Кісіда Фуміо зустрівся з Джо Байденом у Вашингтоні, щоб посилити стримування
Прем'єр-міністр Японії Кісіда Фуміо з лазерним поглядом стежить за конфліктами в усьому світі - і за їхніми наслідками для безпеки своєї країни. Якщо дозволити Росії перемогти в Україні, "це буде неправильним сигналом для Азії", - заявив пан Кісіда в інтерв'ю журналу The Economist та іншим журналістам у кімнаті з дерев'яними панелями в Кантеї, офісі прем'єр-міністра Японії, 5 квітня. Прагнення зміцнити безпековий альянс Японії пояснює, чому він буде в Білому домі 10 квітня. Він стане п'ятим лідером, якого вітатиме Джо Байден, президент США, на державному обіді. Очікується, що обидва лідери оголосять про заходи з поглиблення співпраці в галузі оборони і безпеки між їхніми країнами.
Наступного дня до Байдена і Кісіди приєднається Фердинанд "Бонгбонг" Маркос, президент Філіппін, ще одного союзника, який є членом Альянсу. Американські офіційні особи рекламують ці зустрічі як свідчення того, що їхні азійські альянси розвиваються. Вони не кажуть, але мається на увазі, що вони також намагаються захистити ці відносини від шкоди, яку може завдати Дональд Трамп у разі свого переобрання.
Американські альянси в Азії допомагають підтримувати мир в регіоні протягом останніх кількох десятиліть. На відміну від Європи, де НАТО пов'язує десятки країн пактом про взаємну оборону, Америка має окремі двосторонні договори з Японією, Південною Кореєю, Австралією, Філіппінами і Таїландом, які разом відомі як система "вузлів і спиць". Під керівництвом пана Байдена Америка намагається зміцнити зв'язки між цими спицями в надії протистояти зростанню Китаю. Американські союзники значною мірою підтримали ці зусилля - особливо Японія.
Спільна робота з "країнами-однодумцями" над питаннями безпеки "призведе до створення багаторівневої мережі, і, розширюючи її, ми зможемо поліпшити стримування", - каже пан Кішіда. Уважно вивчаючи заздалегідь підготовлені нотатки, він виглядав урочистим, коли говорив про своє переконання, що світ перебуває на "історичному переломі" і стикається з "дуже складним і викличним безпековим середовищем".
За такими розмовами про "мережу" стоїть сукупність менших угруповань, які співпрацюють у сфері безпеки. Америка, Японія і Південна Корея зараз проводять регулярні зустрічі на високому рівні в тристоронньому форматі; так само роблять Америка, Японія і Філіппіни. AUKUS, оборонний пакт, підписаний у 2021 році, об'єднує Америку, Австралію і Велику Британію. 8 квітня міністри оборони трьох країн оголосили, що "розглядають можливість співпраці" з Японією в рамках AUKUS.
Результатом є більша інтеграція між збройними силами в усьому регіоні. Останніми роками спільні навчання розширились за рахунок залучення ширшого кола партнерів. Америка, Японія, Австралія і Філіппіни вперше провели спільні навчання в Південно-Китайському морі 7 квітня на тлі постійних китайських провокацій.
Обмін розвідданими розширюється: Америка, Японія і Південна Корея тепер обмінюються даними в режимі реального часу, коли Північна Корея запускає ракети (що відбувається все частіше). Під час візиту пана Кісіди уряди двох країн, ймовірно, оголосять про створення нової оборонно-промислової ради для координації досліджень і закупівель, а також про реформування командних структур своїх збройних сил з метою поліпшення планування і координації.
Розмови про більш багатосторонній підхід до азійської безпеки велися задовго до пана Байдена. На початку 1950-х років Америка обговорювала "Тихоокеанський пакт" на кшталт НАТО, але зіткнулася з опором як з боку Японії, яка хотіла зосередитися на своєму післявоєнному відновленні, так і з боку сусідів Японії, які мали глибоке занепокоєння щодо її переозброєння.
Нинішній контекст відрізняється. Багато хто в Азії зараз більше занепокоєний китайською агресією. За Абе Сіндзо, прем'єр-міністра Японії у 2012-2020 роках, країна послабила свої конституційні обмеження на застосування сили і збільшила витрати на оборону. Пан Кісіда прискорив цей процес: Оборонний бюджет Японії зріс на 50% між 2022 і цим роком; країна має намір майже подвоїти витрати на оборонну діяльність до 2% ВВП до 2027 року, порівняно з 1,2% у 2022 році.
Оборонні позиції
Проте, незважаючи на всі ці події, єдиними офіційними договорами, які існують, залишаються ті, які кожна країна має з самою Америкою. Ця відмінність має велике значення: як показує війна в Україні, існує разюча різниця між підтримкою, що надається союзникам за договором, і ширшій категорії "партнерів". Хоча Тайвань є найнебезпечнішою регіональною гарячою точкою, він не має жодних гарантій допомоги у сфері безпеки. Він має невеликі обміни з американськими військовими, але не проводить спільних навчань з жодною країною в регіоні. Америка пообіцяла допомогти Тайваню захистити себе, але не має юридичного зобов'язання воювати від імені Тайваню.
Існують межі того, наскільки глибокими можуть стати зв'язки між американськими союзниками в Азії. "Азійського НАТО не буде", - каже один чиновник з країни-союзника. Внутрішні політичні реалії створюють бар'єри. В Японії, наприклад, пацифістська конституція все ще ускладнює укладення нових союзницьких договорів з вимогами взаємної оборони (її пакт з Америкою вимагає, щоб Америка прийшла на її захист, а не навпаки). Під час свого інтерв'ю пан Кісіда підкреслив, що навіть після майбутніх реформ японські та американські збройні сили залишаться під окремим командуванням.
