НАТО - це військово-політичний союз 30 країн світу, які прагнуть досягти безпеки та свободи, використовуючи наявні військові та політичні інструменти. Організація була заснована у 1949 році та досі вважається найсильнішою геополітичною силою на планеті.
Рух України в Північноатлантичний альянс почався задовго до 2014 року. І задовго до 2008 року. Це дуже складний процес, який триває й досі. Протягом 30 років нашої незалежності, кілька разів змінювалась українська влада. Відповідно, змінювались погляди щодо членства в Альянсі. До 2005 року українська влада займала, здебільшого, нейтральну позицію. Після приходу у 2005 році до влади проєвропейських сил на чолі з Віктором Ющенком, шлях до Альянсу прискорився, незважаючи на намагання комуністів, "регіоналів" та соціалістів зупинити цей процес. Так само ми віддалялись від членства з 2010 року. Проте, після початку російсько-української війни у 2014 році стало зрозуміло, що Україна більше не може залишатись нейтральною позаблоковою державою. Українці зрозуміли, що, насправді, нашим ворогом є не поляки чи угорці, а росіяни, які завжди намагались окупувати наші землі. І 24 лютого 2022 року вони повторили таку спробу, що лише підтверджує той факт, що Україна не може собі дозволити залишатись нейтральною державою та намагатись співіснувати з таким кровожерливим сусідом. Будь-які гарантії безпеки від будь-якої сторони не працюватимуть. Тому членство в Північноатлантичному альянсі є запорукою безпеки та майбутнього України.
Яким же ж є шлях України в НАТО?
Цікаво, що процес почався не у 1991 році, а набагато раніше. У березні 1954 року міністр закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов отримав пропозицію подати заявку на вступ Радянського Союзу до НАТО. В той час якраз розглядалась можливість створення Організації Варшавського договору. За планом, відмову у наданні СРСР можливості вступити в НАТО, радянське керівництво зможе трактувати, як ворожу налаштованість країн-членів Альянсу та під цим приводом, на противагу НАТО, створить Організацію Варшавського договору. Якщо ж станеться так, що Північноатлантичний альянс погодиться прийняти до свого складу Радянський Союз, то це можна буде використати для "зміни характеру організації". Вже 31 березня 1954 року міністерство закордонних справ СРСР відправило дипломатичну ноту західним країнам з проханням про вступ до НАТО. В той же час аналогічно зробили Українська та Білоруська РСР. Вже 7 травня прийшла відповідь. Країни-члени НАТО відмовили.
Що було далі, я думаю, ви знаєте. Створення Організації Варшавського договору та проголошення НАТО агресивною організацією, яка є ворогом для всього соціалістичного табору. Як наслідок, загострення Холодної війни.
Продовження відносин відбулось у 1992 році. Тоді Україна приєдналась до Ради північноатлантичного співробітництва.
В лютому 1992 року генеральний секретар НАТО відвідав Україну, а вже в липні 1992 року президент України Леонід Кравчук відвідав штаб-квартиру організації в Брюсселі, а у вересні там було відкрито представництво України.
В лютому 1994 року Україна стала першою з пострадянських держав, яка приєдналась до програми НАТО "Партнерство заради миру" та підтримала прагнення країн Центральної та Східної Європи до вступу в НАТО.
Влітку 1995 року відбулась аварія на Диканівських очисних спорудах, що поставило під загрозу постачання питної води в Харківській, Донецькій та Ростовській областях. До ліквідації наслідків долучились міжнародні організації, зокрема й НАТО, що є першим випадком співпраці організації з нашою країною.
У 1997 році пройшов Мадридський саміт НАТО, де було підписано "Хартію про особливе партнерство НАТО та України". Як результат, в Києві було відкрито Центр інформації та документації НАТО, а в штаб-квартирі НАТО було створено українське представництво. До речі, українське дипломатичне представництво є єдиним, яке знаходиться на території штаб-квартири НАТО, а не за його межами.
