коханого «ґеґе» (哥哥), тобто страшним братом. Та це звернення можно використовувати не тільки так, подібним чином так називають ще молодого чоловіка, який явно старший за того, хто до нього звертається.
Тому в Китаї, коли зустрінете незнайомого чоловіка, що старший, будьте ввічливими і називайте його старшим братом.
В зворотньому випадку, якщо ви звернетесь до когось, як до молодшого брата «діді» (弟弟), це буде вважатись грубістю, якщо, звісно, ви не звертаєтесь до маленької дитини.
Часто у зверненні до молодих незнайомих людей використовують «швайґе» (帅哥) - звернення до чоловіків та «мейню» (美女) – звернення до жінок, дослівно перекладається як «красень» та «красуня», але ці види звернення не обов’язково повинні мати відтінок залицяння і точно не виражають зневагу до співрозмовника. Частіше так можна звернутися до юнака або дівчини, які точно, на вигляд, є молодшими, ну і, відповідно, незнайомі нам.
До дівчаток та дівчат, які є значно молодшими або до молодих дівчат, які є неодруженими ще звертаються «ґунян» (姑娘), що перекладається просто «дівчина».
До маленьких діток часто кажуть «сяопенйов» (小朋友), що дослівно перекладається як «маленький друг».
У навчальному середовищі: чи то звичайний сучасний навчальний заклад, чи то школа бойових мистецтв із фантастичної книжки, учні теж звертаються одне до одного як до братів і сестер. Це походить із глибокої давнини та надзвичайного шанування вчителів. Вчитель вважається другим батьком, тому всі учні одного вчителя неодмінно брати і сестри.
Старший учень – шисьон 师兄 (старший брат)
Молодший учень – шиді 师弟 ( молодший брат)
Старша учениця – шидзє 师姐 (старша сестра)
Молодша учениця – шимей 师妹 (молодша сестра)
Звернення «шифу» (师父) слід вживати до наставника та учителя. Воно складається з двох слів «майстер, наставник» та «батько».
Є ще звернення до вчителя «шидзвень» (师尊), однак це вже більш шанобливе звернення. Так ви виказуєте найнеймовірнішу повагу, до речі, само слово складається з двох «майстер, наставник» та «повага»
«Лаоши» (老师) буквально «старий майстер» - повсякденна назва для любого вчителя. Вона проста і в сучасних школах використовують саме це звернення.
До близьких друзів, з якими коротка соціальна відстань, можемо звертатися за їхнім ім’ям, без прізвища. Але у колі зовсім близьких людей, друзів, родичів, до співрозмовника часто звертаються за дитячим прізвиськом. В китайській мові таку форму звернення передає повторення імені, або ж додавання перед іменем частки “小” - «Сяо»
Варто пам’ятати, що в офіційних ситуаціях, до малознайомих людей, в різних установах не можна звертатися за іменем, адже це дуже фамільярно і вказує на необізнаність, але просто звертатися до людини за прізвищем теж не варто, принаймні, китайці так не роблять.
В родині, між родичами звертаються за статусом. Щоправда в китайській мові система статусів більш розгалужена, ніж в українській мові.
爷爷 «єє» – дідусь зі сторони батька
奶奶 «найнай» – бабуся зі сторони батька
Тобто до бабусь та дідусів можна звертатися таким чином. Звісно, перед статусом вказують ще частинку 老 «лао» з додавання імені чи прізвища попереду. Такі форми звернення можуть вживатися і до сторонніх незнайомих і не рідних нам людей.
大伯 «дабо» – старший брат батька, чоловік віку батька або ж старше.
大叔 «дашу» – молодший брат батька, чоловік віку батька, чоловік віком 30-35 років.
大娘 «данян» – тітка, дружина старшого брата батька
大妈 «дама» – тітка, дружина старшого брата батька, жінка старшого віку
大婶 «дашен» – тітка, молодша сестра матері, жінка, вік якої менший, ніж у матері або такого ж самого віку
阿姨 «аї» – тітка, старша сестра матері, покоївка, жінка старшого віку.
Можна нескінченно досліджувати різноманітні тонкощі та різноманітні ситуації спілкування і способи звернення в них, але тут згадала найбільш поширені і найбільш необхідні, на мою думку.
