Абсолютно кончена “ефективно-менеджерська” манера спілкування, яку перейняли й в нас, на додачу до скріпної колгоспної ментальности.
Приклад: “Зроби те, се, п’яте, десяте. Дякую.”
Раз такий “ефективний менеджер” вже сказав “Дякую”, а ти нічого не зробив, значить виходить ти тепер йому винен, і маєш все робити тому що винен, а на людську подяку за зроблене вже не заслуговуєш.
При цьому “ефективний менеджер” ж насправді не вдячний, коли каже “дякую” одразу при постановці задачі, отже це просто тупа манипуляція. І є виявом зневаги: йому типу впадлу відволіктися зайвий раз від своїх менеджерських справ, щоби сказати “дякую” тоді, коли це нормальні люди кажуть.
Звісно, в дружніх стосунках кажуть “Заздалегідь дякую”, але тут людям по-перше не в падлу сказати “заздалегідь”, а по-друге тут не передбачається наказ. Якщо другу припустимо буде важко виконати прохання, він може так й сказати, і все одно заздалегідь краще дякувати, коли розумієш, що прохання друга не обтяжить.
Коли ж це “ділові стосунки”, то “дякую”, яке кажуть наперед, звучить як “йди працюй гав-гав-гав. не відволікай гав-гав-гав. дякую”.
Окремий випадок це звісно “Дякую за розуміння”. Бо ця фраза передбачає, що мати своє розуміння вже буде “неввічливо”. Отже “дякую за розуміння” це є формула нав’язування власної безальтернативної думки, яка насправді ніякого розуміння не передбачає, і тому зазвичай так кажуть ті, хто й самі ніякого розуміння не мають.