А офіційне приєднання Японії до AUKUS навряд чи відбудеться найближчим часом. Невдовзі після заяви міністрів оборони 8 квітня Ентоні Альбанезе, прем'єр-міністр Австралії, уточнив, що не планує приєднувати нових членів до пакту. Австралію турбує здатність Японії захистити конфіденційну інформацію і технології; на відміну від нинішніх членів "AUKUS", Японія не входить до пакту про обмін розвідданими "П'ять очей". Японія остерігається безпідставно провокувати Китай, який залишається її найбільшим торгiвельним партнером.
Інша проблема полягає в тому, що деякі союзники, такі як Таїланд, явно відсутні на картині. У Південній Кореї та на Філіппінах нинішні адміністрації значною мірою дотримуються тих самих поглядів, що і в Америці, Японії та Австралії. Але при інших лідерах вони можуть знову розійтися.
Однак найбільша потенційна проблема пов'язана з американським лідерством. Перший термін пана Трампа похитнув впевненість союзників у надійності Америки. Хоча пан Байден багато зробив для відновлення відносин у сфері безпеки, він продовжив протекціоністську, антиторговельну політику свого попередника, що викликає велике занепокоєння його азіатських союзників - як, наприклад, його рішення виступити проти поглинання американської сталеливарної компанії U.S. Steel японською компанією Nippon Steel. Глибокі внутрішні розбіжності в Америці ставлять під сумнів її здатність виконувати свої глобальні зобов'язання в довгостроковій перспективі. "Все залежить від Америки, від того, чи хочуть вони продовжувати грати цю роль", - каже високопосадовець іншого союзника. Якщо пана Трампа переоберуть, ці занепокоєння стануть ще гострішими.
В Японії ці побоювання відображені у фразі moshitora, абревіатурі, що означає "А що, якщо Трамп?", або її більш тривожних варіантах hobotora ("ймовірно, Трамп") і moutora ("вже Трамп"). Дехто налаштований оптимістично: навіть якщо Трамп повернеться, американські союзники в Азії зіткнуться з меншими проблемами, ніж європейські. Вони вказують на той факт, що прихильники політики "Америка понад усе" бачать у Китаї ключового супротивника. Буде "спадкоємність" у тому, як адміністрації Байдена і Трампа бачать ситуацію в Індо-Тихоокеанському регіоні, заявив на нещодавній конференції в Токіо Александр Грей, який працював у Раді національної безпеки пана Трампа.
Незважаючи на це, союзники Америки готуються. Дипломати намагаються налагодити зв'язки з нинішнім складом радників пана Трампа. Політики працюють над зміцненням відносин на Капітолійському пагорбі та в урядах штатів. Пан Кісіда виступить на спільному засіданні Конгресу 11 квітня, а 12 квітня відвідає завод Toyota в Північній Кароліні, щоб розповісти про японські інвестиції в Америку.
Урядовці в Азії мають кілька груп побоювань. З одного боку, якщо пан Трамп відмовиться від України, це матиме значення і для Індо-Тихоокеанського регіону. Нові багатосторонні ініціативи в Азії можуть зів'янути за Трампа. В Австралії деякі скептики побоюються, що Трамп відмовиться продавати підводні човни Австралії на тій підставі, що Америка не виробляє достатньо підводних човнів для власних потреб, що може підірвати "аукус".
Торговельна напруженість зростатиме разом з американськими тарифами. Пан Трамп, ймовірно, буде тиснути на союзників, щоб вони витрачали на оборону ще більше, ніж зараз. Зокрема, Трамп може вимагати більше від Тайваню, який збільшив витрати на оборону з 1,8% ВВП у 2016 році до 2,5% у 2024 році, але ще не досягнув цільового показника у 3%. Водночас він також може бути менш обережним щодо збереження військової підтримки Тайваню з боку Америки, що підвищує шанси на конфронтацію через острів.
Вихід Америки
Серед формальних союзників Америки в Азії Південна Корея, ймовірно, стикається з найбільшою небезпекою. Під час свого останнього терміну пан Трамп зупинив масштабні військові навчання як жест доброї волі під час переговорів з Кім Чен Ином, лідером Північної Кореї. Колишні радники кажуть, що він був зациклений на скороченні 28 500 американських військових на півострові. Крістофер Міллер, колишній виконувач обов'язків міністра оборони, нещодавно говорив про скорочення американських військ в інтерв'ю корейській газеті. Скорочення може підштовхнути Південну Корею до створення власної системи ядерного стримування, що вже підтримують понад 70% населення.
Хоча ймовірність того, що пан Трамп відступить з Азії, можливо, нижча, ніж ймовірність того, що він залишить Європу, союзники в Азії опиняться в слабшій позиції, якщо він це зробить. Навіть якщо Америка вийде з НАТО, інші 31 член Альянсу можуть залишитися, в тому числі Франція і Велика Британія, які мають власні ядерні арсенали. Азійські союзники залишилися б самі по собі і зіткнулися б з ядерними загрозами з боку Китаю та Північної Кореї. Сукупний ВВП решти членів НАТО еквівалентний десятикратному розміру російського; сукупний ВВП азійських союзників Америки приблизно вдвічі менший, ніж у Китаю. "Вони не можуть врівноважити китайську силу без Америки", - каже Річард Семюелс з Массачусетського технологічного інституту. Коротше кажучи, спиці без втулки все одно далеко не заїдуть.
Першоджерело: The Economist “America’s Asian allies are trying to Trump-proof their policies”