В листопаді 1998 року президент України Леонід Кучма підписав "Програму співпраці України з НАТО на період до 2001 року". У квітні 1999 року в столиці України було відкрито місію НАТО. У червні 1999 року Україна, спільно з Угорщиною, Болгарією та Румунією закрила свій повітряний простір для російських літаків, які летіли на Балкани, де тривала війна. Того ж року пройшов саміт "Україна - НАТО". У 2000 році зустріч Північноатлантичної ради, головного політичного органу організації, вперше в історії пройшла не на території країн-членів Альянсу, а саме в Києві.
У 2001 році було відкрито навчальний центр Міжнародного центру миротворчості та безпеки у Яворові. (У 2022 році російські війська кілька разів обстрілювали його своїми крилатими ракетами та дуже цим пишались). 28 травня 2002 року Рада національної безпеки та оборони, під керівництвом Кучми, прийняла Стратегію щодо НАТО. Вона передбачала перегляд позаблокового статусу України та початок процесу, який би призвів до набуття повноцінного членства України в Альянсі. 9 липня 2002 року Україна та Альянс підписали меморандум, який передбачав підтримку Україною операцій НАТО. Вже наступного року Україна відправила свій миротворчий контингент в Ірак. В листопаді 2002 року було прийнято План дій НАТО-Україна, який передбачає створення щорічних Цільових планів Україна-НАТО.
У квітні 2004 року Верховна Рада України прийняла закон про вільний доступ сил НАТО на територію України, а в червні було затверджено редакцію Військової доктрини України, де йшлось про політику євроатлантичної інтеграції України, що означало процес набуття Україною членства в Альянсі. Правда, вже в липні Кучма здав назад та заявив, що головною метою України є не вступ в Альянс, а істотне поглиблення відносин з НАТО та ЄС.
22 листопада 2004 року розпочалась Помаранчева революція, причиною якої стали масові фальсифікації на президентських виборах та незаконне обрання президентом Віктора Януковича. Протестувальники перемогли, їхні вимоги були виконані, до влади законним шляхом прийшов проєвропейський Віктор Ющенко, після чого співпраця з НАТО додатково активізувалась.
У квітні 2005 року у Вільнюсі пройшла неформальна зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, де відбулось засідання комісії Україна-НАТО. Тоді ж було прийнято перші кроки на шляху до повноправного членства в Альянсі. (Хоча, на мою суб'єктивну думку, перші кроки були зроблені значно раніше). Водночас, відбувся візит Віктора Ющенка в США. В спільній заяві президентів було сказано, що Сполучені Штати підтримують ідею надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО та подальшого приєднання нашої держави до Альянсу. В той же ж час, Ющенко повернув попередню редакцію Військової доктрини України, в якій сказано про повноправне членство України в НАТО та ЄС.
У січні 2006 року відбулась зустріч міністрів оборони України, Угорщини, Чехії, Польщі та Словаччини. Вони заявили, що підтримують вступ України в Альянс. У квітні 2006 року представник генерального секретаря НАТО Джеймс Аппатурай заявив, що всі члени Альянсу підтримують вступ України до організації. Проти цього висловився представник російського міністерства закордонних справ: "Де-факто, йтиметься про серйозне військово-політичне зрушення, що зачіпає інтереси Росії, яке вимагатиме значних коштів на відповідну переорієнтацію військових потенціалів, реорганізацію системи військово-промислових зв'язків. Можуть бути порушені домовленості у сфері контролю за озброєннями."
У 2006 році було проведено парламентські вибори, де перемогу отримала "Партія регіонів" Віктора Януковича (32% голосів). Достатньо велику підтримку отримав Блок Юлії Тимошенко (22% голосів), а блок "Наша Україна" Віктора Ющенка отримав лише 14% голосів. Це означало про різку зміну внутрішньої та зовнішньої політики України. На жаль, було сформовано проросійський уряд. Прем'єр-міністром, на жаль, став Віктора Янукович, а до складу нового уряду увійшли Азаров, Табачник, Клюєв, Шуфрич, Бойко та інші проросійські політики.
