Незважаючи на триваюче вторгнення Росії, ряд відомих міжнародних діячів і коментаторів нещодавно припустили, що Україні слід провести заплановані в країні президентські та парламентські вибори. Дехто стверджував, що Україна повинна зробити це навіть під час боротьби за своє виживання, можливо, вже навесні 2024 року.
Ці пропозиції викликали здивування в українському політичному спектрі та громадянському суспільстві. Це почуття здивування не лише тому, що проведення виборів під час тотальної війни суперечило б європейській історії, стандартам, правовим традиціям і, що важливо, власним законам України та громадській думці, а й тому, що дехто припускав, що Україні потрібно проводити вибори незважаючи ні на що», щоб встановити свої демократичні повноваження.
На відміну від сусідньої Росії, Україна вже довела свою відданість демократичним виборам задовго до початку нинішнього вторгнення в лютому 2022 року. Більше того, Україна продовжує робити значні кроки у здійсненні історичних реформ відповідно до прагнень країни щодо Європейського Союзу, навіть якщо вона захищається від вторгнення Росії.
Як і в демократичних країнах західного світу, закони України правильно визнають, що нація не може мати вільних, чесних і безпечних виборів під час повної війни. Це визнання змусило такі демократії, як Франція та Велика Британія, відкласти заплановані вибори до перемоги в обох світових війнах у першій половині двадцятого століття. Це також спонукало понад 100 українських організацій громадянського суспільства нещодавно опублікувати заяву проти проведення виборів під час війни.
Вибори, безсумнівно, є фундаментальними для демократії, і Україна повинна повернутися до свого звичайного розкладу виборів, як тільки стане можливим забезпечити базові умови для вільного, чесного, інклюзивного та безпечного голосування. Однак, перш ніж це станеться, має бути виконано низку передумов, які наразі відсутні.
Ключове питання – безпека. Щоб Україна могла провести демократичні та безпечні вибори, українці, включно з мільйонами, яких Росія примусово переселила, і тими, хто воює на передовій, повинні мати можливість безпечно брати участь як кандидати та виборці. Крім того, міжнародні та внутрішні спостерігачі повинні мати можливість стежити за процесом без ризику для життя.
Важко зрозуміти, як ці умови можуть бути виконані в нинішньому середовищі безпеки. Майже 20 відсотків України наразі окуповані Росією, а ще 20 відсотків знаходяться в межах досяжності російської артилерії. Цивільне населення по всій країні регулярно тероризують російські безпілотники та ракети, що летять далеко за межі поля бою. За таких умов неможливо гарантувати фізичну безпеку виборцям та виборчим органам.
Росія десятиліттями намагалася вплинути на вибори в Україні. У стані тотальної війни розумно очікувати, що агресор продовжуватиме максимально докладати зусиль для знищення будь-яких символів демократії в Україні. Це може включати напади на агітаційні заходи, пункти реєстрації виборців, черги виборців, виборчі адміністрації та виборчі дільниці.
Будь-які вибори у воєнній Україні також мали б відповідати основним демократичним стандартам. Щоб відбулися демократичні вибори, кандидати та суспільство повинні мати можливість зосередитися на вільній та яскравій політичній боротьбі, а не на тому, щоб залишитися в живих під час щоденних нападів. Кандидати та партії повинні мати можливість проводити широку кампанію, збирати кошти, вільно говорити та мати рівний доступ до ЗМІ.
Зараз в Україні діє воєнний стан, і це правильно. Демократичні вибори і воєнний стан не сумісні. Відповідно до воєнного стану демократичні країни тимчасово обмежують певні права, необхідні для вільних і чесних виборів. Тому авторитетна Венеціанська комісія зазначила, що допустимо, навіть доцільно відкласти вибори до закінчення надзвичайного стану.
Підсумовуючи, Україна має провести наступні вибори в той час, коли країна зможе гарантувати безпеку та демократичні стандарти цих виборів. Хоча цього неможливо гарантувати під час поточної тотальної війни, Україна може підтвердити свою глибоку відданість демократії, негайно відновивши процес виборчої реформи. Україна має докласти всіх зусиль, щоб ретельно підготуватися, прийняти закони та підготуватися завчасно до найкращих і найменш руйнівних виборів, коли закінчиться російське вторгнення. Метою мають бути вибори, які б дозволили провести добре керовану, вільну, чесну, інклюзивну та безпечну боротьбу, яка позитивно сприятиме відновленню країни. Міцне громадянське суспільство України та її громадяни не очікували б нічого меншого.
Відданість України демократії не підлягає сумніву. Українці продовжують боротися за свою свободу та демократичні цінності, які визначають їхню націю. Чим швидше міжнародне співтовариство розширить свою військову та економічну підтримку для перемоги України, тим швидше нація зможе провести демократичні вибори для всіх своїх громадян.
Пітер Ербен є головним радником IFES і старшим директором IFES в Україні. Гіо Кобахідзе – заступник директора IFES в Україні.
Джерело Atlantic Council