В серпні 2006 року Кабінет міністрів повідомив, що відкладає рішення про ухвалення плану дій щодо членства в НАТО. У вересні Янукович здійснив візит в Брюссель, де зробив заяву про те, що Україна не готова до вступу в Північноатлантичний альянс. За його словами, українська влада продовжуватиме співпрацю з НАТО, але не буде брати на себе зобов'язання в рамках ПДЧ.
У 2007 році президент Віктор Ющенко розпустив парламент. Пройшли нові парламентські вибори, де перемогу знову здобула "Партія регіонів", набравши 34% голосів. На другому місці, як і минулого року, розмістився Блок Юлії Тимошенко, який покращив свої позиції та набрав трохи менше 31% голосів. Щодо партії Ющенка "Наша Україна", то результат такий самий, як і минулого року - 14% голосів. Нові вибори дозволили створити новий уряд, де прем'єр-міністром стала Юлія Тимошенко. До нього також увійшли Турчинов, Луценко, Порошенко, Єхануров, Вакарчук, Денісова та інші, які не належали до проросійських сил.
У 2008 році прем'єр-міністр Юлія Тимошенко та спікер парламенту Арсеній Яценюк написали листа до Північноатлантичного альянсу з проханням надати Україні План дій щодо членства в НАТО. Це стало причиною для зупинки роботи парламенту через дії "Партії регіонів", представники якої не погоджувались з такими діями. Лише через 2 місяці Яценюк домовився з проросійськими силами і роботу Верховної Ради було розблоковано.
В лютому 2008 року президент рф владімір путін заявив, що росія може націлити свої ракети на Україну, якщо вона вступить в Альянс. Як ми бачимо, Україна в НАТО ще не вступила, а той же ж путін віддає наказ обстрілювати тими ж ракетами українські міста.
У квітні 2008 року пройшов саміт НАТО в Бухаресті. Організація вирішила не надавати Україні та Грузії План дій щодо членства в НАТО через позицію Німеччини та Франції, але генеральний секретар пообіцяв, що ці дві країни колись стануть членами Альянсу. Вважається, що таке рішення стало сигналом для росії і вже 1 серпня 2008 року росіяни розпочали російсько-грузинську війну.
У 2008 році вже прем'єр-міністр рф путін заявив, що у випадку вступу України в НАТО, росія може анексувати (окупувати) Крим та східні області України. Як ми бачимо, Україна в НАТО ще не вступила, а вже в 2014 році росія спробувала це зробити.
"Україна зробила все, що мала зробити. Ми віддані цьому темпу. Все інше - питання політичної волі тих союзників, які представляють НАТО."- заявив президент Віктор Ющенко в листопаді 2008 року.
3 грудня 2008 року Північноатлантичний альянс прийняв рішення про розробку щорічної програми надання допомоги Україні у здійсненні реформ, які необхідні для вступу в Альянс. Вже в листопаді 2009 року новий генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен високо оцінив старання України на шляху до НАТО. Зазначу, що Расмуссен неодноразово критикував рішення Бухарестського саміту та, після початку повномасштабного російського вторгнення на територію України, вважав доцільним введення військ НАТО в Україну з миротворчою метою. Зараз Расмуссен, спільно з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком та групою міжнародних експертів, працює над створенням документу про гарантії безпеки Україні.
У 2010 році пройшли президентські вибори, на яких перемогу здобув Віктор Янукович, набравши майже 49% голосів (проти 45% у Тимошенко). Фактично, за перебування при владі Януковича та його злочинного оточення, процес вступу України в НАТО було заморожено. У квітні 2010 року він підписав укази про ліквідацію комісії про підготовку України до вступу в НАТО та центру з питань євроатлантичної інтеграції.
У травні 2010 року Янукович заявив, що розглядає відносини України та НАТО, як партнерство. У червні 2010 року Верховна Рада ухвалила запропонований Януковичем законопроєкт, який передбачає виключення євроатлантичної інтеграції з Стратегії національної безпеки. При цьому, у червні парламент прийняв рішення про продовження участі України в миротворчих операціях НАТО в Косово, Афганістані, Іраку та заходах, які організовані організацією. Також рішення передбачало продовження спільних навчань українських військовослужбовців в структурах Північноатлантичного альянсу.
В листопаді 2010 року відбувся саміт НАТО в Лісабоні, де було ухвалено Стратегічну концепцію НАТО. В ній підтверджувались наміри Альянсу на посилення співпраці з Україною. В лютому 2013 року Україна приєдналась до операції Альянсу з протидії піратству.
21 листопада 2013 року розпочалась Революція Гідності. Україна увійшла в новий етап своєї історії. За 9 років до цього українці вийшли на вулиці проти проросійського Віктора Януковича і були змушені зробити це знову вже у 2013 році. Внаслідок кривавої боротьби українського народу за свою свободу, Янукович та його проросійські друзі втекли з країни, а росія прийняла рішення про початок війни проти України. 20 лютого 2014 року вважається початком російсько-української війни. Росія окупувала півострів Крим та спробувала окупувати південні й східні області України. Зустрівши опір українського населення, особливо в Одесі та Харкові, окупанти змушені були обмежитись окремими районами Донецької та Луганської областей.
У 2014 році генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Альянс залишатиметься щирим другом України та підтримуватиме процес реформ.
У травні 2014 року пройшли вибори президента України, на яких перемогу в першому турі здобув Петро Порошенко, набравши 54% голосів. У жовтні пройшли парламентські вибори, де перемогу отримала партія Яценюка та Турчинова "Народний фронт" (22% голосів). На другому місці був Блок Петра Порошенка, який назбирав трохи менше 22% голосів, а на третьому - Об'єднання "Самопоміч" з 11% голосів. Проросійські сили, незважаючи на Революцію Гідності та російсько-українську війну, також пройшли в парламент, але назбирали лише 9% голосів. Проєвропейський курс України був очевидним.
В грудні 2014 року Верховна Рада України скасувала позаблоковий статус. У квітні 2015 року Україна та Агенція НАТО зі зв'язку та інформації підписали меморандум про створення трастового фонду для реформування системи управління та зв'язку Збройних сил України. Приблизно в той же ж час, уряд України та Альянс підписали угоду про співробітництво. Вона передбачала створення трастових фондів для реформування логістики та стандартизації Збройних сил України та фізичну реабілітацію військовослужбовців, які постраждали внаслідок бойових дій в Донецькій та Луганській областях.
У травні 2015 року Парламентська асамблея НАТО в Будапешті визнала зміну політики України та її відновлення євроатлантичного курсу. Наприкінці травня міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що в НАТО немає консенсусу щодо вступу України в Альянс. 26 травня Петро Порошенко затвердив нову Стратегію національної безпеки, яка передбачає формування умов для вступу в НАТО. 28 травня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Україні ще рано подавати заявку на членство в НАТО, оскільки не всі країни-члени готові її підтримати.
6 червня 2015 року було ухвалено рішення про створення спеціальної групи, яка займеться розробкою Концепції створення в Збройних силах України Сил спеціальних операцій, які відповідатимуть стандартам НАТО.
20 червня сенатор Джон Маккейн назвав помилкою рішення НАТО у 2008 році зупинити шлях України до членства в Альянсі. 1 липня 2015 року український парламент ратифікував меморандум про співпрацю з НАТО та угоду про підтримку та постачання. 14 та 15 липня представники Північноатлантичного альянсу відвідали Одесу та Миколаїв, щоб оцінити спроможності українського флоту та можливості його відновлення.
31 серпня 2015 року Кабінет міністрів повідомив, що запроваджено 68 з 102 стандартів НАТО. З 1 вересня 2015 року українська армія використовує аптечки аналогічні до тих, якими користуються війська Альянсу. З 2 вересня 2015 року Україна відновила участь в програмі НАТО "Процес планування та оцінки сил", яка має на меті посилення взаємосумісності між українською армією та військами НАТО.
24 вересня 2015 року вийшла нова редакція Військової доктрини України, в якій головну роль відводять поглибленню співпраці України та Альянсу. Також в документі зазначається, що головною метою України є досягнення критеріїв, які необхідні для членства в НАТО.
10 липня 2017 року генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відвідав Київ. Він виступив у Верховній Раді та був присутній на відкритті нового представництва НАТО в Україні. 10 березня 2018 року Північноатлантичний альянс надав Україні статус кандидата на шляху до членства в НАТО, а 20 вересня 2018 року Верховна Рада прийняла поправки до конституції, які підтверджують європейський та євроатлантичний курс України.
У квітні 2019 року пройшов другий тур чергових президентських виборів в Україні. Перемогу здобув Володимир Зеленський, набравши 73% голосів. В липні пройшли парламентські вибори, де перемогу отримала президентська партія "Слуга народу" (43% голосів та більшість місць в парламенті). Другою партією, як би це не було дивно в умовах російсько-української війни, стала проросійська ОПЗЖ, яка назбирала 13% голосів. "Батьківщина" Юлії Тимошенко та "Європейська солідарність" Петра Порошенка набрали по 8% голосів.
12 червня 2020 року Україна долучилась до Програми розширених можливостей НАТО. 8 жовтня 2020 року президент Володимир Зеленський провів зустріч з прем'єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном та заявив, що Україні потрібно отримати План дій щодо членства в НАТО. 1 грудня 2020 року міністр оборони України Андрій Таран заявив, що сподівається, що Україна отримає План дій щодо членства в НАТО у 2021 році. Приблизно в цей же час, за даними західних журналістів, путін та його оточення прийняли остаточне рішення про повномасштабне російське вторгнення на територію України. 9 лютого 2021 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зробив схожу заяву та висловив сподівання, що Україна отримає ПДЧ на саміті НАТО 2021 року, спільно з Грузією. У відповідь, Єнс Столтенберг підтвердив, що Україна є кандидатом на членство в Альянсі.
Навесні 2021 року, під приводом спільних навчань з Білоруссю, росія почала збирати війська коло українського кордону, які, через рік, буде використано для нападу на Україну. У відповідь на такі дії російської влади, міністр закордонних справ Литви закликав союзників по НАТО надати Україні ПДЧ.
Міністерка закордонних справ Іспанії заявила, що співпраця України та НАТО є дуже плідною та корисною. Вона зазначила, що питання членства України в Альянсі потрібно обговорити на саміті НАТО у 2021 році. Міністр закордонних справ Латвії погодився зі словами свого литовського колеги та заявив, що Україні варто надати План дій щодо членства в НАТО: "Ми уважно спостерігаємо, як Росія стягує війська до кордонів України. Наразі достеменно не зрозуміло, що це: демонстрація сили чи реальна агресія. Але є всі підстави для занепокоєння. Україна вже протягом 15 років намагається приєднатись до НАТО шляхом отримання Плану дій щодо членства. Мабуть, вже таки час надати цей План Україні. Це буде, як мінімум, сигналом від нас, що українці не залишаться без підтримки. Я однозначно підтримаю таке рішення."
Крім того, надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО підтримав президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
10 квітня 2021 року міністр оборони Андрій Таран заявив, що отримання ПДЧ є головною метою українського політичного керівництва. У травні 2021 року Україну відвідав сенатор-демократ Кріс Мерфі, який підтримав надання Україні ПДЧ.
На превеликий жаль, на саміті НАТО в червні 2021 року Альянс лише вкотре підтвердив рішення Бухарестського саміту про те, що Україна колись стане членом організації. Крім того, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що росія не зможе якось перешкодити вступу України в Альянс.
1 грудня 2021 року путін заявив, що хоче отримати від НАТО гарантії про нерозширення. 16 грудня генеральний секретар Єнс Столтенберг заявив, що Північноатлантичний альянс не піде на поступки росії у питанні членства України. 17 грудня міністерство закордонних справ рф оприлюднило проєкт договору про "гарантії безпеки". Росія пропонувала (а, насправді, ультимативно вимагала) відмовитись від прийняття України та Грузії в НАТО, відмовитись від будь-якої військової активності на території цих держав та інших пострадянських республік. 9 січня 2022 року представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що окремі пункти договору, представленого росією, суперечать Гельсінському акту 1975 року. 10 січня 2022 року представники США та росії провели переговори в Женеві. Якщо коротко, то російський представник Рябков відкрито говорив про великий ризик військової конфронтації, а Єнс Столтенберг підтвердив, що Альянс не піде на поступки росії.
11 січня 2022 року конгресмени-республіканці запропонували надати Україні статус країни "НАТО+", який передбачає спрощення прийняття рішень щодо надання та продажу американського озброєння, зокрема протикорабельних та протиповітряних засобів оборони. Також в законопроєкті від республіканців пропонувалось створити механізм швидкого введення санкцій проти "Північного потоку-2" та розгляд питання про надання росії статусу країни-спонсора тероризму.
12 січня 2022 року в Брюсселі пройшло засідання Ради росія-НАТО, де Столтенберг вкотре наголосив, що Альянс не піде на компроміси з російською владою. Водночас, представники росії знову погрожували війною. 13 січня 2022 року на засіданні ОБСЄ представник росії заявив, що його держава буде змушена вжити заходів для усунення загроз своїй національній безпеці.
14 січня 2022 року Єнс Столтенберг нагадав про рішення Бухарестського саміту, але не сказав, коли відбудеться вступ України та Грузії в НАТО. 19 січня 2022 року заступник міністра закордонних справ Рябков запропонував Штатам "альтернативу", при якій вони мають голосувати проти вступу нових країн в НАТО (тобто, це не альтернатива, а інше формулювання, адже рішення про вступ в Альянс приймається одноголосно). За його словами, варто скасувати рішення Бухарестського саміту.
27 січня НАТО відповіло на ультиматуми росії відмовою, але наголосило, що є певні пункти, які допускають подальше обговорення. 28 січня путін підтвердив, що НАТО відмовилось виконувати ультиматуми росії.
16 лютого Єнс Столтенберг доручив опрацювати деталі розгортання бойових груп на східному фланзі НАТО. Причиною для цього стала ескалація з боку росії.
"Незважаючи на потужні дипломатичні зусилля НАТО знайти політичне рішення української кризи, досі ми не бачили ознак виходу чи деескалації. Навпаки, Росія нарощує свою присутність. Ми внесли письмові пропозиції адміністрації Путіна щодо зниження ризиків і підвищення прозорості військової діяльності, боротьби з космічними та кіберзагрозами, а також щодо контролю над озброєннями, у тому числі щодо ядерної зброї та ракет. Путін намагається відновити сфери впливу. Він хоче обмежити право НАТО на колективну оборону і вимагає, щоб ми вивели всі наші сили та інфраструктуру з країн, які приєднались до НАТО після падіння Берлінської стіни. Хоче позбавити суверенних країн права вибирати свій власний шлях. І свої власні заходи щодо безпеки. Для України, а також і для інших країн, як Фінляндія та Швеція. І вперше ми бачимо, як Пекін приєднується до Москви закликаючи НАТО припинити приймати нових членів. Це спроба контролювати долю вільних націй, переписати міжнародні правила і нав'язати власні авторитарні моделі управління."- генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на Мюнхенській конференції 19 лютого 2022 року.
21 лютого 2022 року путін прийняв рішення про визнання так званих "Донецької народної республіки" та "Луганської народної республіки". Наступного дня це рішення підтримала рада федерації росії. Таким рішенням росія розірвала "Мінські домовленості".
24 лютого 2022 року о 03:40 (хоча, за словами секретаря РНБО Олексія Данілова, раніше) росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України.
1 березня генеральний секретар організації Єнс Столтенберг переконував президента Польщі Анджея Дуду відмовитись від відправки винищувачів в Україну. 4 березня Єнс Столтенберг повідомив, що Альянс відмовляється впроваджувати заборонену для польотів зону над Україною.
5 березня 2022 року Україна приєдналась до кіберцентру при НАТО, що дозволяє нам обмінюватись досвідом в галузі кібербезпеки з країнами-членами Альянсу та разом працювати над створенням безпечного кіберпростору.
8 березня Польща запропонувала передати Україні 28 винищувачів МіГ-29, які б розміщувались на авіабазі Рамштайн в Німеччині під контролем США, але американська сторона одразу відкинула таку пропозицію.
24 березня було проведено зустріч 30 глав країн-членів НАТО: "На Росію було накладено масові санкції та великі політичні витрати, щоб покласти край цій війні. Ми, як і раніше, сповнені рішучості підтримувати скоординований тиск на Росію. Ми залишаємось відданими основоположним принципам, що лежать в основі європейської та глобальної безпеки, зокрема тому, що кожна нація має право вибирати власні заходи безпеки, вільні від зовнішнього втручання. Ми підтверджуємо нашу відданість політиці відкритих дверей НАТО згідно зі статтею 10 Вашингтонського договору. Ми продовжуватимемо вживати всіх необхідних заходів для захисту та захисту безпеки нашого населення Альянсу та кожного дюйма території Альянсу. Ми також встановлюємо чотири додаткові багатонаціональні бойові групи в Болгарії, Угорщині, Румунії та Словаччині. Вибір президента Путіна атакувати Україну є стратегічною помилкою, що має серйозні наслідки також для Росії та російського народу."
25 березня Столтенберг заявив, що Альянс допомагає Україні, наскільки може, надаючи протитанкову зброю, системи протиповітряної оборони, а також фінансовою та гуманітарною допомогою.
29 березня 2022 року українська переговорна делегація представила в Стамбулі проєкт "гарантій безпеки", які мали б стати покращеною альтернативою 5 статті Вашингтонського договору та альтернативою вступу України в Альянс. Проте, цей проєкт не отримав продовження, адже, після викриття російських звірств в окупованих містах на Київщині, переговори між Україною та росією припинились.
16 травня 2022 року тимчасово повірена у справах США в Україні Крістіна Квін заявила, що Україна та будь-яка інша держава, за прикладом Швеції та Фінляндії, може не отримувати План дій щодо членства в НАТО, якщо відповідатиме більшості вимог.
12 липня 2022 року міністерство оборони повідомило, що Україна приєдналась до багатосторонньої програми взаємосумісності НАТО. Повідомляється, що вона сприятиме технологічній співпраці з країнами-членами Альянсу та дозволить Україні розробляти та вносити зміни до стандартів НАТО, які стосуються взаємодії системи бойового управління та суміжних стандартів.
Як ми бачимо, історія відносин України та НАТО набагато довша, ніж може здаватись спочатку. Співпраця розпочалась ще у 1992 році та активно розвивалась, за винятком перебування при владі проросійських сил. Зараз Офіс президента та група міжнародних експертів працюють над створенням договору про "гарантії безпеки", які, насправді, можуть виявитись неефективними. Які виявляться неефективними. Хоча Альянс не поспішає надавати Україні статус повноцінного члена організації та дуже слабко себе проявив після початку найбільшої війни в Європі з часів закінчення Другої світової війни, але, поки що, ми не маємо варіантів кращих, ніж 5 стаття Вашингтонського договору. І відмова західних партнерів від "гарантій безпеки" це доводить. Більше того, ми не можемо дозволити собі знехтувати можливостями, які дає нам тісна співпраця з Північноатлантичним альянсом. І тим більше, ми просто не маємо права перекреслити все, що було зроблено всі ці попередні роки. У 2013-2014 роках українці помирали на вулицях українських міст за право бути членами Європейського Союзу. І ми вибороли це право своєю кров'ю. З 2014 року українці помирають за право бути членами НАТО. І ми так само виборемо це право. Путін вимагав від НАТО не приймати нові країни в організацію та відвести війська з країн, які були прийняті після 1991 року. Проте, Фінляндія вже стала членом НАТО, а Швеція скоро приєднається. І я дуже сподіваюсь, що путін побачить, як членами НАТО стануть Україна та Грузія. Сподіваюсь, що він доживе до цього моменту. А от чи на лаві підсудних, чи у в'язниці - це вже інше питання.
